Підсумки тижня. Авторская программа Валерия Калныша. Гость Андрей Пышный. Эфир от 04.05.2018

0 комментировать
Підсумки тижня. Авторская программа Валерия Калныша. Гость Андрей Пышный. Эфир от 04.05.2018

Гость — Андрей Пышный.

Авторская программа Валерия Калныша Підсумки тижня выходит в эфире Радио НВ каждую пятницу в 17:00-19:00

Валерий Калныш: У нас гость, как и обещали - это Андрей Пышный, председатель правления Ощадбанка. Добрый день.

Андрій Пишний: Добрый день. 

Валерий Калныш: В 2014 году главный меседж вашей кампании (я имею в виду не компанию Ощадбанк, а кампанию Зберігай спокій та депозитт в Ощадбанку, гарантовано державою), вы и сейчас готовы гарантировать спокойствие для украинских денег? Ощущение спокойствия у вас появилось за эти 4 года?

Андрій Пишний: Да, если короткий ответ - да.

Валерий Калныш: А если не короткий?

Андрій Пишний: Наверное, нужно объяснить почему.

Валерий Калныш: Конечно.

Андрій Пишний: Насамперед, та кампанія, яку ми розпочали 2014 року, мала певний підтекст, її треба обов'язково розглядати в контексті тих подій, які мали місце 2014 року. Коли я очолив правління і моя команда подивилася на стан справ у банку, було непросто, так скажу.

Валерий Калныш: Мягко говоря.

Андрій Пишний: М'яко кажучи, так. Система втрачала державний ощадний банк, єдиний, у якому є державна гарантія повного зберігання вкладів фізичних осіб, відчував відтік депозитів - люди забирали свої гроші. Ці цифри вражали: від 200 до 300 мільйонів щодня. Додайте до цього, що ситуація, яка розгорталася в активній фазі в Автономній Республіці Крим, початок активних, достатньо агресивних дій на Донбасі. І все це вкупі складало достатньо неприглядну картину. Нам потрібно було розвернути і комунікаційну кампанію в бік людей, і звернути увагу людей на наявність цієї державної гарантії як фактор стабілізації. За великим рахунком ситуація, в якій ми опинилися (і не лише ми, вся Україна) - це був ідеальний шторм, складні події, які у своїй сукупності дають драматичний ефект, бо це насправді був драматичний ефект. Ми розпочали цю кампанію, я хочу нагадати, що вона супроводжувалася тоді не лише цим класичним гаслом. Ви пригадуєте, звідки ми його взяли?

Валерий Калныш: Это британская пропаганда.

Андрій Пишний: Абсолютно правильно, за часів Другої світової війни. Коли ми почали комунікувати, ми ще додали до цього гасла рудого кота. Це те, чого від нас не чекали, це те, що привернуло увагу. І можу сказати, в сукупності всіх операційних заходів, комунікаційної кампанії ми зупинили відтік депозитів у державному ощадному банку вже за результатами першого півріччя 2014 року. Тобто, на 01.07 ми вже відчули: все, проблема купована. У другому півріччі ми відновлювали і фактично за 2014 рік ми - єдиний банк, який повністю відновив свою ресурсну базу. Так, частиною комунікації було і те, що ми - єдиний банк, у якому вклади гарантуються державою і ця норма, до речі, діє в законі починаючи з 1996 року, якщо я не помиляюся.

Валерий Калныш: У меня вопрос о рыжем коте.

Андрій Пишний: А ви його пам'ятаєте?

Валерий Калныш: Такой маленький… Не маленький, сидящий, спокойный…

Андрій Пишний: Я би не сказав, що він маленький, він достатньо пухнастий, хорошо упитанный.

Валерий Калныш: Я хотел вообще о животных. Сейчас у вас бобер.

Андрій Пишний: Да.

Валерий Калныш: Сейчас у вас идет кампания по поддержке малого и среднего бизнеса, у вас бобер, который "будує своє". Вот эта ваша любовь, страсть к животным, каким образом она объясняется?

