Чому ціни на харчові продукти зростають і зростатимуть
Харчуватися українцям стало дорожче, але не набагато. Втім, можна чекати нового підвищення цін
Споживчі ціни в Україні зростають, незважаючи на міцну гривню, і чекати їхнього повернення до цільової позначки Нацбанку у 5% на рік у найближчі місяці не доводиться. Вся справа у зовнішніх ринках.
Зараз ціни тягне вверх кілька товарних позицій. Серед продуктів харчування це яйця (+61% вересень 2021 до вересня 2020), соняшникова олія (+72%), цукор (+88%). Серед решти товарів — природний газ (+69% вересень 2021 до вересня 2020), паливо (+31%) та електроенергія (+37%).
Ці категорії об'єднані одним основним фактором — їх подорожчання прямо чи опосередковано спричинене коливаннями світових сировинних цін або врожаями. Жодними методами монетарної політики Україна не може вплинути на ціноутворення, наприклад, на світовому ринку олії, а зміцнення гривні недостатньо, щоб перекрити збільшення світових оптових цін більш, ніж у півтора рази.
Але як могло статися, що загальне зростання споживчих цін при цьому набагато повільніше — 11% рік до року? Через вагу окремих компонентів у споживчому кошику — або, іншими словами, у витратах споживачів.
Вся справа у зовнішніх ринках
Так, наприклад, цукор та соняшникова олія разом займають менше 2% споживчого кошику. Натомість великі позиції - м’ясо та хліб — подорожчали на 12% та на 7% відповідно, а ціна на овочі (4% споживчого кошика) взагалі зросла лише на 2%, а фрукти, якщо вірити Держстату, взагалі подешевшали. Одяг, на який як раз прямо впливає курс гривні через засилля імпорту, теж став дешевшим на 4%, порівняно із минулим вереснем.
Зміна цін та вага окремих категорій товарів у споживчому кошику українців
Так і вийшло, що в сукупності, за розрахунками Держстату, харчуватися українцям стало дорожче — але ненабагато. Середня заробітна плата за цей період зросла суттєвіше — на 22% із серпня 2020 до серпня 2021 року.
Але ризики для зростання цін у майбутньому існують, і істотні. Промислові ціни — ті, за якими відпускають свою продукцію українські виробники — підстрибнули угору. Це неминуче тягне реакцію споживчих цін. Втім, вона може бути помітно м’якшою. Врешті, ми не їмо сталь, нафту чи залізну руду на сніданок, а саме це — основні продукти, ціна на які підстрибнула у промисловості.
Динаміка цінових індексів в Україні у 2013−2021 рр.
Якщо інфляційний стрибок 2014−2015 років багато в чому пояснювався девальвацією, і промислові та споживчі ціни рухалися схожою траєкторією, то зараз на нас чатує ситуація, більш схожа на початок 2017 року. Втім, тоді споживчі ціни реагували на сировинні ринки більш м’яко. Цього разу — у 2021 році — загрози більші через вищий стрибок цін на енергоносії. Якщо руда вже пройшла свій пік, і впала у ціні, то природний газ та електроенергія, схоже, потроху зазирають на небезпечну територію світової енергетичної кризи у повний зріст. А ціна на енергію та енергоносії рано чи пізно транслюється у споживчі ціни через собівартість.
Тож очікувати швидкого повернення інфляції до цільового діапазону Національного банку (5% на рік +/- 1%) у найближчі кілька місяців навряд чи варто. Інструменти монетарної політики НБУ тут мають обмежений вплив, хоча і збільшення процентної ставки, і ревальвація гривні допомагають стримувати зростання цін та залишати гроші українців в їх кишенях.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ
