Віп-вагони в оренду та бюро забутих речей. Як працює Центральний залізничний вокзал Києва — репортаж

6 червня 2021, 14:47

Репортерка Саша Горчинська розбиралася, як працює Центральний залізничний вокзал Києва, одна з головних транспортний артерій міста і країни.

Історія

Перша будівля київського залізничного вокзалу була споруджена ще у 1868−1870 роках. Її спроектував архітектор Іваш Вишневський. Проте через сім років будівлю сильно зруйнувала пожежа, тож вокзал реконструювали, але з деякими змінами.

Відео дня

У 1894-му до вокзалу проклали трамвайну лінію, у 1899-му вантажний підрозділ під назвою Київ-Товарний перенесли далі від вокзалу Київ-Пасажирський. А ще через п’ятнадцать років у зв’язку з розширенням міста та збільшенням пасажиропотоку почалися роботи над будівництвом нового вокзалу за проектом Олександра Вербицького та Павла Альошина. Його почали зводити до першої світової, проте закінчили вже після.

Після Другої світової частково зруйнований Центральний вокзал відновили, а у середині 1950-х неподалік звели також Приміський вокзал та проклали підземні тунелі до платформ.

Приміщення Центрального залізничного вокзалу зсередини (Фото: НВ)
Приміщення Центрального залізничного вокзалу зсередини / Фото: НВ

Ще один історичний для київського вокзалу рік — 2001-й, адже саме тоді в рамках масштабної реконструкції добудували Південний вокзал, а також церкву Святого Георгія навпроти нього.

Начальник вокзалу Київ-Пасажирський Петро Стецюк (Фото: НВ)
Начальник вокзалу Київ-Пасажирський Петро Стецюк / Фото: НВ

Сьогодні Центральний залізничний вокзал у Києві приймає близько 70 тис пасажирів на добу. Площа будівлі — 22 тис. м2, кількість поверхів — чотири. Звідси ходять поїзди по всій Україні, окрім окупованих територій Донецької, Луганської областей та анексованого Криму. Один із найбільш дальніх поїздів — Ужгород — Лисичанськ, з точки А до точки Б дістається за 32 години.

Керує вокзалом Київ-Пасажирський Петро Стецюк. Він — залізничник зі стажем, працює у цій сфері вже три десятки років. Саме він зустрічає нас біля входу в Центральний вокзал та погоджується провести невелику екскурсію.

Сервіси вокзалу

Начальник Київ-Пасажирського розповідає, як влаштована інфраструктура вокзалу. На Південному вокзалі є міні-готель, де можна переночувати і відпочити. Праворуч від входу в Центральний вокзал — Сервісний центр, де можна скористатися низкою послуг — від оформлення групових поїздок до можливості сходити в душ або відпочити.

Що ж стосується доступності вокзалу для людей з інвалідністю, то, за словами Стецюка, таким особам допомагають спеціально навчені працівники вокзалу. Є два спеціальних підйомники, за допомогою яких пасажири, які користуються інвалідними візками, можуть потрапити до вагона. У приміщенні вокзалу є також ліфти, біля кожного — кнопка виклику чергового.

Сервісний центр біля центрального входу до залізничного вокзалу (Фото: НВ)
Сервісний центр біля центрального входу до залізничного вокзалу / Фото: НВ

На столичному залізничному вокзалі працює контакт-центр — за рік там отримують близько 410 тис. дзвінків. Ще втричі більше запитів надходить до інформаційних віконець, столу довідок та сервісних центрів.

В приміщенні вокзалу працюють зали очікування. Безкоштовний — на другому поверсі на відрізку між Центральним та Південним вокзалом, та платний — на першому поверсі. Перебування там коштує 250 грн за добу або 100 грн за годину. Є комфортні м’які дивани, вайфай, табло аеропорту Бориспіль, а у вартість входить також дві безкоштовні чашки чаю або кави.

Платний зал очікування на першому поверсі вокзалу (Фото: НВ)
Платний зал очікування на першому поверсі вокзалу / Фото: НВ

У безкоштовному залі — 240 місць загального користування. Поряд є кафе та точки з продажу їжі — для того, аби пасажири, які очікують поїзд, могли перекусити. Не так давно тут прибрали всі малі конструкції — МАФи та кіоски. Тепер планують відкрити там нові торговельні точки, проте аби вони були оформлені «в єдиному стилі».

«Наразі ми разом із поліцією контролюємо це питання, таких людей намагаємося не розміщати в залі загального користування. Наразі всі відвідувачі — це ті, хто приїжджає або від'їжджає», — відповідає Петро Стецюк на моє питання щодо того, чи дозволяє керівництво вокзалу бездомним людям користуватися цим залом відпочинку. Щоправда, додає він, взимку адміністрація вокзалу відкриває спеціальні пункти обігріву, де бездомні особи можуть помитися, отримати каву, чай та погрітися.

Рейковий автобус, який курсує до аеропорту Бориспіль (Фото: НВ)
Рейковий автобус, який курсує до аеропорту Бориспіль / Фото: НВ

На вокзалі також працюють підземні камери схову на 1465 місць — скористатися ними може будь-який пасажир. У випадку, якщо через дві доби речі з камери ніхто не забрав, працівники вокзалу проводять інкасацію. Речі забирають і здають до бюро знахідок.