Андрій Пишний: Я якось не пов'язував кота з бобром. Логічний ланцюг досить цікавий. Бобер - це, швидше, символ. Символ працездатності, впертості, сміливості, символ того, що ціль бачу, перешкод не помічаю; це той, у кого достатньо міцні зуби, це те, що піклується про своє, будує… Насправді асоціативний ряд дещо інший: кіт - це спокій, рівновага, плинність, комфорт, це зовсім інша емоція. І, до речі, ми тоді почали працювати над комунікаційною кампанією з креативною командою Андрія Федоріва і дотепер продовжуємо, він тоді сказав цікаву річ: для того, щоби швидко і якісно відкомунікувати, треба швидко привернути увагу. Є три класичних способи: перший - діти, другий - жінки, третій - тварини.

Валерий Калныш: Если это все объединить, то будет беспроигрышно. Хорошо, теперь серьезно. Насколько успешна кампания по поддержке малого и среднего бизнеса? Насколько украинцы готовы взять ответственность за себя, взять деньги и заняться своим благополучием? Это миф, что украинцы, скорее, ближе к испанцам, к спокойным, не очень активным людям? Мы готовы сами строить свое будущее за деньги государства в том числе?

Андрій Пишний: Не думаю, що сієста є національною традицією України. А якщо говорити про підприємців і взагалі сміливість розпочинати власну справу, якщо я не помиляюся, такого радіо як НВ ще 4 місяці тому не було.

Валерий Калныш: БОлее того, его не было даже 2 месяца тому назад.

Андрій Пишний: 2 Місяці тому… Зараз ми з вами працюємо у студії, я пройшовся, подивився, у вас тут купа народу. Значить створені робочі місця, ви ведете ефір, ви комунікуєте з рекламодавцями. Ми з вами зараз говоримо про національну ідею. В результаті цієї розмови, я дуже сподіваюся, хоча би декілька людей зважаться розпочати свою справу. Це непросто насправді. Почнуть обирати між альтернативами працювати по найму, поїхати з країни або ризикнути і розпочати власну справу.

Валерий Калныш: Слово "рискнуть", в нашем контексте это, наверное, очень правильное слово. Мы не занимаемся спокойно бизнесом в нашей стране, это риск.

Андрій Пишний: А де займаються, скажіть мені? Підприємництво - це завжди ризик. Мені дуже подобається фраза Річарда Бренсона: "Предпринимательство - это о том, что небезразлично". Ще мені дуже подобається фраза професора Стенфордського університету про те, що підприємництво - це не про те як зробити з лимонів лимонад, а те як з лимонаду зробити вертоліт.

Валерий Калныш: Это Фукуяма, по-моему, профессор Стенфорда?

Андрій Пишний: Так-так. Це дуже чітко передає. Неможливо займатися підприємництвом абияк, неможливо займатися підприємництвом з дев'ятої до шостої, підприємництво - це стиль; це здатність ризикувати, амбіції, упертість, злість, якщо хочете, бажання досягнути чогось. Це бажання постійно відчувати присмак смаку, але потім і відчувати задоволення від результату. Скажіть, ви ж кайфонули, коли зробили перший ефір?

Валерий Калныш: Да, если говорить обо мне, то да. Мне было тяжело, мне было страшно, но да, это было интересно.

Андрій Пишний: А про акціонера так само.

Валерий Калныш: Слава Богу, мы не говорили с ним по этому поводу.

Андрій Пишний: Він коли побачив як це працює, що це все починає потихеньку злітати і ви починаєте навколо цього формувати… Знову ж таки, ми говоримо про національну ідею, це сильна річ.

Валерий Калныш: Это все-таки национальная идея - самозанятость и бизнес?

Андрій Пишний: На моє переконання так, причому безальтернативно.

Валерий Калныш: Почему?

Андрій Пишний: Тому що подивіться на статистику, подивіться на соціологію, подивіться на те, що Україна стає поступово, але, на жаль, регулярно відчувається донором трудоресурсного капіталу для Європейського Союзу. 300 Тисяч українців офіційно сплачують внески до фондів соціального страхування Польщі. Країни Європейського Союзу, особливо східна Європа, збільшили квоту на офіційне працевлаштування українців. Європа потерпає від демографічної революції, українці асимільовані до європейської культури, високопрофесійні, працелюбні. Подивіться, що відбувається. Я дивився на соціологічні дослідження і навіть руки холонули, коли 53% молоді від 18 до 35 років сказали про те, що хочуть поїхати з країни. Далі що, куди далі рухатись? Я би дуже хотів, щоби процес побудови оцього свого, ця національна ідея… Мені подобається як ви визначили той проект, який є спільно з Ощадом, це з усієї сили національний інтерес. Я би дуже хотів, щоби українці мали проміжну опцію у своєму виборі   - їхати з країни або, можливо, переїхати зі Львова до Тернополя, або з Тернополя до Кривого Рогу.

Я буду дуже задоволений, коли міста почнуть розробляти свої креативні концепції, комунікаційні концепції. У них у руках зараз неймовірна купа грошей. 2016 Рік, в результаті децентралізації (на той момент вона вже починала працювати) бюджети муніципалітетів були 64 мільярди. Як ви думаєте, який бюджет мають муніципалітети 2018 року? 264 Мільярди гривень, це гроші, які залишаються в розпорядженні місцевих рад, муніципалітетів. Де знаходиться малий і середній бізнес? Саме там, у муніципалітетах. Він працює на регіональному рівні, він там створює робочі місця. Я дуже хочу, щоби міста почали конкурувати за українця. Ті гроші, які держава планує витратити на будівництво доріг, це що? Це насправді інвестиція в переміщення товарів, трудоресурсного капіталу, побудова туристичного потенціалу, це все про що? Про малий і середній бізнес.

Валерий Калныш: ВОт такой аспект строительства дорог, честно говоря, мне в голову не приходил.

Давайте поговорим о банке и банковской сфере в целом. Как вам кажется, хотя, я думаю, вам не должно казаться, у вас под руками должны быть цифры, стали ли люди больше доверять банкам? Сразу скажу, мне почему-то кажется, нет, что отток депозитов физлиц как был из банков, так он и продолжается. Так ли это? Возможно, я ошибаюсь.

Андрій Пишний: ТАк, ви помиляєтеся, зараз немає відтоку депозитів. На моє переконання, ситуація з кризою довіри була подолана ще минулого року. 2017 Року з ринку пішли 14 банків, це при тому, що за попередній період їх пішло 70, загалом 84. В Ощаді за 2017 рік приріст як строкових депозитів, так і депозитів до запитання становив майже 18 мільярдів.

Валерий Калныш: Немалая цифра, мягко говоря.

Андрій Пишний: Так. Найцікавіше: це все ресурс, який банківська система повинна направляти в реальний сектор, в українську економіку, кредитний ресурс. Я відчуваю, бачу, знаю, спілкуючись із колегами, що апетит до кредитування зростає. Тепер треба дивитися на те, яке кредитування. Готівкове кредитування, просто кеш-кредити з точки зору ефективності і впливу на розвиток економічного потенціалу України - це ні про що. Нам потрібно розвивати малий і середній бізнес. І тут є гарна новина: топ25 українських банків, а це практично усі, 95% української банківської системи заявили малий і середній бізнес як пріоритет. Всі державні банки, підкреслюю, всі - і Ощад, і вже тепер Приват, і наші колеги з Укргазбанку, Укрексім говорять про те, що малий і середній бізнес для них - профільний напрямок. Для нас він узагалі магістральний напрямок. За великим рахунком стартап, який ми почали в Ощаді, нарощуючи темпи, розгортаючи продуктову лінійку, пропонуючи малому та середньому бізнесу, до речі, не лише можливість відкрити рахунок, це також непросто, тому що Ощад взагалі не був пристосований до роботи… Так, на прийом комунальних платежів - добре, а на продаж, а на іпотеку, а на автокредити, а на овердрафт; а на корпоративні картки, а на інвестиційні кредити де? Тепер це все є.

Валерий Калныш: Подо что люди берут больше всего кредитов?

Андрій Пишний: Зазвичай це, по-перше, готівкове кредитування…

Валерий Калныш: Нет, если мы говорим о бизнесе.

Андрій Пишний: Воно найдорожче і, до речі, складне для людини, тому що зазвичай відсоткова ставка - це плата за ризик. І банк, коли надає готівкові незабезпечені кредити, бере з вас дуже високу ставку, деякі банки беруть ставку, якщо взяти разом із комісією порахувати, ставка до 80% річних.

