Дворовий конфлікт. Олександр Ткаченко в інтерв'ю НВ — про те, чому не віддав Кличку Гостинний двір і навіщо потрібна Велика реставрація

4 червня 2021, 09:34
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

Цієї весни Мінкульт оголосив перший список об'єктів Великої реставрації — їх мають відреставрувати до кінця цього року.

Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко розповів у інтерв'ю Радіо НВ про те, скільки грошей виділили на Велику реставрацію, чому це проєкт важливий та про долю Гостинного двору в Києві.

Відео дня

Коли ми запускали процес, я навіть не уявляв, скільки будівель перебувають у занедбаному стані — реставрації потребують сотні пам’яток архітектури, культури та історії в усій країні. Для того, щоби потрапити до програми Великої реставрації, інституції самі надсилали заявки, а експерти відбирали та рейтингували їх. Зараз опублікована лише перша частина, це об'єкти, де можна почати реставрацію хоч завтра. Наступними на черзі стануть інші об'єкти, де потрібно витратити час на проєктно-кошторисну документацію. Крім того, Верховна Рада зареєструвала законопроєкт, який дозволить Міністерству реставрувати об'єкти, які нам не підпорядковуються, наприклад, комунальні, їх у країні найбільше.

Шляхом субвенції ми зможемо надсилати кошти для реставрації до Одеси, Ужгорода чи Луганської області, а надалі реставрувати об'єкти, підпорядковані іншим міністерствам. Процес розпочато і я переконаний, що на нього чекає довге й плідне життя.

— Як проєкти отримували свої середні бали? Які фактори враховувалися, крім документації?

— Під час оцінки враховували, наскільки значущим є об'єкт, чи входить він до ЮНЕСКО, наскільки потребує уваги і якою є його потенційна туристична привабливість.

А хто входив до складу експертної групи?

— Переважно це фахівці, які займаються історією та мистецтвознавством, і архітектори. Загалом до складу експертної групи входять понад 12 чи 15 осіб [згідно з інформацією на сайті Міністерства, до складу комісії входить восьмеро людей — ред.].

— Що саме планується зробити в межах програми цього року? Чи виділяли окремі напрями та акценти?

— Список об'єднує значну територію України включно з такими об'єктами, як Софія, Лавра, Галицький замок, Підгорецький та Олеський замки. Але наголошую, що це тільки початок. Незабаром з’явиться ще один список.

— Яка сума виділена на Велику реставрацію цього року? Наскільки вона гарантована державою? Чи не зможуть кошти розподілити на інші напрями?

— Наразі на Велику реставрацію у держбюджеті закладено два мільярди гривень. У прямому доступі було тільки 300 мільйонів гривень. Нещодавній перерозподіл бюджету додав до проєкту ще 300 мільйонів гривень. 600 мільйонів гривень — це гарантована сума. Однак, я знаю, що багато депутатів, голів обласних адміністрацій та місцевих громад просять уряд додатково перерозподілити кошти. Роботи дійсно багато і вона надихає. Тому, незалежно від того, хто сидітиме у кріслі міністра культури, Велику реставрацію вже важко буде спинити, вона насправді об'єднує країну.

— Чи є конкретний дедлайн, коли, наприклад, ці 22 проєкти будуть доведені до кінця?

— Усі вони мають бути доведені до кінця до завершення року. Деякі з них будуть відреставровані до річниці незалежності.

Давайте поговоримо про Гостинний двір. 20 Травня уряд змінив категорію пам’ятки комплексу споруд на Контрактовій площі та Гостинного двору. Ми знаємо що суперечка за нього йшла тривалий час. У вас була дискусія з мером Києва щодо Гостинного двору через те, що місто хоче отримати його на свій баланс?

— Звичайно була, але вона закінчилася тим, що статус об'єкта змінено на національний і тепер обговорення ведеться з Фондом держмайна. Найближчим часом ми зможемо отримати цей об'єкт собі на баланс, розпочати протиаварійні роботи, а потім провести конкурс і врешті-решт запустити Гостинний двір як мистецько-культурний об'єкт, окрасу столиці.

— Чому ви не віддали Гостинний двір Віталію Кличку?

— Він сам герой свого роману. Коли ми розпочали розмову щодо виділення цього участку для мистецьких акцій та культурного простору, місто не прийнято жодного рішення. Зрозумівши, що нас водять по колу, ми ініціювали власний проєкт, щоби об'єкт був доведений до кінця у межах Великої реставрації і став культурно-мистецьким об'єктом, а не черговим ТРЦ.

— Коли чекати початку і, відповідно, завершення робіт у Гостинному дворі?

— Щойно ми отримаємо його на баланс. Це не просто окраса міста, тому на розроблення проєктної документації піде певний час. Одночасно будемо говорити з кураторами та архітекторами про концепцію реставрації. Треба розібратися з тими «покращеннями», які були зроблені тими, хто вважав цей об'єкт своїм.

— Скільки необхідно коштів, аби закінчити роботи в Гостинному дворі?

— Йдеться про сотні мільйонів гривень.

— Поки говорити зарано, чи можна передбачити певні проміжки виконання робіт на об'єкті?

— Думаю, за два роки його можна запустити навіть попри складнощі. Це дуже амбітний план.

— Деталізуйте, будь ласка, на що має перетворитися цей об'єкт за два роки?

— Ми маємо розробити концепцію, але попередньо йдеться про культурно-мистецький хаб для киян та гостей столиці. Тут громада зможе обговорювати нагальні питання.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Київ
Щоп’ятниці, дайджест столичних новин за неділю та афіша кращих подій Києва
Щоп'ятниці

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X