Не війна тому вина
Протягом останніх семи років в Україні нерідко обґрунтовують провал економічної політики війною та загрозою наступного вторгнення. Що я про це думаю
Шпальти українських і світових ЗМІ знову палають можливістю нового військового вторгнення РФ в Україну. Звичайно ж, ця загроза є цілком реальною та перманентною. Більше того, тим хто категорично її відкидає, варто згадати 2013-й, коли більшість населення України та й всього світу — включно з усіма найсильнішими розвідками країн НАТО — не могли собі такого навіть уявити.
Але я хочу поговорити про інше: протягом останніх семи років війною та загрозою наступного вторгнення нерідко обґрунтовують провал економічної політики та фіаско у сфері залучення іноземних інвестицій. Як СЕО українського інвестиційного холдингу я щодня працюю над залученням інвестицій та партнерів з усього світу. Тому знаю особисто, наскільки це складно зробити у воюючій країні. Але це не завжди може бути виправданням ні для нас — бізнесу, ні для нашої держави. Адже є країни, які довгий час перебувають у подібних умовах, і це не завадило їм створити економічні дива, залучити мільярдні інвестиції та посісти важливі місця в світі.
Ізраїль
Країна, фактично, народилася з війни та живе в прямому сенсі в оточенні ворожих держав. З моменту заснування у 1948 році, Ізраїль пережив 16 війн та збройних конфліктів. Та це не завадило країні наростити свій ВВП з $23 млрд у 1986 р. до $407 млрд у 2020-му (в 17 разів). У пропорції до населення, яке в Ізраїлі збільшилося з 2 млн у 1960-му до 9 млн у 2019-му, ВВП на душу населення за цей період піднявся з $1,200 до $43,500 (у 36 разів). Крім того, сьогодні Ізраїль посідає 2-ге місце в світі за обсягом інвестицій в технологічні стартапи на душу населення (майже $1000/душу), та останні 20 років залучає від $8 до $22 млрд на рік прямих іноземних інвестицій (FDI). Також, в тому числі й завдяки війнам, країна стала одним з найбільших виробників зброї та військової техніки, посідаючи 8-ме місце в світі за експортом.
Південна Корея
Ця невелика за південноазіатськими мірками країна також посідає 9-те місце в світі за обсягом експорту зброї (йде одразу за Ізраїлем), а ще входить до топ-20 країн світу за інвестиціями в стартапи на душу населення і навіть до елітного клубу країн «Великої двадцятки». Останні 20 років вона залучає від $11 до $18 млрд FDI на рік, а її найбільші компанії — Samsung, Hyundai, LG та SK — вже стали всесвітньо-відомими брендами та одними з лідерів своїх галузей. ВВП країни виріс з $117 млрд у 1986-му до $1,6 трлн у 2020-му (у 14 разів), а на душу населення — зі $160 у 1960-му (25 млн населення) до $31 500 у 2020-му (51 млн населення), тобто у 196 раз.
З моменту заснування у 1948 році Ізраїль пережив 16 війн і збройних конфліктів
При цьому, ця країна пережила страшні громадянські війни із Північною Кореєю у 1950−53 та 1966−69 рр. та в принципі перебуває у стані постійного військового конфлікту зі своїм північним ядерним сусідом, якого десятками років підтримували найпотужніші комуністичні імперії світу Радянський Союз та Китай.
Тайвань
Ця острівна невизнана (!) держава, яка за своєю територією дорівнює 1/20 частки площі України, народилася із хаосу Другої світової на задвірках становлення комуністичного Китаю у 1949 році. І наступні 38 років Тайвань перебував фактично під керівництвом військової диктатури, з усіма наслідками. Також, відтоді й досі ця «країна» живе під загрозою захоплення великим Китаєм, і багато хто з експертів впевнений у неминучості такого розвитку подій.
Проте, все це не завадило Тайваню ще у 1970-х стати на шлях динамічної індустріалізації та розвитку високотехнологічних галузей. В результаті, ВВП країни виріс з $78 млрд у 1986-му до $670 млрд у 2020-му (в 9 разів), а на душу — з $4,000 (19,5 млн населення) до $27,000 (24 млн населення) за той самий період (у 7 разів). При цьому, Тайваню вдається залучати від $2 до $10 млрд FDI на рік протягом останніх десятиліть.
А ще ця держава виробляє 63% всіх мікропроцесорів у світі, що приносить їй майже $110 млрд щорічного доходу.
Звичайно ж, у згаданих вище країн дуже багато викликів та проблем, включаючи загрозливе та невизначене майбутнє. Також всі вони та подібні на них держави — дуже різні, у кожної своя доля та особливості. Але їх всіх й дещо об'єднує. У жодної з цих держав немає якихось неймовірних запасів або рідкісних природних ресурсів. Жодній не пощастило на якесь унікальне географічне положення. У них немає переваги величезного внутрішнього ринку чи кількості населення, як в Китаї, Індії, Бразилії чи Нігерії. Тобто все, чого досягли ці країни — створили люди, а не природа чи випадок. Їх дива є насправді рукотворними, і вони відбулися не завдяки, а виключно всупереч.
Україна
Для порівняння, до 2014 року Україна розвивалася в мирі, за підтримки та у співпраці не лише зі своїми сусідами, а й з більшістю країн світу. І на відміну від згаданих вище країн, ми воюємо останні 7 років, а не 70 років.
У той же час, ВВП України виріс з $46 до $150 млрд (в 3 рази) за період 1996−2020 рр., а на душу населення — з $900 (50,5 млн населення) до $3,600 (43 млн) — у 4 рази. Що ж до FDI, Україна за останні 20 років спромоглася залучити серйозні суми лише двічі: $10 млрд у 2008 та $8 млрд у 2012. Після цього FDI коливалися від від'ємних значень до максимуму 6 млрд у 2019-му.
Також лідерські позиції України у світі це: експорт зернових (перша 5-ка або 10-ка за різними культурами та у різних рейтингах), виробництво соняшникової олії (1-ше місце) та експорт металу (9-те місце). З експорту плеканих IT-послуг Україна посідає 28-ме місце в світі, поступаючись Бельгії, Італії, Чехії та навіть Росії чи Румунії.
Тому, не війна тому вина. А ми самі. Що ще раз доводить ту істину, що наше благополучне та щасливе майбутнє — виключно у наших власних з вами руках.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