Валерий Калныш: Это же ад!

Андрій Пишний: Інакше бути не може, тому що знову ж таки, відсотки - це плата за ризик. Тому коли я бачу, що починають зростати апетити до кредитування банків таких напрямків як іпотека - добре, автокредити - добре. Коли банки побігли, не пішли, підкреслюю, а побігли один поперед другим у кредитування малого та середнього бізнесу в агропромисловому секторі; коли в українському бюджеті (про це зараз непопулярно говорити, але, як то кажуть, "люби Боже правду"), я був мінімум на чотирьох нарадах, які проводив прем'єр з питань підтримки агропромислового комплексу. В бюджеті запроектовано, закладено безпрецедентні за своїми обсягами кошти - майже 6 мільярдів гривень на підтримку всього агропромислового комплексу, починаючи від виноградарства і закінчуючи великою рогатою худобою. Будуйте! Це все і є апетити до кредитування, це те, на що беруть кредити. Альтернативна енергетика…

Валерий Калныш: Хорошо. Я так понимаю, пока рано спрашивать, возвращают ли вам эти кредиты?

Андрій Пишний: Так.

Валерий Калныш: Возвращают.

Андрій Пишний: Так. Новий кредитний портфель… Загалом основна проблема державного ощадного банку, ми про неї абсолютно відверто завжди говорили - це проблема портфелю, який був сформований до 2014 року. Він дуже складний, багато в чому токсичний. Так, там є значна політична складова, ми розуміємо, в яких умовах існувала країна до 2014 року. Не мені вам пояснювати, всі ми прекрасно розуміємо, це і спонукало людей вийти на Майдан і Революція гідності відбулася. Це складний портфель, але до цього складного політично мотивованого портфелю додалися ще форс-мажорні фактори, які склавшись докупи створили цей ідеальний шторм - окупація, Крим, девальвація з 8 до 30 гривень - це все, безумовно, вплинуло на портфель. Зараз якість того портфелю, який ми формуємо, а ми зараз сконцентровані на роботі саме з малим і середнім бізнесом, достатньо висока, навіть вища, ніж у деяких наших колег зі східної Європи. Я розумію, що цей кредитний портфель іще достатньо молодий, але те як він обертається, те як зараз банківська система…

Тут треба ще один момент враховувати, чому якість цього портфелю зросла. Тому що Національний банк за ці три складні роки фактично перевів усю банківську систему на дуже жорсткі вимоги, міжнародні стандарти фінансової звітності, міжнародні стандарти оцінки кредитного ризику. Всі ці процедури, регуляторні вимоги, банківський нагляд - це все було трансформовано в ті вимоги, які банк формулює позичальнику. І тепер позичальник для того, щоби звернутися до банку, повинен, по-перше, відповідати найкращим, зрозумілим у Європі вимогам; по-друге, розуміти свій бізнес, по-третє, безпосередньо прив'язує відповідальність кінцевих бенефіціарів до ефективності того бізнес-плану і його результативності, відтак і портфель; По-четверте, запрацювали механізми, пов'язані з кредитними реєстрами. Тепер невигідно, я би сказав катастрофічно невигідно псувати собі кредитну історію.

Валерий Калныш: Я не могу не задать этот вопрос, он на поверхности. Когда вы говорите о политике и о политическом аспекте в банковской сфере, например, было такое мнение, возможно, у некоторых оно есть и сейчас, что Ощадбанк отдали Народному Фронту. Потому что Пышный, потому что они вместе с Яценюком… Укрэксимбанк отдали президенту и назначили туда Александра Гриценко, у которого есть лондонская история и все такое прочее. Вы действительно не ощущаете на себе советов Арсения Яценюка или президента Порошенко? Вы действительно действуете как банкир, который руководствуется цифрами, конъюнктурой, государственным бюджетом и теми возможностями, которые создает украинское правительство?

