22 червня 2018, п'ятниця

За кращим життям. Чому українці виїжджають з країни

5 коментувати

Депопуляція може стати для України набагато більшою загрозою, ніж корупція і Кремль.

У січні чеський уряд оголосив про свої плани подвоїти щорічну квоту для трудових мігрантів з України з 9 600 до 19 600 чоловік. Три роки тому ця квота становила всього 3800 чоловік. Меседж з Праги гранично ясний ­– українським робітникам не просто раді, вони життєво важливі для економіки Чеської Республіки.

У Центральній і Східній Європі не тільки чехи прагнуть залучити більше українських мігрантів. У країнах Балтії та на Балканах національні уряди також спрощують правила на ринку зайнятості та шукають способи, як закріпити на місцях українських робітників. Багато хто активно рекрутує робочих всередині України. Білборди в різних містах країни розповідають про привабливість як сезонних робіт за кордоном, так і еміграції за спрощеною схемою. Відкрито спеціальні агентства і розпочато мультимедійні кампанії. Всі вони борються за людський ресурс ­– клондайк висококваліфікованої і сильно недооціненої робочої сили в Україні.

Нескладно зрозуміти, чому ідея імпорту робочих настільки популярна у всьому регіоні. Центральна і Східна Європа переживають «демографічний шторм» ­– яма, що загрожує підірвати як політичний, так економічний прогрес, досягнутий за минулу чверть століття. Низькі показники народжуваності, високий рівень смертності і масштабний відтік молоді в багатші країни Західної Європи створюють умови для скорочення чисельності населення. Найближчим часом в країнах регіону кількість пенсіонерів може перевищити кількість людей працездатного віку.

В українців ­– найнижчі середні зарплати по Європі

Це явище робить регіон унікальним. За даними ООН, десять країн світу з найшвидшим скороченням населення ­– це всі країни колишнього Східного блоку. Україна також у цьому списку поряд з Болгарією, Хорватією, Сербією, Угорщиною, Латвією, Литвою, Молдовою, Румунією та Польщею. Протягом наступних 30 років кожна з цих країн зіткнеться з перспективою скорочення чисельності населення на 15%. Експерти з демографії кажуть, що таке падіння чисельності населення ­– нечуване і можливе хіба що у воєнні часи.

Так чому Центральна і Східна Європа звертаються до України, щоб вирішити свої демографічні проблеми? Ціна питання, професійні навички, а також близькість країн роблять українців економічно вигідними мігрантами. Економічний спад, який стався в країні після Революції гідності в 2014 році, і подальша гібридна війна з Росією сприяли посиленню існуючої наявної диспропорції між Україною та її сусідами з ЄС. В українців найнижчі середні зарплати по Європі. Тому навіть скромні доходи, пропоновані в Центральній Європі, здаються їм пристойним кушем. Географічна близькість також робить Україну привабливим варіантом ­– українські робітники можуть приїхати в найкоротші терміни. В українців позитивна репутація, вони вважаються високоосвіченими співробітниками і належним чином ставляться до своєї роботи.

Але, можливо, найбільша комерційна перевага українських мігрантів ­– їхня культурна сумісність. Західна Європа давно звикла до ідеї закрити свої демографічні прогалини за допомогою масової імміграції з країн Африки та Азії. Але такий варіант є політично токсичним для більшості країн Центральної і Східної Європи. Виборці там неодноразово демонстрували, що вони негативно налаштовані до міграції не з країн Європи і не готові миритися з мультикультуралізмом. Це поширене ставлення до міграції призвело до розриву між старою і новою Європою, що, в свою чергу, стало причиною посилення конфронтації всередині ЄС і зростання популістського націоналізму в Польщі й Угорщині.

Українські мігранти виявилися «найменшим злом» для регіону, який відчайдушно потребує нових робочих, але боїться втратити свою історичну ідентичність. Українців сприймають позитивно, вони найбільш близькі в етнічному, релігійному та соціально-культурному плані до своїх центрально-європейських сусідів.

