15 листопада 2018, четвер

Місце на мапі

0 коментувати
Ми можемо довго розповідати один одному про наші переможеньки. Але в 2017-му Україна залишилася найбільш економічно невільною країною Європи

Почну з поганої новини.

Україна в 2017 році зберегла незавидний титул економічно невільної країни Європи і опустилася на 15 сходинок у світовому рейтингу економічної свободи. 28 вересня Інститут Фрезера опублікував 22-й звіт Economic Freedom of the World. Україна, яка посідала в 2016 році 134-те місце з 159-ти можливих, тепер 149-та. Це наслідок "фінансового Чорнобиля", який трапився взимку 2015 го і про який автор цих рядків попереджав восени 2014 го.

Ми можемо довго розповідати один одному про наші маленькі переможеньки та рух у правильному напрямку. У глобальних спостерігачів (в проекті Інституту Фрейзера беруть участь 100 аналітичних центрів з усього світу) немає зобов'язань перед нашими мріями. Якщо стати на їхню точку зору і охарактеризувати підсумки реформ 2014-2015 років одним словом, це слово нам не сподобається.

Всі нещасні сім'ї нещасливі по-різному. Давайте розберемо наш випадок. Якої саме свободи нам не вистачає? Скористаюся визначенням одного з авторів Індексу, професора Університету Флориди Джеймса Гвартні, яке він дав у середині 1990-х.

Справа за малим: обзавестися політиками, яким не наплювати, що про них думає народ

"Люди мають економічну свободу, якщо власність, придбана ними без застосування насильства, обману або крадіжки, захищена від фізичних посягань з боку інших, і якщо вони вільні використовувати, обмінювати або дарувати свою власність, не порушуючи таких же прав інших. Індекс економічної свободи повинен кількісно вимірювати, наскільки захищена сумлінно придбана власність і забезпечена свобода транзакцій між індивідуумами".

Індекс, що складається Інститутом Фрезера, складається з 47-ми компонентів, які в свою чергу групуються в п'ять широких категорій. У порівнянні з попереднім рейтингом Україна поліпшила свій результат за вісьмома компонентами, погіршила — за 17-ма. Дані, що враховуються в поточному рейтингу, беруться з півторарічним лагом, тобто за 2015 рік. Для порівняння, в менш академічному Індексі економічної свободи, який випускає Heritage Foundation, Україна в 2017 році посіла 166-те місце з 180 країн.

Допускаю, через рік, коли Інститут Фрейзера врахує результати 2016 року, наше місце в світі дещо покращиться. Сумніваюся, що кардинально.

Розмір держави. У цій категорії порівняльні показники України кращі, ніж у всіх інших. У нас 6,5 з 10 (в 2014-му було 6,6). Ми знаходимося в самій середині списку (74-те місце), так як формально в багатьох європейських країнах розмір держави, тобто перерозподіл через бюджет і квазібюджетні механізми, ще вище, ніж у нас.

Правова система і права власності. Україна — 112-а з 4,3 балами. Особливо провисають такі компоненти, як "незалежність судів" (2,1), "неупередженість судів" (2,7 балів), "захист прав власності" (3,4). Приємна новина — помітне поліпшення за компонентом "надійність поліції" (зростання з 2,7 до 4,2 балів), дякуючи створенню Національної поліції.

Надійні гроші. Наша улюблена мозоль: Україна на передостанньому, 158 місці (3,3 бала). За останні десятиліття в світі майже не залишилося країн, не здатних стримувати інфляцію і підтримувати вартість грошей.

Свобода міжнародної торгівлі. Єдина категорія, в якій зафіксовано прогрес, — 6,4 балів проти 6 в 2016-му, 116-те місце в світі.

Регулювання. Україна — 129-та, 6,3 бала проти 6,6 в 2016-му. За двома з трьох окремих субкомпонентів (Регулювання кредитного ринку, Регулювання ринку праці) зафіксований регрес, за одним (Регулювання бізнесу) — незначний регрес.

А тепер хороша новина.

Вся історія Інституту Фрейзера та індексу, який він випускає, говорить про одне. Не буває країн, приречених на бідність і несвободу. Як сказав мені директор-засновник Інституту Майкл Уокер, багато з того, що здається нам виключно пострадянським феноменом, якихось 30 років тому було загальнопоширеною практикою в просунутій Канаді. І нехай там не було олігархів, більшість каліцтв, властивих капіталізму "для своїх", — політично захищені монополії, зв'язки між політиками і орієнтованим на отримання ренти бізнесом, підкуп масових груп інтересів — мали місце і на батьківщині Інституту. Як вдалося з ними впоратися? Відповідь Майка: за допомогою економічної освіти. Для канадських політиків в якийсь момент стало просто неможливо продовжувати курс, що втратив підтримку в суспільстві.

Справа за малим: обзавестися політиками, яким не наплювати, що про них думає народ.

Колонка була опублікована в журналі Новое Время за 29 вересня 2017 року. Републікування повної версії тексту заборонене

Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє . Детальна програма тут

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу    Мнения Нового Времени

Ми у 2020 році. Як зміниться Україна?

Цього четверга, 15 листопада, відбудеться фінальна лекція НВ з циклу "Україна 2020. Що чекає країну"

Що можемо зробити ми, щоб Україна нарешті стала успішною країною?

Прийти на лекцію
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Погляди   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.