Андрій Пишний: На 100%, цим я насправді і керуюся. Це була моя умова починаючи з 2014 року. Але в тих умовах, у яких формувалася команда і ми всі, в тому числі Арсеній і тоді Кабінет Міністрів приступили до керівництва країною, навіть таких умов висувати не було потрібно, всі розуміли, вся країна змінилася, об'єктивно змінилася. Тому говорити про якийсь політичний розподіл - це абсолютно некоректно. Так, у мене є політичне минуле, я його не соромлюсь, я ним пишаюся. Це дві політичні партії, це дві, можливо, надпотужні політичні команди, але прийшовши в банк я поклав мандат і сказав по бесіді, виніс з кабінету так звану сотку і сказав: вона не стоїть навіть у мене на робочому столі. Ця ситуація не працює. У банку протягом чотирьох років фактично у режимі повної присутності знаходяться куратори Національного банку. Банк проскановано вздовж і впоперек за ці 4 роки, починаючи від портфелю, закінчуючи процедурами, персоналом, інформаційними технологіями декілька разів. До речі, перше, що я зробив, коли прийшов - переглянув внутрішні правила і процедури і надав підрозділу ризик-менеджменту в банку право вето. Це означає, що один працівник, який очолює департамент ризиків, має право вето на будь-яке кредитне рішення, навіть якщо за нього проголосувала більшість, тому що він відповідає за ризик-менеджмент. І це питання одразу виноситься на найвищий рівень, на рівень наглядової ради. І останнє. Я взагалі-то для державного ощадного банку не нова людина. Я з 2000 року по 2007 рік працював у ньому і закінчив я свою кар'єру у державному ощадному банку на посаді виконуючого обов'язки голови правління і протдягом трьох років був членом наглядової ради. Тож 2014 року я більш-менш розумів те, з чим маю справу.

Валерий Калныш: Задам еще один политический вопрос: как поживают деньги Януковича?

Андрій Пишний: Це треба запитати в Державному казначействі.

Валерий Калныш: Не совсем.

Андрій Пишний: Вони зараховані до державного бюджету.

Валерий Калныш: У Государственного казначейства надо спрашивать о тех полутора миллиардах, которые были конфискованы, некоторые вообще думают, что их не было. Я говорю о тех, по-моему, 31 миллион гривен, которые находятся на счетах непосредственно Януковича, о которых говорят адвокаты, что в Ощадбанке лежит, мы не имеем отношения ни к каким полутора миллиардам. Вот есть 31 миллион, они лежат на счете в Ощадбанке, поэтому я интересуюсь, там все хорошо?

Андрій Пишний: А що з ними може? Як із будь-якими коштами, які розміщені в державному ощадному банку все добре.

Валерий Калныш: Все, лежат и лежат. Янукович может их забрать?

Андрій Пишний: Банк - це взагалі така структура, яка не передбачає жодної самодіяльності, це по-перше. По-друге, банк - це така структура і тепер це закріплено на рівні внутрішніх правил, процедур, технологічних карт, регламентів, що будь-яке рішення не може бути ухвалене однією людиною. Немає такого. Є судове рішення, юридична служба дала відповідні висновки щодо цього, банк зобов'язаний його виконати, банк його виконує. Є у нас відповідні зауваження по суті того судового рішення - ми ставимо ці запитання перед тими, хто з цим рішенням прийшов. Є відповіді - далі ми діємо за процедурою. Тому не слід турбуватися з цього приводу. Ситуація по вкладнику державного ощадного банку Віктору Януковичу буде розглядатися в суді і щодо цих грошей будуть ухвалені відповідні рішення. Ці рішення відповідним чином, як того вимагає українське законодавство, будуть виконуватися.

Валерий Калныш: Если мы говорим как раз о законодательстве. Принята стратегия реформирования государственных банков. Вы можете объяснить, почему в Ощаде полтора года, если я не ошибаюсь, нет наб.совета, почему так происходит?

Андрій Пишний: Гарно підготувалися до ефіру, не можу.

Валерий Калныш: Потому что это не на вашей стороне.

