Це бета-версія нового сайту Нового Времени. Надсилайте свої зауваження на адресу newsite@nv.ua

Дерибан 90-х. Що думають українці про приватизацію

1 жовтня, 12:03
748
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Про приватизацію як реформу українці знають мало – лише 53% чули про неї хоча б щось

Такі невтішні результати минулорічного дослідження заставили шукати відповіді під час фокус-груп серед працівників та непрацівників державних підприємств. Турне містами розташування великих об’єктів приватизації довели: досвід 90-х все ще у пам’яті, тож просто повірити у те, що продаж інвесторам відбудеться за новими правилами українці не готові.

Опитування в Запоріжжі, Києві, Одесі та Харкові допомогли скласти портрет ідеальної для українців приватизації:

  • гарантії модернізації підприємств, збереження робочих місць, виплати всіх боргів;
  • надання державі функцій часткового контролю за приватизованим підприємством;
  • прозорість фінансового стану підприємств, відкритість інформації про покупців;
  • контроль з боку Антимонопольного комітету;
  • незалежність інвестиційних радників;
  • недопущення покупців з Російської Федерації.

Водночас, є регіональні особливості сприйняття та очікувань. Наприклад, у Запоріжжі увагу приділяють питанням екологічної модернізації підприємств, в Одесі побоюються скорочень та вважають за потрібне укласти із новим власником інвестиційний договір для захисту своїх прав, а у Харкові наголошують на незалежності потенційного інвестора від політичних кіл та домовленостей.

На жаль, теорія про те, що дефіцит достовірної інформації і постійної системної комунікації про реформи створює підґрунтя для поширення заяв популістів, спрямованих на дискредитацію розпочатих у країні перетворень, підтвердилась. Українці з готовністю сприймають на віру гучні заяви політиків та експертів, бо вони «чіпляють за живе». Саме так і відбувається із приватизацією. В усіх чотирьох містах говорили штампами – наприклад, що новий власник підніме ціну на продукцію підприємства, або взагалі не буде зацікавлений в його розвитку. При цьому, працівники держпідприємств в більшості своїй виявились більш раціональними за широкий загал – вони справедливо зауважували, що підняти ціни до захмарних не дасть конкуренція, а новий власник купить підприємство якраз для підвищення ефективності його діяльності.

Причин недовіри, окрім болючого досвіду 90-х, кілька. Приватизація – щось, з чим переважна кількість громадян не стикається щодня (на відміну від, наприклад, реформи охорони здоров’я, бо вона стосується особисто кожного) і в людей немає ані часу, ані бажання розбиратися в її особливостях. Вони до кінця не розуміють глибини корупції, масштабу втрат від неефективного використання державного та комунального майна. Українці не знають, що останнє також тепер продається через Прозорро.Продажі. Тож кожна ОТГ може вирішувати, чи потрібна їй стара громадська лазня, або варто продати її на відкритому аукціоні, а на виручені гроші оновити дитячій майданчик.

Про приватизацію мало розповідає місцева влада. Коли шукали респондентів виявилось, що навіть не всі працівники підприємств із списку великої приватизації знають про плани держави відносно їх роботодавця. А питання від учасників дискусії лише посилили впевненість – розповідати про процес приватизації потрібно, навіть якщо підприємство продають інвестиційні радники із відомими світовими брендами.

Не варто забувати і про малу приватизацію, про яку респондентам під час проведення опитування у червні було майже нічого не відомо, а дарма. В модулі аналітики bi.prozorro.sale в режимі реального часу зараз вже можна побачити, скільки держава і місцеві громади заробили на продажі об’єктів. Наприклад, за серпень-вересень за 24 об’єкти (в основному, комерційної нерухомості) отримано в два рази більше оголошеної вартості – 64,86 млн грн; найуспішнішим аукціоном стала приватизація приміщення в Києві – ціна зросла в 2,37 рази до 19,5 млн грн, а найбільшою кількістю завершених торгів (сім) може похвалитись Львівська область. В той же час, в Запорізькій ще й досі немає жодного успішного прикладу малої приватизації: ані місцеві органи влади, ані підприємці поки не поспішають брати участь у процесі приватизації через Прозорро.Продажі.

Сподіваюся, що вже до кінця цього року Фонд державного майна та інші держоргани дадуть нагоду говорити про велику приватизацію не гіпотетично, а цілком на реальних кейсах. Адже якщо ми не розпочнемо активно приватизовувати державне та комунальне майно зараз, за декілька років продавати може бути нічого.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Стань автором

Якщо Ви хочете вести свій блог на сайті Новое Время, напишіть, будь ласка, листа на адресу:

nv-opinion@nv.ua