Розгорнути кредитування?

14 вересня 2020, 20:13
НВ Преміум

Фінансовий сектор сезону 2020 в Україні матиме чимало особливих прикмет. І найбільш прикметним є заклик до форсування кредитування економіки з метою її пожвавлення

Так, з 4-го кварталу 2019-го статистика демонструє падіння виробництва. Десь починаючи з березня до цього падіння ще додався COVID 19 у формі зупинки туристичного, сервісного і транспортних індустрій. Lockdown.

Відео дня

Провідні країни-лідери заявили про масштабні (трильйонні в доларах США) програми фінансової підтримки бізнесу у формі прямої компенсації втрат, податкових і матеріальних стимулів, пільгових кредитів. Здавалося, що уряди провідних країн просто конкурують між собою: хто більше допоможе бізнесу в період глобальної кризи? Бідніші країни (і Україна) могли лише спостерігати за можливостями «старших» і впроваджували обмежений перелік підтримки, переважно адресувавши цю задачу центральним (Національним) банкам з вимогою здешевити кредитування та перенести строки погашення кредитів на «кращі часи».

Розгорнути масове кредитування — надважка задача навіть в розвинутих економіках. Наприклад, вже декілька років як Європейський Центробанк встановив від'ємну ставку, що призвело до рекордно низьких ставок для корпоративного кредитування, в деяких країнах близьким до нуля. Діяльність ЄЦБ останні 10 років була пронизана політикою, що дешеві гроші будуть стимулювати агрегований попит на товари і послуги і з надію на інфляцію. Проте у серпні цього року інфляція у Єврозоні досягла рекордного низького історичного рівня 0,4%. Можна спостерігати хронічну нездатність в багатьох країнах лише монетарною політикою вирішити питання підвищення попиту та інфляції. Як приклад, оголошена в Німеччині програма кредитної підтримки малого бізнесу в розмірі 25 млрд євро використана лише на 700 млн євро або 2,5%.

В Україні виникла своя програма «5−7−9», ставка рефінансування впала до рекордного за всю історію України рівня 6%. Згодом змінили керівництво НБУ, що ніби «мляво» керувало кредитуванням, відкрили довгострокове рефінансування комерційних банків у гривні під 6% на 5 років і вже надали банкам понад 16 млрд грн такого фінансування.

Розгорнути масове кредитування — надважка задача навіть в розвинутих економіках

Що ж читаємо звіти: «За 6 місяців від моменту старту програми уповноважені банки видали майже 3 000 позик на 6,8 млрд грн. з них 5,5 млрд — це переоформлення попередньо отриманих позик», отже лише 1,3 млрд. нових кредитів. У відношенні до загального кредитного портфелю нові кредити від цієї програми склали б … лише 0,2%, але враховуючи що крім цієї програми є «життя» інших кредитів (погашення\списання), то насправді: чистий корпоративний портфель скоротився за другий квартал на 6.3%.

Можна спостерігати, що приватні інвестори переважно уникають нових ризиків і скоріше накопичують кошти (якщо доходи дозволяють), ніж інвестують в новий бізнес. Це створює хронічний надлишок заощаджень, знижує попит на товари і послуги, формує дефляцію. Як я вже відмічав, корпоративний кредитний портфель за квартал знизився в Україні на 6.3%, за цей же час кошти підприємств виросли на +7.2% а заощадження населення на +2,5%. Якщо взяти статистику за останні 2,5 роки в Україні, то динаміка ще більш вражаюча: чисті кредити корпораціям зменшилися на -13%, а кошти господарств виросли на +31% і населення на +23%.

Безперечно існує більше ніж один фактор, чому саме падає корпоративний портфель. Проте, висновок зробити можна — навіть рекордно низька ставка по кредитах не стає домінуючим фактором економічного розвитку і зростання. Тіньові економіка і захист прав, дороге і складне адміністрування — все це, що називають ще інвестиційним кліматом — не компенсується дешевшими кредитами. Подальше зниження вартості грошей без масового заохочення до інвестицій може призвести до низькомаржинальної економіки і тривалої стагнації.

Отже: світовий досвід низьких ставок, на жаль, не супроводжується великим впливом на збільшення попиту на товари і послуги, зростання інфляції і виробництва. А в умовах карантинної зупинки окремих галузей, тим більше не варто очікувати цього.

Схоже на те, що старе уявлення про всесильний вплив монетарної політики на економіку поступається лідерською позицією стимулам до масових інвестицій і підприємницької діяльності.

Черговий раз постає питання ефективної економічної стратегії. І лише тоді запрацюють дешеві кредити. А не навпаки.

P. S. Можна апелювати про наявні жорсткі регламенти кредитування. Про це і про історичні наслідки нежорстких умов кредитування у наступному матеріалі.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X