Трагедія в Асканії-Нова. Як уберегти диких птахів від людини?

17 березня 2021, 15:42

Всього з початку року загинуло 1482 птахів 18 видів

За останні три місяці суспільство декілька разів сколихнули новини про масову загибель диких перелітних птахів на території біосферного заповідника Асканія-Нова. Не перебільшу, якщо скажу, що це трагедія міжнародного масштабу. Вона оголила масу проблем, пов’язаних із недосконалістю законодавства у сфері захисту рослин. Що ж потрібно зробити, щоб ми стали європейською країною, в якій АПК і дика природа цивілізовано співіснують, не декларативно, а реально? Почну з фактів.

Відео дня

Все почалося із смерті червонокнижних сірих журавлів на початку січня. За три тижні на території заповідника було знайдено мертвими 219 птахів. Померли вони не одразу, смерть наступила після довгих мук. У лютому була зафіксована масова загибель качок та воронових. Пізніше з’ясувалося, що це не кінець. На початку березня були зібрані тіла птахів різних видів, частина з яких вже довгий час пролежала на землі. Серед них були і воронові, і качки, і чайки, і хижаки. Всього з початку року загинуло 1482 птахів 18 видів.

Від самого початку трагедії Держпродспоживслужба відігравала найактивнішу роль в розслідуванні причин трагедії. Ми діяли виключно у межах своєї компетенції — допомагали колегам з Національної поліції та Державної екологічної інспекції України. Оперативно проводилися всі необхідні дослідження на хвороби та токсичні речовини. Такі хвороби як пташиний грип, хвороба Ньюкасла, сальмонельоз та пастерельоз птиці були виключені спеціалістами за результатами лабораторних досліджень.

Залишалося отруєння, яке могло відбутися через дії аграріїв. Були перевірені поля на визначення заборонених до використання пестицидів на основі фосфіду цинку, які могли спричинити смерть. За результатами аналізів їх не було виявлено. Зараз можу сказати, що згідно з наявними даними причиною смерті птахів стали пестициди, які використовуються для боротьби з гризунами. Птахи з'їли зерно, що вносили на поля, в якому містився препарат бродифакум. Спеціалісти знайшли цей препарат і в залишках зерна з полів, і в печінці загиблих птахів.

Птахи з'їли зерно, що вносили на поля

Землю навколо заповідника, на якій птахи могли харчуватися токсичним зерном, обробляє понад 40 агропідприємств. Держпродспоживслужба оперативно перевірила 41 компанію на предмет дотримання регламентів застосування засобів захисту рослин. Ще на п’ять нашим спеціалістам не вдалося потрапити. Десь довелося викликати поліцію, десь за юридичною адресою взагалі нікого не виявилось, десь захворів чи був відсутній керівник. Всього було виявлено 31 порушення у сфері захисту рослин. Тепер справа за слідством.

Хочу зауважити, що сьогодні спеціалісти по рукам і ногам зв’язані діючим законодавством. Наша функція — контроль за додержанням норм, але часто аграрії намагаються ігнорувати інспекторів. Законодавство ж не дозволяє застосовувати дійсно адекватні санкції за порушення.

Було відкрито кримінальне провадження і справою займається поліція. Все що від нас залежало ми зробили: в найкоротші строки провели експертизи, знайшли причини загибелі, допомогли правоохоронним органам та органам слідства.

Мертвих птахів не повернеш. Але ситуація оголила величезну проблему, пов’язану із людським впливом на дику природу. То що ж потрібно зробити для того, щоб такі ситуації залишися в минулому? Як уберегти птахів? Це питання не тільки до Державної екологічної інспекції, Нацполіції чи ДПСС. Україні потрібні комплексні зміни у цій сфері, які потребують спільних дій всіх органів влади — законодавчої та виконавчої - у найкоротші терміни.

По-перше, потрібно розуміти, що аграрії не можуть повністю відмовитися від корегування популяції гризунів на полях. Інакше урожаїв в Україні не буде, вони будуть просто знищені. Але засоби захисту мають відповідати сучасним екологічним вимогам і не викликати масове знищення інших видів тварин. І такі препарати є! В фітосанітарних лабораторіях ДПСС сьогодні напрацьовані біологічні препарати, які не є токсичними для риби, птиці та інших організмів, а діють виключно на гризунів. Їхнє використання дасть змогу вирішити проблему. Зауважу, що Держпродспоживслужба не займається реєстрацією препаратів чи їхньою забороною. Зараз ми можемо тільки рекомендувати аграріям використовувати такі препарати.

По-друге, це необхідність встановлення ефективного контролю за застосуванням засобів захисту рослин аграріями. Гостро стоїть питання посилення відповідальності за порушення чинного законодавства. Штрафи мають підвищитися та бути відчутними для підприємців. Україні потрібне нове законодавство у цій сфері, так як діюче не відповідає сучасним реаліям. Тільки так можна встановити систему ефективного контролю. Особливо це актуально із майбутнім запуском ринку землі.

Всі ці питання регулюють нові норми законопроекту Про захист рослин. Він пропонує якісно нову модель організації системи захисту рослин, регулює правила поводження із хімікатами та встановлює санкції за порушення законодавства.

Наприклад, за недотримання правил застосування засобів захисту рослин юридична особа, згідно запропонованих норм, сплатить штраф від 10 до 15 мінімальних заробітних плат (зараз це від 60 тис до 90 тис гривень). Проект у січні було зареєстровано в парламенті і сподіваюся, що народні обранці не будуть баритися із його ухваленням. Законопроект, на мій погляд потребує доробки, однак основні моменти там прописані вірно.

По-третє, крім штрафів потрібно на законодавчому рівні встановити обмеження для осіб, які працюють із засобами захисту рослин. Вони мають мати відповідну освіту і пройти підготовку. Препарати високого рівня токсичності не мають бути у вільному доступі. Вони мають бути доступними лише професійним користувачам.

По-четверте, це створення буферних зон навкруг заповідників, в яких буде обов’язково обмежене використання небезпечних для багатьох видів тварин хімікатів. Це звичайно не вирішить проблему повністю, але хоча б захистить заповідні території.

Переконана, що встановити нові, цивілізовані правила Україні потрібно вже найближчим часом. Адже питання сьогодні стоїть дуже і дуже гостро. Проблема стосується не тільки спасіння птахів, але й збереження популяції бджіл, інших комах та й взагалі усього різноманіття живої природи. Ми маємо встановити чіткі, європейські законодавчі норми, а покарання за їх порушення має бути невідворотнім. Тому що безкарність породжує безвідповідальність. В результаті - маємо глобальні проблеми з екологією.

Нам потрібно навчитися господарювати на землі так, щоб не завдати шкоди довкіллю. І чим скоріше ми це зробимо — тим краще. Це наша земля — і ми повинні її берегти.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X