18 листопада 2018, неділя

Я – не якір. Чому переселенці з Донбасу мають право голосувати

7 коментувати

Ми найбільше відчуваємо цінність свого голосу тоді, коли змушені мовчати

Спочатку це було в 2015-му. Президент назвав переселенців «українським якорем Донбасу» в контексті того, що вони будуть голосувати на місцевих виборах на Донбасі.

Тепер це повторилось знов. Під час прес-конференції «Виклики-2018» Петро Порошенко сказав, що внутрішньо переміщені особи «мають повернутися у звільнений Донбас і бути там якорем, який тримає Донбас в Україні».

По-перше, я б хотіла, щоб українська влада а) не перекладала свої обов’язки на людей, які вимушені були самостійно захищатися, а потім рятуватися від агресора; б) щоб українська влада і зараз «тримала Донбас в Україні», а не кидала його напризволяще, дискримінуючи переселенців і показово забувши про людей в окупації.

По-друге, чим довше буде тривати війна, тим менше треба покладати надій на повернення переселенців у покинуті домівки. Тому фраза «мають повернутися» звучить якось дивно.

Я хочу відчувати себе громадянкою, а не якорем

І по-третє, я – не якір.

Я – не якір. Я могла б ним бути, якби 31 травня 2014 року мені не довелось покинути Донецьк з двома дітьми та однією валізою з літніми речами. Більше жодного разу я не заїхала навіть по теплі речі.

Я хочу відчувати себе громадянкою, а не якорем

Я – не якір. Якір лишається там, де його залишили і тримає величезний корабель. У якоря є щось, за що він може зачепитися, щоб хвилі його не бентежили. У мене немає коренів. Вони розлетілись по всій Україні, а частина залишилася на окупованій Донеччині. Це більше схоже на перекотиполе.

Я – не якір. Він лежить на дні. Я – постійно йду вгору. Бо інакше переселенцю не вижити. Бо якщо зараз тихо лежати на дні, ми програємо. Бо лежати на дні – то для слабких. А я з Донеччини, де енергія землі та степового повітря дає людям надзвичайну силу та енергію.  

Я – не якір. Якір – це інструмент. А я не люблю, коли мною користуються.

Я – не якір. Я – Двигун. Тому прошу президента дати мені можливість інтегруватися в ту частину країни, де я є зараз. Щоби отримати сили для повернення в Донецьк тоді, коли це буде можливо. Мені треба жити тут і зараз. Щоб мої діти виросли у вільній Україні та могли провідувати прадідів на Донеччині, бігати в соняшниках та збирати на териконах камінчики з відбитками листя папороті.  

Я хочу відчувати себе громадянкою, а не якорем. Громадянкою з повним набором прав. В тому числі й з правом обирати. Тому що ми найбільше відчуваємо цінність свого голосу тоді, коли змушені мовчати. Я пережила президентську виборчу кампанію в Донецьку при окупованих виборчих комісіях. Я вже четвертий рік не голосую, тому точно знаю, про що кажу.

Я хочу голосувати там, де живу, незалежно від планів на мене. Бо я – двигун.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

«Діалоги про майбутнє»

НВ представляє: «Діалоги про майбутнє» з Уільямом Тейлором, Павлом Шереметою і Дмитром Кулебою.

Київ-Вашингтон-Брюсель
Яке місце займає Україна у цьому трикутнику? Якою нашу країну бачать у Європі та США?

Відвідати лекцію
Ukraine-2020

Читайте термінові новини та найцікавіші історії у Viber та Telegram Нового Времени.
ПІДПИШІТЬСЯ НА РОЗСИЛКУ ПОГЛЯДIВ   Погляди   ТА ЧИТАЙТЕ ТЕКСТИ ОБРАНИХ АВТОРІВ КОЖНОГО ВЕЧОРА О 21:00
     

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.