Шлях крові обростає легендами. Засновниця Агентів крові Олена Балбек — про донорство в Україні, міфи і волонтерство

14 червня 2021, 11:54
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке

14 червня у всьому світі відзначають Міжнародний день донора крові. НВ поговорив із засновницею організації Агенти крові Оленою Балбек про розвиток регулярного донорства в Україні та те, як виглядає ця процедура.

Організація Агенти крові з’явилася в 2015 році. Її основна мета — пропаганда регулярного, безкоштовного і добровільного донорства крові та її компонентів. 50 волонтерів Агентів крові чергують у п’яти Центрах крові в трьох містах України: Одесі, Львові та Києві.

Відео дня

Олена Балбек

Засновниця організації Агенти крові

В тему донорства я потрапила випадково. Мені здається, що каталізатором подібних рішень є наявність вільного часу, амбіцій, емпатії і якоїсь відваги. У мене все йшло досить повільно, я втратила час через недостатньо розвинуті навички. Колись мені довелося шукати донорів тромбоцитів доньці родички. Це відбувалося в грудня 2013 — січні 2014 року, як раз під час Революції Гідності. Тоді було дуже складно знайти донорів і утримати їх. Відгукувалися переважно чоловіки, які не могли берегти себе і готуватися до донації, і йшли рятувати Україну на Майдан.

Значки клітин крові (Фото: Агенти крові)
Значки клітин крові / Фото: Агенти крові

Ніхто не міг прочитати правила і зрозуміти, що саме потрібно робити при донорстві: куди прийти, яку відповідь чекати, як отримати зворотний зв’язок. Тоді я зрозуміла, що для цього потрібні спеціально навчені люди. Через рік я відгукнулася на пост Олі Кудіненко, засновниці фонду Таблеточки, і запропонувала організувати і супроводити донора в Центр крові, пояснити йому все, що відбувається і чого чекати далі. Після першого такого чергування стала повторювати щотижня, в середу, пізніше до мене приєдналися люди — так з’явилися Агенти крові (тоді ми ще називалися Середи в Охматдиті).

Агенти крові — волонтерська організація, зараз з нами більше 50 осіб, які самі вибирають собі завдання і тягнуть їх певний проміжок часу. Ми розробили свою систему передачі справ, естафет, чергувань і складання графіків. У нас немає офісу, і ми практично не зустрічаємося офлайн. Зарплата в Агентах крові є тільки в однієї людини, я й інші члени команди працюють на волонтерських засадах.

«Я намагаюся перетворити тендітність на гнучкість»

Найскладніше те, що ми, насамперед, просимо від людей не гроші, а щось більш складне — час і кров. Ми просимо ділиться чимось дуже важливим, а натомість нічого не даємо, крім можливості зробити добро. Друга проблема — ми не працюємо на своїх майданчиках, у нас їх просто немає. Тому ми не можемо на сто відсотків гарантувати якість послуг державних Центрів крові, з якими працюємо. Ми запрошуємо донорів у місце, де ми самі нічого змінити не можемо.

Ще одна складність — структура організації: у всіх волонтерів є основна робота. З одного боку, у нас крута команда волонтерів, яка сформувалася на роки і працює з постійним запалом. Але з іншого боку така структура дуже тендітна в контексті організації процесів. Людина може просто втомитися або не мати часу на роботу над проєктом. Доводиться оперативно шукати заміну. У людей немає якихось прописаних зобов’язань нескінченно нам допомагати, вони завжди можуть піти, а от проєкти повинні тривати. Цю тендітність я намагаюся перевести в гнучкість. Зараз Агенти крові дуже нагадують гру в Дженгу — кожен брусок можна дістати тільки так, щоб вежа вистояла.

З березня 2020 року ми допомогли Центрам отримати кров від 1270 донорів — за рік пандемії Центри отримали 571,5 літрів крові.

Коли довгий час працюєш з донорством, починаєш бачити схожості у людей, які приходять здавати кров. Всіх донорів ми просимо заповнити форму зворотного зв’язку, зібрали вже більше тисячі відповідей. Ми розвиваємо регулярне донорство, тому нам важливо донести до людини, що якщо вона приходить здавати кров, то це не стане її останнім досвідом. В ідеалі, це звичка на все життя. Половина всіх донорів — люди від 25 до 34 років, близько 30% — люди віком від 18 до 24 років, решта — люди старше 35.

«Не хотіти бути донором — нормально»

Найголовніше обмеження — співвідношення зросту і ваги. Щоб стати донором у людини повинна бути мінімальна маса, зазвичай — мінімум 50−55 кілограмів (залежить від Центру, типу донації, співвідношення зросту і ваги). Це обмеження першого порядку. Далі потрібно виключити певні захворювання: онкологія, діабет, гепатит тощо. Також існує поняття часових обмежень: перенесена операція, свіже татуювання, «уколи краси». Тож насправді дуже багато людей можуть спокійно стати донорами, не допускають лише малий відсоток тих, хто бажає.

Не хотіти бути донором абсолютно нормально! Більш того, їх не повинно бути багато. Згідно з даними ВООЗ, для нормального забезпечення країни кров’ю і її компонентами, досить, щоб донорами стали від 10 до 20 осіб на 1000. Якщо ми наберемо таке число, браку крові в Україні не буде.