«У випадку, якщо працівники камери схову мають сумніви щодо речей, які намагаються здати до камери схову, то звертаються до поліції», — говорить Стецюк.

Камери схову в підземному приміщенні вокзалу (Фото: НВ)
Камери схову в підземному приміщенні вокзалу / Фото: НВ

Якщо пасажир повертається за речима, має заплатити за ті дні, протягом яких вони зберігалися у бюро знахідок. Іноді виявляється, що сума, яка «набігла» за зберігання, значно перевищує вартість самих речей, тому люди приймають рішення не забирати їх.

«Чесно кажучи, більше не забирають, ніж забирають. В основному, забувають сумки, іноді документи, телефони, техніку — але за таким зазвичай повертаються. Якось забули дитячий візок — дитину взяли, а візок залишили», — розповідає працівниця бюро знахідок Олена Гребеножко, коли спускаємося туди. На полицях переважно стоять сумки або валізи, іноді — пакети. Є кілька пар взуття, скручений світлокоричневий килим та чорний велосипед — за ним теж поки що ніхто не повернувся.

Речі, які зберігаються у бюро знахідок та чекають на своїх власників (Фото: НВ)
Речі, які зберігаються у бюро знахідок та чекають на своїх власників / Фото: НВ

Іноді, каже Олена Гребеножко, в бюро потрапляють речі з вулиці — щось, що було забуте або залишене без нагляду біля будівлі вокзалу. Перед тим в присутності поліції речі перевіряють на вміст. Якщо є продукти харчування, які швидко псуються, їх утилізують. Одна із найдивніших знахідок — 34 кг металевих ключів у спортивній сумці.

За словами Стецюка, з початку 2021 року від невідомих осіб надійшло вісім повідомлень про замінування будівлі вокзалу. Жодне з них не підтвердилося.

Приміщення Південного вокзалу всередині (Фото: НВ)
Приміщення Південного вокзалу всередині / Фото: НВ

«Коли надходить повідомлення про замінування, пасажирів вокзалу повідомляють про це за допомогою гучного зв’язку. Диктор оголошує про це і просить всіх звільнити зал очікування — поліція в цьому допомагає. Працюють також спеціалісти Державної служби з надзвичайних ситуацій», — розповідає керівник вокзалу Київ-Пасажирський.

Зазвичай на таку процедуру — перевірку будівлі — витрачається близько двох годин часу. Що ж до фінансових збитків, то вони зазвичай не дуже значні — десь до 30 тис. грн. Проте у випадку, якщо доводиться повністю перекривати роботу вокзалу, ця цифра може бути більшою.

Вагон-салон

Один із пунктів на нашому маршруті — депо, де базуються вагони-салони. Це особливі вагони підвищеного комфорту для обмеженої кількості пасажирів. Один вагон може містити від 6 до 12-ти місць в залежності від комплектації.

Вагон-салон - кімната з великим столом (Фото: НВ)
Вагон-салон - кімната з великим столом / Фото: НВ

Замовити такий вагон коштує приблизно 12 тис. грн за одну поїздку. Робити замовлення слід заздалегідь, за 14 днів до дати поїздки. Незалежно від фактичної кількості пасажирів, сплачувати потрібно повну вартість вагона. Умовно кажучи, можна їхати в ньому хоч одному або вдвох, але — у повну ціну.

Ми заходимо до одного з таких вагонів, аби подивитися, як все облаштовано всередині. Спершу бачимо купе провідника, за ним — кухня, повністю обладнана всією необхідною технікою — від холодильника до кавомашини. У кухонних шафках є посуд — чашки, тарілки та знамениті склянки у фірмових сріблястих підсклянниках.

Ванна кімната у вагоні-салоні: умивальник, туалет та душова кабіна (Фото: НВ)
Ванна кімната у вагоні-салоні: умивальник, туалет та душова кабіна / Фото: НВ

За кухнею — чотиримісне купе покращеного формату. Потім — зал з великим столом, який можна використовувати або для переговорів, або для застілля. За ним — спальна кімната з великим двоспальним ліжком, трохи схожа на готельний номер. Ще далі — ванна кімната з туалетом, душовою кабіною, дзеркалом та умивальниками. Весь вагон оздоблений у чорно-золотій кольоровій гаммі.

Кімната з двоспальним ліжком у вагоні-салоні (Фото: НВ)
Кімната з двоспальним ліжком у вагоні-салоні / Фото: НВ

За останній час, каже Стецюк, вагони-салони користуються популярністю серед українців. Іноді їх замовляють сім'ї з дітьми, які їдуть на відпочинок, скажімо, до Одеси, і хочуть дістатися туди в комфорті. Іноді це також компанії друзів. Можуть замовляти такий вагон і на свята — дівич-вечори, дні народження абощо.

