Що буде з Європою після перемоги Трампа

2 коментувати
Перемога Трампа означає для Європи кінець зони комфорту, до якої вона так звикла

Незабаром після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США провідні чиновники Європейського союзу провели зустріч у брюссельській штаб-квартирі НАТО. Під головуванням Наталі Точчі, топ-радника Фредеріки Могеріні, Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки, делегація європейських чиновників протягом двох годин проводила брифінг для послів НАТО, які традиційно збираються по середах на зустрічі Північноатлантичної ради.

Точчі в деталях виклала зміст Глобальної стратегії Євросоюзу, документа, в якому викладено амбіції Європи у сфері зовнішньої політики, безпеки і оборони. Європейський союз, сказала вона присутнім, не збирається створювати власну армію, незважаючи на те, що президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер закликає саме до цього. ЄС не має наміру дублювати функції Північноатлантичного альянсу. Це призведе лише до розтрати грошей і ресурсів. Крім того, Євросоюз не збирається змагатися з НАТО – в такій гонці неможливо перемогти.

Точчі намагалася пояснити, яким чином може і має розвиватися співпраця між НАТО і ЄС – відповідна домовленість була досягнута під час варшавського саміту Альянсу в липні 2016 року. Крім того, вона роз'яснила, як Євросоюз може стати більш стратегічним у питаннях безпеки та оборони, і чому це необхідно.

Створити власну армію ЄС поки не в змозі

Настав час Європейському союзу переглянути свою безпеку і зовнішню політику, особливо після обрання Трампа президентом США. Причина не тільки в тому, що новообраний американський президент назвав деяких європейських союзників «безбілетниками» і сказав, що НАТО, можливо, «застаріле». Справа в тому, що він також поставив під питання цінність трансатлантичних відносин. І це лякає не тільки східних, але й західних європейських союзників Америки.

Вперше з 1949 року, тобто, з моменту заснування НАТО, європейці не можуть ставитися до трансатлантичної системи безпеки як до чогось належного. Саме це – не криза біженців, не зростання популістських рухів у всій Європі, не Брексіт, – врешті, змусило європейців вийти із зони комфорту, до якої вони так звикли.

Поки європейці були впевнені, що США завжди будуть забезпечувати гарантії безпеки, і будуть стояти на сторожі колективної системи оборони, вони не обтяжували себе роздумами про цю домовленість. Вони не намагалися захистити спільну систему безпеки, виділивши більше грошей на оборону і довівши Сполученим Штатам, що вони не є безбілетниками. Вони не ставилися до своєї оборони і безпеки серйозно. Але ці часи добігають кінця.

У відповідь на туманні висловлювання Трампа щодо трансатлантичних відносин деякі європейські лідери висловили і фантастичні, і цілком реальні ідеї переформатування європейської політики в сфері безпеки та оборони. Ідея створення армії ЄС, до чого закликає Юнкер, не спрацює – як мінімум, в найближчі десятиліття. Немає ні достатньої політичної волі, ні доступних фінансових ресурсів.

Крістоф Хойсген, радник канцлера Ангели Меркель з питань міжнародної політики та безпеки, відкидає ідею створення власної армії ЄС. «Європейська армія – це просто красиві слова, – каже він. – Німецький парламент не підтримає створення такої армії. Це просто неможливо». Європа, додав він, просто зобов'язана виробити власну міжнародну політику і політику безпеки. Але при цьому вона не повинна дублювати НАТО». «НАТО – це основний стовп. НАТО – це стовп німецької політики», говорить Хойсген.

Інші країни, зокрема країни Балтії, поділяють думку Німеччини. Вони не вірять, що інші європейці можуть гарантувати їм захист за допомогою системи колективної оборони – хоча з часом ситуація може змінитися. Поки що ми маємо лише посилання на взаємну підтримку і солідарність у Лісабонській угоді 2009 року. «Якщо член ЄС є жертвою збройної агресії на його території, інші країни ЄС зобов'язані допомогти йому усіма засобами, які є у них в наявності», – зазначено в угоді. Реалізація цього підпункту вимагає створення цілого ряду потужностей, яких у ЄС поки немає. Це і військові об'єкти, і логістика, і розвідка – список дуже довгий.

Але перемога Трампа на виборах може змінити існуючий порядок речей. Підсумки зустрічі міністрів закордонних справ ЄС 14 листопада відрізняються прагматичністю стосовно того, що країни – члени Європейського Союзу повинні зробити для зміцнення своєї оборони і безпеки. Мова йде про те, щоб «забезпечити нинішні й майбутні потреби Європи в області оборони і безпеки, зміцнюючи її стратегічну автономність і здатність співпрацювати з партнерами», написано в заключному комюніке. Якщо вам це здається розмитим, прочитайте весь документ. Команда Могеріні детально прописала, що необхідно ЄС для здійснення цивільних місій і військових операцій. Так, саме військових операцій.

Втілення цієї ідеї вимагає часу, грошей і політичної волі. Популістські лідери, які вважають, що їх країни можуть впоратися поодинці, будуть опиратися – якщо не протистояти – посиленню європейської політики безпеки і оборони, адже це передбачає деяку форму інтеграції. Але на цей раз серед урядів більшості країн ЄС існує розуміння того, що зона комфорту для Європи закінчилася. І не скоро буде відновлена.

Переклад НВ

Новое Время володіє ексклюзивним правом на переклад і публікацію колонок Джуді Демпсі. Републікування повної версії тексту заборонене.

Оригінал

Більше точок зору тут


Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів
Якщо Ви бажаєте вести свій блог на сайті Новое время, напишіть, будь ласка, листа за адресою: nv-opinion@nv.ua

Погляди ТОП-10

Читайте на НВ style

Останні новини

опитування

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер:

Усі матеріали розділу Погляди є особистою думкою користувачів сайту, які визначені як автори опублікованих матеріалів. Усі матеріали згаданого розділу публікуються від імені відповідного автора, їх зміст, погляди, думки не означають згоди Редакції сайту з ними або, що Редакція поділяє і підтримує таку думку. Відповідальність за дотримання законодавства в матеріалах розділу Думки несуть автори матеріалів самостійно.