Битва за Квіти. Хто і чому бореться за будівлю Квітів України і що з нею буде далі
Цього літа у Києві частково демонтували одну з найпомітніших будівель на вулиці Січових Стрільців — Квіти України. Історія її захисту стала однією з найгучніших новин міста. НВ поговорив з учасниками ініціативного руху Зберегти Квіти України про те, як вдалося зупинити руйнування будівлі.
Ініціативний рух Зберегти Квіти України на початку літа 2021 року сформувала група місцевих жителів, які не змогли лишитися осторонь проблеми свого району.
«Ще наприкінці минулого року я помітив, що основний орендар Квітів України, супермаркет Бджілка, з'їхав. До червня з будівлею нічого не відбулося, але на початку літа тут з’явилися будівельники, які встановлювали паркан. У нас виникло запитання: «що відбувається?», — розповідає співзасновник ГО Інша Освіта й учасник руху Зберегти Квіти України Тарас Грицюк.
Згодом місцевим мешканцям вдалося дізнатися, що взимку 2020 року будівлю Квітів України викупила в попередніх власників міжнародна компанія Rockwill Group, яка планувала відкрити у ній коворкінг з ресторанами і спорткомплексом за 600 млн гривень. Навколо Квітів почало гуртуватися все більше людей, які почали шукати усю можливу нову інформацію. До спільноти долучилися юристи, громадська організація Мапа Реновації та інші небайдужі.
Перші кроки
«Ми прийшли до Квітів 9 червня, тут було багато будівельників у касках, які встановлювали паркан. Ми помітили поміж них головного й запитали про те, що відбувається. Він одразу перейшов на підвищений тон і відмовився пояснювати свої дії. Жодних документів нам не показали. Ми повідомили, що маємо намір викликати поліцію, на що почули лише: «викликайте», — розповідає Віталія Баркар, співзасновниця громадської організації Мапа Реновації.
Того дня активісти передали слідчій групі заяви про самоуправство, але далі справа не зайшла. Паркан розростався і згодом на ньому з’явився паспорт підготовчих робіт, без ілюстрацій того, що чекає на будівлю далі, але з іменем відомого архітектора Георгія Духовичного, який здійснював авторський нагляд за проєктом.
«Ми знайшли контакти Духовичного й домовилися про зустріч у його майстерні. Це дуже приємний чоловік, який не задоволений тим, що коїться в місті. Він розповів, що знайомий з автором оригінального проєкту Квітів Миколою Левчуком, що замовник робіт звертався до Левчука, однак той не дав дозволу на повну перебудову. Тоді забудовники знайшли Духовичного, який погодився зробити підготовчий проєкт», — розповідає Тарас Грицюк.
Так з’явився ескіз можливої реконструкції Квітів України, який згодом опублікували в багатьох місцевих ЗМІ. Забудовник запевнив, що це лише один з можливих варіантів реконструкції.
«Ескіз був дуже детально пророблений і показував, що від оригінальної будівлі Квітів України залишиться лише вхідна група з квіткою, яка стала би приємною згадкою про справжню архітектуру. Усе інше демонтується і вирізається, а на місці першопочаткових трьох тисяч квадратів з’являється дев’ять тисяч. Велика проблема в тому, що за словами Духовичного, ситуація з ґрунтами та особливостями ділянки не дозволяє побудувати повноцінний підземний паркінг, тому він запропонував зробити зовнішній вертикальний паркінг позаду будівлі на 45 місць. Цього мало для коворкінгу такого масштабу, а трафік на Січових Стрільців і так важкий, вулиця постійно стоїть у корку», — говорить Віталія Баркар.
Крім знищення оригінального фасаду і проблеми з паркінгом, будівля мала вирости і ближче підсунутися до автомобільної дороги, що значно зменшило би пішохідну зону. Учасники й учасниці руху написали колективну скаргу до Департаменту архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) КМДА про роботи з порушеннями й початок демонтажу без встановленого паркану.