Музей залізничної техніки

У 2011 році на території вокзалу було відкрито Музей рухомого складу — він розташований під відкритим небом, біля останньої, 14-ї колії. Саме на цю колію, до речі, прибуває Kyiv Boryspil Express — рейковий автобус, який курсує від Центрального залізничного вокзалу в Києві до Міжнародного аеропорту Бориспіль, також зупиняючись на станції Дарниця, що на лівому березі столиці.

Вагон, в якому підписали історичний Акт Злуки УНР і ЗУНР (Фото: НВ)
Вагон, в якому підписали історичний Акт Злуки УНР і ЗУНР / Фото: НВ

В експозиції музею рухомої техніки — 30 експонатів. Це паровози, тепловози, історичні салони-вагони, де їздили перші особи держави, та інші одиниці рухомого складу різних часів.

«Є у нас також пристрій для ручного переведення стрілок, також лейтер вагою 140 кг — драбина, призначена для огляду контактної мережі. Ще — ручна дрезина, яка використовувалася залізничниками з 1838-го року для огляду колій та дрібних ремонтів», — проводить коротку екскурсію працівниця музею Валентина Дуля. Вісім експонатів, говорить вона, Києву подарував харківський музей.

Валентина Дуля проводить екскурсії музеєм під відкритим небом (Фото: НВ)
Валентина Дуля проводить екскурсії музеєм під відкритим небом / Фото: НВ

Один з найцікавіших експонатів — броньований вагон, у якому колись подорожував російський державний діяч, прем'єр-міністр 1909−1911 років Петро Столипін. А також легендарний вагон, в якому у січні 1919 року в місті Фастов підписали Акт злуки між УНР і ЗУНР. Нині можна побувати всередині цих вагонів. В одному з них — табличка-попередження про те, що приносити і споживати їжу, втім, як і користуватися туалетами у історичних вагонах заборонено.

Вагон-салон, яким користувався Петро Столипін, вид зсередини (Фото: НВ)
Вагон-салон, яким користувався Петро Столипін, вид зсередини / Фото: НВ

Сьогодні Музей рухомого складу на київському вокзалі користується попитом і серед українців, і серед гостей. Сюди також водять шкільні екскурсії, привозять учнів дитячих садків, ліцеїв та вишів. А зірки шоу-бізнесу періодично знімають в цих декораціях свої кліпи — як, наприклад, співачка Ольга Полякова.

Вагоноремонтний завод

Недалеко від музею розміщується ще одна локація — Київський електровагоноремонтний завод. Його заснували у 1868 році на базі майстерень. З тих пір і до сьогодні тут ремонтують електропоїзди. Штат заводу — тисяча працівників. Курс беруть на оновлення рухомого складу електропоїздів.

Сергій Пишняк, тимчасовий в.о. генерального директора Київського електровагоноремонтного заводу стоїть на фоні старого вагона, який зараз ремонтують (Фото: НВ)
Сергій Пишняк, тимчасовий в.о. генерального директора Київського електровагоноремонтного заводу стоїть на фоні старого вагона, який зараз ремонтують / Фото: НВ

Головний напрямок діяльності заводу, по суті, це ремонт електричок міжміського сполучення, які потім будуть курсувати по всій Україні. Екскурсію заводом проводить Сергій Пишняк, тимчасовий в.о. генерального директора. Він показує один павільон — там стоять старі вагони, які «приходять» на ремонт. Деякі розбирають фактично аж до самого металевого каркасу — міняють все, що можна замінити.

«В такому вагоні буде нова система сповіщення, відеонагляд, пожежна система і таке інше — все нове. Тобто на виході це — повністю новий вагон, — говорить Сергій Пишняк. — За нормативами на ремонт одного вагона іде 50 робочих днів. Що до вартості комплексу з модернізації та оновлення рухомого складу — 70 млн грн за поїзд з десяти вагонів».

В іншому павільоні — вже нові, відремонтовані вагони. Тут пахне фарбою — працівники завершують ремонтні роботи. Зараз зосереджені над ремонтом двоповерхових електропоїздів чеської марки Skoda. Їх завезли в Україну в 2012 році, під чемпіонат з футболу Євро-2012. Але в 2018-му поїзди зняли з маршрутів — весь цей час вони чекали на ремонт.

Двоповерхові поїзди Skoda планують повернути на маршрути вже восени після ремонту (Фото: НВ)
Двоповерхові поїзди Skoda планують повернути на маршрути вже восени після ремонту / Фото: НВ

«У нас на заводі — два таких поїзда. Виконуємо ремонт із залученням виробника. Маємо підписаний контракт, за яким наші працівники проходитимуть навчання у Чехії, а потім виконуватимуть ремонт тут», — розповідає Пишняк.

Вже цієї осені, за його словами, можна сподіватися, що оновлені рухомі склади знову вийдуть на маршрути. Курсуватимуть за напрямками, по яких ходять потяги Інтерсіті+.

Я запитую в Сергія Пишняка, чи планують вони відремонтувати міську електричку, адже вона давно перебуває в жахливому стані. Пишняк відповідає — такого замовлення від міської влади до них поки що не надходило:

«Вона в жахливому стані й потребує капітального ремонту. І ми готові зробити такий ремонт. Проте місто ремонтних послуг в нас наразі не замовляло».

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X