Андрій Пишний: Я можу сказати, чому діяльність наглядової ради перестала бути правомочною. Вона перестала бути правомочною у зв'язку з тим, що повноваженя двох членів наглядової ради були припинені, а відтак зараз немає кворуму. Наглядова рада повинна бути доформована. Повноваження членів наглядової ради, до речі, були припинені у зв'язку з тим, що вони перейшли на роботу в Приватбанк через його націоналізацію, а відтак був конфлікт інтересів, це формальна причина. Але дійсно протягом півтора року наглядова рада на сьогодні недоформована і ми з цього приводу зверталися до Міністерства фінансів, Кабінету Міністрів… Нам потрібна наглядова рада, це вищий орган, він повинен ухвалювати цілу низку рішень, починаючи від затвердження звіту ревізійної комісії, закінчуючи розподілом прибутку, який Ощадний банк минулого року все ж таки заробив.

Валерий Калныш: Если я правильно помню, Верховная Рада не делегирует своих представителей.

Андрій Пишний: Верховна Рада взагалі не делегує своїх представників уже протягом останніх 5 років.

Валерий Калныш: А они пытаются каким-то образом договориться? Я, честно говоря, не могу понять. Процедурный вопрос, делегируйте своих двух представителей. Будет у госбанка наблюдательный орган, все в порядке. Что не так?

Андрій Пишний: У мене так само є запитання до цього, чому не делегують. Відповідь, напевно, лежить у тій самій площині, в якій лежить відповідь на запитання, а чого у нас дотепер працює купа міністрів з приставкою в.о. А чому сьогодні недоформовані комітети Верховної Ради? Я з політикою закінчив 4 роки тому, я спостерігаю за нею на відстані, так само як і ви.

Валерий Калныш: Я как-то так думаю, когда смотрите политические новости, ехидно ухмыляетесь, да? Потому что вы понимаете, почему так происходит. Вы не вмешиваетесь, но вы понимаете.

Андрій Пишний: Я не можу сказати, що я розумію, я маю з цього приводу певну думку. Правильна вона чи ні - Бог його знає.

Валерий Калныш: Валерий Котов пишет: "Почему тарифы для оплаты обычных коммунальных услуг (квартплата и электричество) в государственном банке выше, чем в коммерческих банках?" Это правда?

Андрій Пишний: Це не так, це абсолютно не так. Тарифи в ощадному банку для розрахунків через касу ощадного банку, де працює операціоніст найнижчі в банківській системі. Для порівняння: в деяких банках з західним капіталом, європейським капіталом сягають 30 і 50 гривень за одну платіжку. Можу сказати про те, що Ощад взагалі має на сьогоднішній день і пропонує своїм клієнтам можливість безкоштовної сплати комунальних послуг. Користуйтеся, будь ласка, Ощад 24/7.

Валерий Калныш: Так ненавязчиво мы прорекламировали.

Андрій Пишний: Абсолютно правильно.

Валерий Калныш: Что ж правильно? Это реклама в эфире.

Андрій Пишний: Вибачте, будь ласка, мене запитали про тарифи…

Валерий Калныш: Да, согласен.

Андрій Пишний: Я повинен дати відповідь. Коли ми приходили в банк, було 13 тисяч користувачів інтернет і мобільного банкінгу. Зараз їх 2 мільйони 750 тисяч, ми другий за обсягами інтернет-банкінг у країні, побудований, по суті, з нуля. Там можна платити безкоштовно, робити будь-які перекази, будь ласка, користуйтеся. За своїм функціоналом він анічим не поступається. Там справді такі фішки є, коли зайдеш, то іноді мої друзі і колеги, коли я їм це рекламую, а я, до речы, це рекламую за кожної можливості, тому що це реально круто. Коли запроваджували Android Pay, компанія Google, яка є власником цієї розробки (це можливість сплачувати не карткою, а телефоном, NFC-технологія), сказали, що ми, Ощад, запровадили Android Pay найшвидше в Європі - за три тижні.

Валерий Калныш: О конкурентах. Я вспомнил историю с Укрпочтой. Тогда на Экономической Правде появился заголовок: "Андрій Пишний: Якщо Укрпошта хоче бути банком, то банкам потрібно торгувати чайниками і гречкою".

Андрій Пишний: Якщо Укрпошта хоче надавати кредити і банківські послуги, то банкам потрібно дозволити торгувати чайниками і гречкою.