«Будівельники демонтували засклення фасаду. Тоді захисної огорожі ще не було. Нам довелося йти до Департаменту на позачергове засідання комісії. Серед нас тоді не було юристів, а з боку забудовника прийшов адвокат, який доводив, що засклення не демонтували, а просто прибрали аварійне скло, «кілька побитих шибок», — розповідає Віталія Баркар.
До скарги активісти додали фото фасаду будівлі до та після демонтажу засклення. За їхніми словами, далі в Департаменті сталося незрозуміле голосування серед трьох людей: голови комісії, його заступника та секретаря. «Вони просто піднімали руки на рішення за, чи проти. Але ні ми, ні адвокат забудовника, не розуміли, про що йдеться», — додає Тарас Грицюк. Рішення було прийнято, а скаргу відхилено. Це стало стимулом рухатися далі.
Наступним кроком активістів став пошук зв’язків з автором проєкту Квітів України Миколою Левчуком. До чату долучилася донька архітектора, яка підтвердила, що батько не давав згоди на перебудову і що вона готова писати листи до Спілки архітекторів України. Стало зрозуміло, що є підстави опиратися на Закон України про архітектурну діяльність і Закон України про авторське право.
Зів'ялий виноград
У цей час з’явилися сторінки Зберегти Квіти України на Facebook і Instagram, а про небезпеку знищення будівлі дізналося більше людей. Згодом на одному з урбан-нетворкингів команда познайомилася з депутатом Дмитром Гуріним, який сам зв’язався з інвестором Квітів Олексієм Пишним після офіційного запиту від містян про допомогу. За інформацією з фейсбук-сторінки Гуріна, він запропонував забудовникові провести конкурс на реконструкцію будівлі, Пишний вирішив узяти паузу й подумати над пропозицією. Згодом інвестор пообіцяв обговорити концепцію реконструкції з громадою та зберегти 30-річний виноград, який оповив одну зі стін будівлі.
«25 червня я виглянув із вікна свого будинку й побачив, що виноград на Квітах України трохи підзав'яв. Тоді я подумав, що це через спеку, але наступного дня він остаточно „поник“. Я піднявся до знайомих сусідів із будинку навпроти Квітів, і сфотографував зрізаний виноград, сусіди прокоментували, що рослина не зів'яла, виноград просто зрізали напередодні. У цей момент ми зрозуміли, що свої обіцянки забудовник не виконає й почали збирати підписи під відкритим листом до Мінкульту та ДОКС про присвоєння будівлі охоронного статусу», — розповідає Тарас Грицюк.
Тоді на активістів вийшли представники забудовника й запропонували обговорити питання Квітів, можливість медіації та умови переговорів. Після тижневої паузи, до Квітів України під'їхала техніка, вранці в понеділок, 12 липня, почався демонтаж фасаду. Ще до початку робіт місцеві мешканці викликали поліцію, однак за паркан правоохоронців не пустили. До Квітів України підтягнулися місцеві жителі, сусіди, активісти, які розпочали спонтанну акцію за збереження будівлі.
Мирна акція Я з квітами
«6 липня, у вівторок зранку ми провели мирну акцію, Я з квітами, на яку прийшло понад 200 містян. Люди приходили з квітами і з домашніми рослинами, таким чином солідаризувались із підтримкою збереження Квітів України. В той же день я вперше зустрівся з Олексієм Пишним [один з інвесторів — ред.] на одному телеефірі, присвяченому Квітам України, де почув звинувачення в „проплаченості активістів“. Про нас почали говорити в ЗМІ, поширювати посилання не петицію і згадувати в дописах», — додає Тарас Грицюк.
