В ім'я конструктивізму. Яким буде цифровий перфоманс із ONUKA та The Maneken, присвячений архітектурі — інтерв'ю автора

9 листопада 2021, 21:00
Вы также можете прочесть этот материал на русском языке
Конструктивістський будинок Театру юного глядача на Липках (Фото:Хмарочос)

Конструктивістський будинок Театру юного глядача на Липках (Фото:Хмарочос)

У вересні у ONUKA вийшов кліп на пісню GUMA, відеоряд до якого складався із знакових архітектурних об'єктів України. Зараз співачка бере участь в українсько-данському проєкті Український конструктивізм, який став головною темою мультимедійного дійства.

Конструктивізм стане головною темою нового мультимедійного дійства, де буде і балет, і сучасне візуальне мистецтво, електрофолк-музика, історична драма. Мета проєкту — звернути увагу на архітектуру країни.

Відео дня

Авторами грандіозної цифрової дії стали українські музиканти Ната Жижченко (Onuka) та Євген Філатов (the Maneken), українсько-данський художник та архітектор Сергій Святченко, данський балетмейстер Себастіан Клоборг та українська архітекторка та дослідниця модернізму Євгенія Губкіна. Автори сценарію — Євгенія Губкіна та історик Ярослав Переходько.

У чому полягає проєкт і як він пов'язаний з архітектурою, в інтерв'ю Радіо НВ розповів данський художник та архітектор Сергій Святченко.

Сергій Святченко

Дансько-український художник

— У чому полягатиме цей перфоманс?

— Це мультимедійний проєкт, який має на меті звернути увагу на проблеми українського конструктивізму. Це величезна цінність, яка знаходиться в Україні, і моє завдання, щоб ця цінність набула світового забарвлення. На неї мають звернути увагу і європейські, і світові засоби масової інформації, і люди загалом.

Весь проєкт проходить за підтримки Українського культурного фонду, який нам дуже допоміг у розвитку проєкту та його просуванні на український та міжнародний ринок.

— Що це буде? Це як концерт чи перформанс, який можна дивитися онлайн?

— Це буде перформанс у форматі онлайн-проєкту. У ньому будуть різні учасники, відбуватимуться різні дії. Це дуже цікава, нова форма створення. Ми вперше намагаємось зробити такий проєкт. Я працюватиму в мистецтві колажу, створення костюмів та поезії настроїв. ОNUKA та Maneken працюють над музикою. Євгенія Губкіна створила історичну оповідь цієї теми, а хореограф і танцюрист із Данії Себастьян Коборг протанцьовуватиме ці цікаві історії. Тобто це конгломерат ідей, конгломерат візуальних засобів, які хочемо запропонувати глядачам.

— Де можна буде переглянути перфоманс?

— На першій стадії — онлайн. Але пізніше це буде показано і офлайн, це буде live-концерт із танцями, з музикою, із візуальними цікавими ефектами. Це залежатиме від ситуації з коронавірусом та відкриттям країн.

— Яка роль у цьому проєкті відводиться саме архітектурі? Які об'єкти українського конструктивізму фігуруватимуть у межах цього перформансу?

— Будучи архітекторами, ми разом із Євгенією Губкіною окреслили дуже важливі складові першого етапу нашого проєкту. Ці фотографії, які зробила фотограф Сопонова. Я переробив їх у деконструктивні колажі, і це буде та художня частина, яку ми розвиватимемо, вона набуватиме в процесі просування проєкту різних форм і змінюватиметься в міру того, як проєкт розвиватиметься.

— У чому цінність українського конструктивізму? Чому важливо говорити про цю спадщину, чому важливо її зберігати і чому вона може бути такою цікавою для світу?

— Конструктивізм є частиною течії, яка називається модернізмом. Модернізм охоплював всю історію архітектури та Заходу, у тому числі Радянського Союзу, де конструктивізм зароджувався. На тому етапі конструктивістські будинки і в Європі, і в Україні були абсолютно на однаковому рівні, тобто ми йшли в ногу з часом. Але через те, що ситуація в країні змінювалася, настав сталінський період, конструктивізм було відсунуто на задній план. Це не та архітектура соціалізму, яка була потрібна цьому режиму.

Але річ у тому, що у 1920-ті роки працювали видатні люди нашої епохи, на той час як на Заході, так і в Україні. Зверніть увагу на будівлю Держпрому в Харкові, в місті, в якому я виріс і обходив цей будинок багато разів. Це унікальна будівля, на яку було безперечно звернено увагу. І ми говоритимемо про те, що деякі будівлі конструктивізму мають бути під протекцією ЮНЕСКО.

Тому весь цей величезний комплекс 1920—1930 років, цієї величезної спадщини, в якій творили видатні архітектори, має тепер знову бути показаний публіці та привертати увагу. У цьому полягає наш проект.

— Чому вирішили робити цей проект україно-данською командою?

— Я дансько-український художник, я живу в Данії 30 років, вся моя кар'єра фактично пройшла у Данії, маю тут великі зв'язки у творчих колах. І я вважав, що це було б дуже релевантно через те, що цього року святкується 30-річчя датсько-українських дипломатичних відносин і наш проєкт буде частиною цього святкування.

У 1930-х роках і в Україні, і в Данії відбувалися абсолютно однакові архітектурні процеси. І ці об'єкти в Данії ми теж фотографували, я теж робив із них колажі, деконструював їх у своєму розумінні. Ми хочемо показати однаковість цих стилів, однаковість мислення тих чи інших людей, які були у різних країнах.

— Де і коли можна буде переглянути проєкт?

— Існує веб-сайт constructivism.world. 15 листопада у нас дедлайн. Ви будете там плавати у просторі, відкриваючи для себе нові ті чи інші форми художньої дії, які ми запропонуємо глядачеві.

Приєднуйтесь до нас у соцмережах Facebook, Telegram та Instagram.

Показати ще новини
Радіо НВ
X