Популярність українських мігрантів очевидна в Польщі. Польський уряд сприяв тому, щоб з 2014 року понад мільйон українців отримали дозвіл на роботу в Польщі. І це стало одним з основних напрямків польської економічної політики, що дозволяє країні підтримувати темпи економічного зростання, навіть незважаючи на брак робочої сили. Такий підхід поставив тенденцію у всьому регіоні.

Але Польща також прагне отримати геополітичні вигоди від прибулих до країни українців, виставляючи їх як біженців. Польські політики дуже люблять говорити про те, що ЄС повинен дякувати Варшаві за те, що поляки рятують так багато українців від російської агресії. Це відмежовує Польщу від тиску ЄС в питанні прийняття сирійських біженців. Цей аргумент звучить малопереконливо для Брюсселя. Більше того, багатьох він ­– дратує. Насправді практично ніхто з українців, які виїхали з 2014 року до Польщі, не претендує на статус біженців. Вони є економічними мігрантами, яких залучили обіцянками високих зарплат і яскравіших перспектив. З цих же причин мільйони поляків полишають свою країну, переїжджаючи в Західну Європу.

Дискусія з приводу статусу української громади в Польщі триває. Але немає жодних сумнівів у тому, що швидке зростання цієї спільноти трансформує польське суспільство. Сьогодні українські громади стають нормою в усіх країнах Східної та Центральної Європи. Українці вже є найчисленнішою меншістю в Чеській Республіці. Протягом найближчого десятиліття вони будуть домінантною нацменшиною в містах по всьому регіону.

Але відтік українців у Центральну і Східну Європу створює серйозні проблеми для самої України, підвищуючи перспективи демографічної кризи.

Влада України прагне запобігти цій близькій катастрофі, але у них немає способу виправити ситуацію, не закриваючи кордону. Врегулювання конфлікту на Донбасі могло б допомогти в короткостроковій перспективі знизити відтік людей, але поки рівень життя і заробітної плати в Україні не наблизиться до стандартів сусідніх європейських країн, люди їхатимуть.

Ця тенденція найсильніше вдарить по невеликих населених пунктах України. З моменту розпаду Радянського Союзу українське село зіткнулося зі стрімким відтоком населення, там як і раніше застаріла інфраструктура і відсутність економічної активності. У цих реаліях процес децентралізації не втрачає своєї актуальності.

Після Майдану завдяки процесу децентралізації у місцевих громад набагато більше доступу до державних ресурсів. Це дасть Україні шанс і дозволить завзятим місцевим управлінцям зробити окремі райони більш привабливими для життя. Також необхідні скоординовані загальнонаціональні зусилля, щоб підтримувати місцеві громади і переконувати українців у тому, що вони можуть побудувати привабливіше майбутнє для своїх дітей у своїй власній країні. Якісні дороги, школи, система охорони здоров'я спонукають людей створювати сім'ї і лишатися на батьківщині, навіть якщо зарплата там не така висока, як в інших містах.

У довгостроковій перспективі ніщо не завадить українцям продовжувати і далі голосувати «ногами», якщо Україна не стане більш конкурентоспроможною. Нинішня прірва між рівнем життя в Україні та рівнем життя в найбідніших країнах ЄС робить неминучим подальший відтік населення. Україна потрапила до незавидної ролі постачальника людських ресурсів для регіону, що сам прагне закрити свої демографічні проблеми. Якщо Україна не вирішить це питання в терміновому порядку, демографічна ситуація в країні тільки погіршиться. Через кілька поколінь депопуляція може стати для України набагато більшою загрозою, ніж корупція і Кремль.

Переклад НВ

Новий час володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Пітера Дікінсона. Републікація повної версії тексту заборонена.

Оригінал опубліковано на Atlantic Council

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Думки Нового Часу


Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.