Квіти України: забудовник зруйнував фасад
«Я долучилася до ініціативи саме в той день. Коли приїхала поліція, біля Квітів було приблизно 30−40 людей. Згодом їх стало близько сотні. Люди підходили ще і ще. Техніка почала працювати. Хтось гупав у паркан, а місцевий дідусь — закидував огорожу і техніку яйцями, але руйнування не зупинялося. Це дуже дисонувало з нашим настроєм і було єдиним проявом сили. В когось урвався терпець і після кількох ударів у паркані з’явилась дірка. Люди стихією перемістились за паркан і своїми тілами закрили будівлю від техніки. Демонтаж зупинено. Наступні два дні на Квітах жила атмосфера романтики. Люди виходили на дах, говорили, співали і слідкували за тим, щоби не відновились будівельні роботи», — розповідає архітекторка Уляна Джурляк.
Згодом людей попросили не виходити на дах із погляду безпеки, а поруч із Квітами України почали проводити кінопокази, концерти та лекції. 16 липня суд заборонив зносити будівлю. 17 липня звідси вивезли всю техніку і прибрали паркан. 3 серпня Квіти України отримала охоронний статус від КМДА, а 6 серпня будівлю визнали пам’яткою архітектури та монументального мистецтва.
Плани на майбутнє
Здавалося б, активісти домоглися свого, шум навколо Квітів України стих, однак будівля і далі збирає навколо себе концерти та інші події, а ініціатива зі збереження Квітів і не планує зупинятися.
«Наші вимоги наступні: консервація будівлі, пошук її нової функції, що можлива в межах збереження пам’ятки, її реставрація та ревіталізація. Реставрація передбачає збереження статусу та відновлення всіх конструкцій, які були демонтовані, а ревіталізація — зміну функції Квітів. Ми закликаємо забудовника знайти комерційно вигідні бізнес-моделі, які потребуватимуть менше паркомісць, в оригінальній формі будівлі й обговорити подальші дії з громадськістю», — розповідає Уляна Джурляк.
Наразі в активістів і забудовника не було відкритих модерованих зустрічей. Також відсутні заяви інвесторів із приводу подальшої роботи в межах нового пам’яткоохоронного статусу Квітів.
«Нам важливо перестати грати у двосторонню гру активісти-забудовник. Важливо, щоб у перемовинах з’явилася міська влада. Поки що, переважно вона мовчить. Ми не хочемо для Квітів України долі Гостиного двору, або Тарілки на Либідській на Бульварно-Кудрявській. Наразі в місті багато будівель, які потребують допомоги громади міста, адже перебувають на межі знищення», — розповідає Віталія Баркар.
Що каже забудовник
НВ звернувся за коментарем до забудовника Квітів України, який погодився розповісти про те, що чекає на будівлю далі. Позиція інвесторів буде опублікована на сайті.
В інтерв'ю сайту Pragmatica Олексій Пишний розповів, що компанія не уявляла, що будівля є цінною для містян. За його словами «якби на старті було зрозуміло, що можливі протести з боку громади, або інші юридичні проблеми, — ця історія просто би не почалась».
З проєкту Rockwill Group йти не планує. «Ми зможемо захистити своє право власника і права інвесторів у судах, навіть у міжнародному інвестиційному. Це, звісно, потребує часу», — додає Пишний. За його словами, інвестори не раз намагалися поспілкуватися з Миколою Левчуком, однак компромісу не досягли і планують запустити архітектурний конкурс, який може тривати до трьох місяців.
Пишний запевняє, що були демонтовані аварійні частини будівлі, а за виноградом доглядають: «його можна буде повернути назад, спеціалісти кажуть, що відросте він досить швидко». Що до зовнішнього вигляду будівлі, то чіткої позиції про проєкт інвестори не мають і готові йти на компроміс.
«Ми готові демонструвати наші наміри за столом переговорів і з представниками громадськості, і з представниками Міністерства культури, і з архітекторами… Але від нашої пропозиції активісти відмовилися. Запропонували зустрітися у широкому колі: з мешканцями, журналістами, усіма охочими. На мою думку, це не доцільно», — каже Пишний.
Інвестори згодні, що така ситуація склалася через брак комунікації з їхнього боку, але нагадують, що не обіцяли відмовитися від демонтажу. Свої дії Rockwill Group вважають законними.
