Чому кожній школі потрібен кваліфікований психолог

6 жовтня 2020, 13:17
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Шкільний психолог — це міфічний персонаж або справжній друг дітей? Спробуємо проаналізувати і розібратися

Вже другий місяць триває новий навчальний рік. Школа — це не тільки середовище зростання і дорослішання. У ній розвиваються взаємовідносини, які складаються часто не завжди просто.

Відео дня

Дитина не хоче йти в школу, як часто ми чуємо цю фразу! Дитина скаржиться на нерозуміння з боку вчителів, булінг та інші проблеми. Це — будні тисячі дітей українських шкіл. За статистикою, кожен другий учень в Україні страждає від булінгу.

Чому ж досі в умовах цивілізованого європейського суспільства ця проблема існує і де той самий шкільний психолог, завдання якого, як власне і психології загалом, — у тому, щоб допомагати, поліпшуючи комфорт перебування дітей у суспільстві. Шкільний психолог — це міфічний персонаж або справжній друг дітей? Спробуємо проаналізувати і розібратися.

Основна мета роботи шкільного психолога полягає в тому, щоб передбачати можливі проблеми психологічного характеру у дітей і своєчасно інформувати про це керівництво навчального закладу.

Психологічне здоров'я дітей значно важливіше за математику

За фактом все зводиться до того, що шкільний психолог час від часу проводить лекції, наприклад, про шкоду куріння і алкоголізму, формальні тестування, складає звіт керівництву і по суті все.

Але ж дуже важлива і профілактична робота серед дітей, наприклад, про взаємоповагу та взаємодопомогу, про перехідниі вік і самостійність. А індивідуальна робота з дітьми та вчителями, якої практично не спостерігається. Про що ми говоримо, якщо в більшості випадків у шкільного психолога навіть немає свого кабінету, в якому він міг би вести особисті бесіди з учнями. Іншими словами, робота шкільного психолога зводиться переважно до формальності і не справляє позитивного ефекту на психологічний клімат у школі.

Кваліфікація шкільного психолога

З огляду на незначний рівень оплати праці, найпоширенішими кандидатами на посаду шкільного психолога виступають:

1. Молоді фахівці, які бажають отримати широкий досвід роботи в психології для можливої подальшої приватної практики.

2. Люди, які не мотивовані фінансово, однак люблять свою професію, дітей та отримують від роботи справжнє задоволення.

3. Категорія фахівців з низьким рівнем кваліфікації, які не знайшли собі застосування в інших сферах цієї професійної діяльності.

Часто трапляються випадки, коли мама-психолог влаштовується на роботу в навчальний заклад, який відвідує їхня дитина. Водночас не складно припустити, що як тільки дитина покине школу/дитсадок, мама-психолог припинить свою практику в цій установі.

З огляду на те, що пункт 2 зустрічається на практиці вкрай рідко, можна отримати відповідь на питання, чому ж шкільні/дитсадкові психологи мають настільки низький рівень кваліфікації. Водночас усі фахівці обов'язково мають відповідну педагогічну профільну освіту, яка, як відомо, не гарантує якість роботи.

На жаль, у нас, на відміну від інших країн, зокрема від США, навчання психології в університетах має теоретичний характер, занадто мало практики, а значить і досвіду, і навичок. Цей факт не додає молодому фахівцеві знань і технік, тому без практики минулих років не варто сподіватися і на ефективність його праці.

Взаємодії між викладачами і психологом

Якщо ми говоримо про педагогічний склад звичайних комунальних шкіл, то розуміємо, що їх вікова категорія найчастіше 50+. Це люди, які присвятили все життя роботі з дітьми, які мають колосальний досвід, і це велике щастя, що вони працюють з нашими дітьми.

Але є одне але. Хочемо ми цього чи ні, але їх система навчання і власне ставлення до неї ґрунтується ще на радянській школі, яка, до речі, не вітала школу психології. На той момент існувала своя радянська система психології, вона не використовувала як інструмент поліпшення життя людини. Тоді не стояло завдання покращувати комфорт життя особистості, а стояло завдання виховати людину як механізм, як гвинтик. Потрібно було, щоб всі йшли строєм і дотримувалися норми.

Цілком зрозуміло, чому педагогічний склад переважно не бачить необхідності у співпраці зі шкільним психологом, вважаючи це непотрібною тратою часу. Але ж саме педагоги, а не шкільний психолог, більше часу проводять з дітьми і найкраще знають про проблеми кожного. Якщо правильно налагоджене співробітництво. можна було б ефективно використовувати таку комунікацію.

Крім того, не варто забувати, що і педагог — передусім людина, у нього теж накопичується купа проблем, нервозності і втоми. Йому і самому не завадило б поговорити зі шкільним психологом, виплеснути те, що на душі. Від цього для всіх була б тільки користь.

Однак, так чи інакше, педагогічний склад поступово оновлюється, буде приходити нове покоління вчителів, яких в університетах вчили іншого погляду на систему освіти і підходів до неї. Сподіваюся, і досвідчений педагогічний склад, і молоді фахівці згодом оцінять важливість роботи шкільного психолога і будуть правильно її використовувати у своїй навчальній практиці.

Як висновки напрошується наступне: на превеликий жаль, розвиток психології навчальних закладів відбувається вкрай непрогресивно. І пов'язано це як з недостатнім рівнем пропонованих послуг, так і з низьким попитом з боку педагогічного складу і керівництва. Все зводиться до формальності роботи шкільного психолога і неефективне використання його ресурсу. А могло б бути інакше.

Скількох суїцидів підлітків можна було б уникнути, якби система шкільної психології професійно працювала. Тільки подумайте, скільки користі можна було б дістати з психологічної практики: допомагати дітям налагоджувати контакти з однолітками, бути командою, виявляти таланти, допомагати у виборі майбутньої професії, в пізнанні свого внутрішнього світу, вчити боротися зі страхами і опановувати свої емоції. Діти мали б у стінах школи друга, з яким завжди можна поділитися, який не насварить, а просто вислухає і дасть пораду.

Ми багато вимагаємо від своїх маленьких дітей, водночас самі, дорослі, часом не можемо вибудувати пріоритети, налагодити системність і правильні комунікації в межах простої школи. І, на жаль, не завжди розуміємо, що психологічне здоров'я дітей значно важливіше за математику.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Погляди
Дайджест авторських поглядів щодо найбільш гострих питань
Щовівторка

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X