2022 проти 2021. Що буде з гривнею та інфляцією
Існує два сценарії розвитку інфляції
Курс гривні до долара США
Практично з кінця минулого року спостерігався нестабільний тренд до укріплення гривні. У листопаді гривня досягнула піку своєї міцності за період з початку пандемії - уже майже наблизилася до значення 26 грн/долар США.
Крім жорсткішої монетарної політики НБУ, зміцненню гривні сприяв продаж валюти аграрними та гірничо-металургійними компаніями. Пропозицію іноземної валюти збільшила також безповоротна допомога від МВФ розміром $2,7 млрд. у рамках виплат усім країнам-членам для подолання наслідків кризи шляхом загального розподілу спеціальних прав запозичення. НБУ давав сигнали, що він не заважатиме укріпленню гривні. Зокрема, починаючи з 1 серпня, планові щоденні обсяги інтервенцій з купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку зменшено з $20 до $5 млн. Гривня укріплювалася, і це дозволяло НБУ поповнювати міжнародні резерви, здебільшого викуповуючи валюту на міжбанківському ринку (з початку року чистий викуп становив понад $2.5 млрд).
Наприкінці листопада-на початку грудня спостерігалася посилена волатильність на валютному ринку — частково вона пояснювалася погіршенням умов зовнішньої торгівлі та прискореним виходом нерезидентів з ОВДП нашого Уряду. Однак здебільшого серед причин такої динаміки прослідковувалися спекулятивні дії.
На сьогодні інфляція в Україні сповільнюється
Подальша динаміка курсу гривні до долара США залежатиме, зокрема, від розвитку умов зовнішньої торгівлі України. Вартість металів суттєво опустилася, а ціни на продукцію рослинництва поки залишаються на відносно високому рівні - експорт за такими цінами буде великою мірою захищати гривню від значних девальваційних коливань. Однак основні ризики для гривні створюватиме енергетична криза у світі. Оскільки вагомою статтею торговельного балансу України є імпорт енергоресурсів, то тривалість і глибина відповідної кризи впливатиме на баланс попиту та пропозиції на валютному ринку. У разі складання ситуації не на користь міцної гривні, Національний банк, вірогідно, буде втручатися як шляхом валютних інтервенцій, так і підвищенням облікової ставки.
Якою буде інфляція
У 2021 році світова інфляція набула неочікувано високих темпів. Наприклад, у США споживча інфляція у листопаді сягнула 6,8% - максимуму за останні майже 40 років. В Єврозоні ціни зростали темпами 4,9% (попередня оцінка Євростату), тоді як цільовий рівень становить лише 2%. Ціни на сировинні товари сягнули багаторічних максимумів, зокрема, вартість пшениці - максимального рівня з травня 2011 року.
Висока світова інфляція мала три основні причини: безпрецедентні фіскальні та монетарні стимули, посткризове відновлення світової економіки та подорожчання енергоносіїв. Останній фактор зробив вагомий внесок у світову інфляцію. У 2020−2021 роках вартість природного газу на європейських біржах встановила два протилежні рекорди — у травні 2020 року опустилася до нового історичного мінімуму, а на початку жовтня 2021 року встановила новий історичний максимум — майже $2000 за 1000 куб. метрів. Крім загальних інфляційних чинників, на вартість газу впливало зниження запасів в підземних сховищах європейських країн після холодної зими та скорочення вироблення вітрової енергії через спеку влітку. Пропозиція газу на європейських ринках обмежувалася також відносно невисоким транзитом газу до ЄС територією України.
Зростання споживчих цін в Україні у листопаді порівняно з відповідним місяцем минулого року становило 10,3%. Національний банк докладав максимум обґрунтованих зусиль, щоб стримати інфляцію — кілька разів підвищував облікову ставку (на кінець 2021 року вона становила 9%), посилюючи ревальваційний тренд гривні. Як результат, деякі непродовольчі товари (здебільшого імпортовані), такі як одяг та взуття, а також автомобілі навіть подешевшали у річному вимірі на 4,5% та 4,6%.
Однак фактор укріплення курсу гривні відносно долара США та євро виявився неспроможним компенсувати вагомі за впливом інфляційні чинники. Виробники переносили на вартість своєї продукції значне подорожчання електроенергії й газу для підприємств, а також пального. Крім того, в Україні протягом всього року спостерігалася висока продовольча інфляція — станом на листопад 2021 року ціни на продукти для українців зросли на 13,9% у річному вимірі. Ціни на харчові продукти почали зростати ще внаслідок низького минулорічного врожаю, проте навіть рекордний врожай цього року не спинив їх інфляцію. На світових ринках аграрної сировини сформувалися високі ціни, а вони залишаються орієнтирами для вітчизняних аграріїв, які необмежені в експортних можливостях. Станом на листопад все ще зберігалися високі темпи зростання цін на олію, цукор та яйця (приблизно 47%, 39% та 26% відповідно). Цих лідерів за подорожчанням поступово наздоганяли інші продукти.
На сьогодні можна розглядати два сценарії розвитку інфляції. Перший передбачає поступовий вихід з енергетичної кризи, а з часом — посилення монетарних політик провідних центральних банків. За таких умов інфляція поступово сповільнюватиметься і на кінець наступного року буде близькою до цілі НБУ (5%). Сама по собі зміна монетарної політики центральних банків розвинених економік не здатна швидко вирішити проблему високої інфляції, оскільки остання викликана насамперед факторами пропозиції. Проте на початкових етапах посилення монетарної політики може зіграти роль психологічний фактор — він може швидко прибрати надмірну частку спекулятивного попиту з сировинного ринку, за рахунок чого впадуть і ціни.
Вищеописаний сценарій поки є базовим, однак його ймовірність поволі потісняється сценарієм з високою інфляцією. Енергетична криза може протриматися щонайменше до березня, а з плином опалювального сезону в Європі не виключене подальше подорожчання газу. На ринку мінеральних добрив накопичився значний відкладений попит — якщо ціни на газ тривалий час залишатимуться високими, то дорогими будуть і добрива, а це впливатиме на вартість продукції рослинництва наступного року. Через поширення нового штаму вірусу США та Єврозона продовжать насичувати економіку додатковою грошовою масою. Всі ці фактори — не на користь сповільнення інфляції у світі та, зокрема, в Україні.
Отже, на сьогодні інфляція в Україні сповільнюється. Це підтверджується також помірною зміною індексу споживчих цін, за винятком сезонних ефектів (протягом жовтня-листопада становила 0,6% щомісяця). Проте в останні дні триває чергова хвиля подорожчання газу на ринках Європи. На жаль, Україна має обмежені можливості, щоб нівелювати вплив цього фактору на внутрішні ціни. Проте Уряд має відслідковувати ціни на ринку аграрної продукції, зокрема пшениці. У разі високої ймовірності подальшого зростання її вартості для вітчизняних переробних підприємств, слід шукати шляхи для нових домовленостей з учасниками зернового ринку (нагадаємо, що у жовтні Мінагрополітики та учасники ринку підписали Меморандум про взаєморозуміння (додаток до нього) на 2021/2022 маркетинговий рік, яким граничні обсяги експорту пшениці визначені на рівні 25,3 млн тон).
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