«Все одно, куди піде кров»

Постери конкурсу Art Donation на підтримку Дня донорства (Фото: Агенти крові / Facebook)
Постери конкурсу Art Donation на підтримку Дня донорства / Фото: Агенти крові / Facebook

У зв’язку з браком інформації про донорство, шлях крові обростає різними легендами, звідси походить історія про те, як її зливають, перепродують і інші міфи.

Розвінчую один з них — не всі Центри діляться кров’ю. Центр крові при лікарні — це окрема «держава», яка працює виключно на неї. Є Центри, які забезпечують ряд лікарень і працюють у форматі хабів: збирають, обробляють і розподіляють кров по лікарнях, які її потребують.

За час акції Кров — чарівна ми зібрали 90 літрів крові, забезпечивши Національному інституту серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова проведення 70% ургентних операцій у зимовий період.

Забирання цільної крові відбувається у двох обсягах: 350 і 450 мілілітрів. В середньому всередині людини — шість літрів крові, тож донори віддають лише 1/12 обсягу. Цільну кров поділяють на компоненти шляхом центрифугування і отримують еритоцитарну масу, яку зберігають до 42 днів. Загалом цільну кров поділяють на еритроцити і плазму, а за необхідності роблять тромбомасу.

Плазма на півроку відправляється в заморозку, оскільки в цей час можуть з’явитися хвороби, про які донор не знав. Потім з неї роблять різні препарати. Еритроцити використовують практично відразу. Можна, наприклад, здати не цільну кров, а тільки тромбоцити — для цього апарат для збору крові приєднують відразу до двох рук, кров проганяють і забирають тільки потрібні частинки. Це займає більше часу, але після процедури донор почувається легше, адже забирають не 450 мілілітрів, а зовсім невеликий обсяг. Тромбоцити — дуже важливий компонент крові, тому донорів, які ними діляться, називають gold-blooded people.

Часто люди не розуміють, куди йде кров після збору, їм важливо знати, кому і навіщо її віддадуть. Ми намагаємося з цим боротися, адже повідомляти ім'я і прізвище людини, яка потребує допомоги — максимально неетично. Донору має бути все одно, куди піде його кров, важливо тільки те, що людина допоможе людині.

Донори крові в одному з київських Центрів крові (Фото: Агенти крові)
Донори крові в одному з київських Центрів крові / Фото: Агенти крові

Деякі думають, що здати кров один раз досить. Це неправда. Як я вже говорила, ми намагаємося розвивати регулярне донорство. Для цього важливо, щоб донори залишали свої контакти Центрам крові і приходили за запитом або хоча б раз на півроку/рік. Для цього потрібно вибудовувати певні взаємини людини і Центру, щоб той завжди готовий був повернутися.

Частота здачі крові регулюється законом, тому здати більше, ніж дозволено, просто неможливо. Наприклад, чоловіки можуть здавати цільну кров п’ять разів на рік, а жінки — чотири. А ось тромбоцити і плазму, наприклад, можна здавати кожні два тижні. Люди зі шкідливими звичками також можуть спокійно здати кров. Якщо людина вживає алкоголь, легкі наркотики або курить, потрібно просто почекати певний час. Та ж історія — з жирною їжею.

«Щоб стати донором, потрібно готуватися»

По-перше, потрібно вивчити теорію, щоб заощадити час самому собі. Тож спонтанно зробити це не вийде. Ми відправляємо всім бажаючим два довгих документи — це список абсолютних і тимчасових протипоказань, які важливо прочитати. Важливо переконатися, що серед усіх заборон, вас не стосується жодна, і бути впевненим у цьому хоча б на 80%.

Після цього можна написати нам. Ми моніторимо потреби в крові у різних Центрах і точно зможемо сказати, куди і коли краще приїхати. Ми чергуємо в Києві по вівторках, середах і четвергах, у Львові — по вівторках, в Одесі — по середах в ці дні можемо піти разом і все розповісти.

За шість років існування Агентів крові на наших чергуваннях здали кров більше 5000 осіб.

За три-чотири дні до здачі крові варто почати готуватися: не їсти жирне, обмежити алкоголь за 48 годин до процедури. Насправді, підготовка потрібна для самих донорів, щоб організм швидше відновився. Також потрібно налаштуватися на те, що процедура займе півтори-дві години. І ще, важливо бути готовим, що ви можете отримати відведення. Вам можуть відмовити не тому, що лікарі злі, а для вашої ж безпеки.

Якщо чесно, ніхто чітко не знає, чому люди стають донорами. Коли ми запитуємо, хто і навіщо здає кров, в анкеті зазвичай вибирають відповідь «Усвідомлення того, що донорство є громадянським обов’язком кожного», але я сумніваюся, що це справжня мотивація. Кров — це те, що у вас є, навіть якщо ви думаєте, що втратили все і нічого не можете дати іншим. І в той же час — кров — це те, чого бракує тому, у кого все є. Іноді кров дійсно неможливо купити і знайти регулярного донора — це диво. Ми прагнемо перетворити чудо на реальність.

poster
Підписатись на щоденну email-розсилку
матеріалів розділу Київ
Щоп’ятниці, дайджест столичних новин за неділю та афіша кращих подій Києва
Щоп'ятниці

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X