Українська Лені Ріфеншталь та інша екзотика. П’ять цікавих книг липня

12 липня 2019, 15:35

Під час літнього відпочинку та відпустки іноді кортить якоїсь пікантної розваги, піднесеного настрою, незабутніх вражень.

НВ
Фото: НВ

Саме це пропонують автори цих книжок, які будуть як ніколи доречні цього липня в якості розважального чтива, легкої лектури, яскравої екзотики.

Нільс Бюттнер. Ієронім Босх. Видіння і кошмари. — Х.: Фабула, 2019

Відео дня

Фабула
Фото: Фабула

Герой цієї книги — автор не однієї картини, де змальовано пекло, але чи всі належали його перу? Аналіз творчості Босха представлений в логічній зв’язці з його біографією і історичним тлом. Про кожен твір дається довідка, при цьому згадуються навіть найменші сумніви дослідників щодо зображених святих, історичних особистостей, замовників і взагалі авторства Босха. Це були ознаки його психічного розладу чи геніальні пророцтва? Німецький медієвіст і історик мистецтва Нільс Бюттнер розбирає історичні свідчення, що стосуються творчості Ієроніма Босха, одного з найвідоміших голландських художників, а також його епохи. Читач дізнаєтеся про життя і добробут великого майстра і відкриє для себе загадковий світ його картин. Автор дійсно відкрив завісу таємничості над особистістю і творчістю художника, і в цілому книга вийшла захопливою. Якими поставали твори Босха для сучасників? Які натяки на тогочасні події він залишив на картинах? Як він поєднав демонічність із моралізаторством? Відповіді на ці питання, а також інші загадки творчої фантазії видатного майстра — ось що чекає на читача у цьому надзвичайно цікавому дослідженні.

Володимир Гнатюк. Знадоби до галицько-руської демонології. — Х.: Фоліо, 2019

Фоліо
Фото: Фоліо

Автор цієї книжки «про чортівню» був першим, хто вивів українську фольклористику на широкий шлях європейської науки. І. Франко назвав його «феноменально щасливим збирачем усякого етнографічного матеріалу, якому з наших давніших збирачів, мабуть, не дорівняв ні один». Насправді ж Володимир Гнатюк (1871—1926) — видатний фольклорист, етнограф, мовознавець, літературознавець, історик, журналіст, редактор, книговидавець, перекладач, член-кореспондент Петербурзької АН (1902), академік АН України (1924), член Чеського наукового товариства (1905), Празької та Віденської Академії наук. Про його справді титанічну наукову роботу свідчать близько 300 праць — монографій, статей, рецензій тощо. Зокрема до цього видання увійшли оповідання, зібрані Володимиром Гнатюком і присвячені знадобам до галицько-руської демонології, з яких можна дізнатися про те, чим можна відстрашити чорта, про нечисте місце, як дістати домовика, про вовкулак і відьом, ворожбитів і знахарів, про нечисті гроші й закопані скарби та ін.

Теура Софія Яблонська. — К.: Родовід, 2019

Родовід
Фото: Родовід

Народившись у Львові та виїхавши до Парижу, героїня цього грандіозного проекту, яку варто порівняти з легендарною Лені Ріфеншталь, від 1929 до 1934 року подорожувала світом і знімала фото- і кінорепортажі. Марокко, Єгипет, Південно-Східна Азія, Нова Зеландія, Індонезія, Таїті та Австралії. До речі, саме на островах Бора-Бора її прозвали «Теурою» (червоною птахою) — місцеві жителі настільки довіряли гості, що дозволяли себе знімати. Богемна особа, вона цілком відповідала модним брендам свого незвичайного часу — фемінізм, мандри, незалежність. Мабуть, не дивно, що передмову до альбому написала Оксана Забужко, а загалом до видання, видрукуваного українською та французькою мовами (окремі версії) за підтримки Українського Культурного фонду, включені фотографії Софії Яблонської з її навколосвітової подорожі 1930-х років.

Галина Петросаняк. Екзофонія. — Брустурів: Дискурсус, 2019

Брустурів: Дискурсус
Фото: Брустурів: Дискурсус

«Витончена, делікатна, має бездоганний літературний смак», — пише про цю авторку Тарас Прохасько. «Це рідкісна птаха, це Rara Avis, це Галя Петросаняк!», — підтверджує Юрко Андрухович. Цього разу про неї свідчать Карпати й Париж, Галич і Пакистан, Станиславів і Відень, Коломия й Прага, Краків і Ходорів — загалом такою є географія поезії Галини Петросаняк. Так само різноманітна й тематика: осілість і рух, мир і війна, слово й мовчання. Авторка вражає спостережливістю та увагою до деталей, ерудицією й культурою. Книжка поліфонічна: голос ліричного «я» — то тихий, то надривний — перегукується з безліччю інших, радісних і трагічних: з голосом коханого чоловіка, грецьких героїв, галицьких гебреїв, українських мандрівниць і мандрівників. Проте найгучніший тут — голос Бога. До книжки увійшли найновіші вірші поетеси та вже добре відомі.

Марк Форсайт. Коротка історія пияцтва. — Х.: Фоліо, 2019

Фоліо
Фото: Фоліо

На підставі фактів, гіпотез і теорій автор цієї незвичайної книжки висловлює свою думку щодо алкоголю в історії та культурі різних народів і континентів — від кам’яної доби і Стародавнього Єгипту до Америки часів сухого закону. Починає, звичайно, здалеку, хоч про пияцтво розказано справді коротко й змістовно. Тож, як гадаєте, навіщо первісні мавпи спустилися з верхівок дерев на землю? Як шамани доби неоліту спілкувалися з духами предків? Чому шумери вважали пиво сакральним напоєм? Як пиячили в давньогрецькому симподії, середньовічній британській таверні або салуні на Дикому Заході? Чому стародавні єгиптяни вірили, що пиво врятувало людство? А як поводилася єгиптянка, яка бажала провести ніч у галасливому пивному закладі? Чому алкоголь пробуджує почуття звірячого голоду та статевого потягу? Чому царів, фараонів, шаманів і вікінгів ховали з речами для застілля? Навіщо американці розбавляють джин і віскі? Чому в сучасній Британії алкоголь до полудня — моветон?

Слідкуйте за найцікавішими новинами з розділу НВ STYLE в Facebook

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X