Валерий Калныш: А почему вы так на Укрпочту взъелись?

Андрій Пишний: А чого я на неї вз'ївся? Я вважаю, що якщо хтось хоче займатися банківським бізнесом, то повинен відповідати всім тим дуже жорстким вимогам, які висуваються до банківських установ, починаючи від капіталу і закінчуючи якістю інформаційної безпеки, інформаційних технологій, процесами, корпоративним управлінням, купою всього. Ми проінвестували сотні мільйонів гривень у розвиток і не тільки ми, вся банківська індустрія.

Валерий Калныш: Это никак не связано с POS-терминалами?

Андрій Пишний: Це справедлива річ: або дайте можливість нам робити з банків тих, хто торгує чайниками і гречкою, зайдіть у відділення колег, або якось як в анекдоті: мы не торгуем семечками, а вы не выдаете кредиты, все.

Валерий Калныш: Я повторюсь, это не связано с теми POS-терминалами, которые Укрпочта теперь может устанавливать и которые хотели устанавливать вы на территории Укрпочты?

Андрій Пишний: Тут питання навіть дещо складніше. Тут питання загальної державної політики стосовно двох найрозгалуженіших мереж, тому що немає більш розгалуженої мережі, ніж Укрпошта і державний ощадний банк. Ми правильно говоримо про такі речі як фінансова інклюзивність, доступність банківських послуг. Ще донедавна наша мережа, і вона ще дотепер такою залишається, чому така неефективна? Тому що вона була розміщена за територіальним принципом, в той час коли інші банкі розміщували там, де їм цікаво з точки зору комерційного інтересу. Ця соціальна функція коштує для Ощаду великі сотні мільйонів гривень, які ми недозаробляємо як державний банк і не повертаємо їх державі у вигляді дивідендів і сплачених податків. До слова, Ощад лише за минулий рік заплатив майже 2 мільярди 700 мільйонів гривень податків, через декілька тижнів будемо перераховувати дивіденди за рахунок того прибутку, який сформували. Але повертаюся до фінансової інклюзивності. Є дві величезні мережі: там 11 тисяч відділень, в Ощадному банку - 3 з половиною тисячі відділень. Колаборація між ними, це і є якісна колаборація, забезпечення виконання соціальної функції і вимог щодо фінансової інклюзивності. Наші пропозиції лежать на столі у всіх керівників Укрпошти, починаючи з 2014 року. Нам навіть удалося пропхати й підписати меморандум із ними, але далі підпису меморандуму нічого не пішло.

Я зараз читаю про якісь проекти, які відбуваються і розумію, що держава, володіючи такими величезними мережами повинна якось збалансувати управлінські рішення. Ми свої рішення готові захищати, ми готові показати їх ефективність. Хай те саме зроблять колеги, хай нам тоді сформулюють чіткі завдання щодо фінансової інклюзивності; хай Міністерство інфраструктури сідає разом з Міністерством фінансів, ми сідаємо - державний банк і Укрпошта і починаємо на цю тему дуже внятно говорити. У нас як у команди після затвердження нової стратегії розвитку державного ощадного банку, а вона вперше в історії державного ощадного банку була затверджена у лютому 2018 року на засіданні Кабінету Міністрів; передбачено, що ми повинні забезпечити рентабельність того капіталу, тобто, відраховувати державі на ті гроші, які проінвестовано в державний ощадний банк, мінімум 15% річних. Економічна ефективність від інвестицій і від діяльності банку, враховуючи ті інвестиції, які повинні бути ще понесені, повинна бути щонайменше 40 мільярдів гривень! Давайте якось збалансуємо соціальну функцію й економічну ефективність.

Так само, я розумію, є така проблема і у колег з Укрпошти. ВОни роблять багато правильних речей. Я дивлюся як вони йдуть по тому шляху, який ми вже пройшли. Вони говорять про те, що повинні відкрити декілька відділень нового формату. Це дуже правильна річ, ми таких відкрили 6 сотень, по суті, побудувавши банк у банку.

Валерий Калныш: О социальной ответственности. Как сейчас Ощадбанк осуществляет свою работу на Донбассе? Я знаю, у вас есть мобильные подразделения.

Андрій Пишний: Так, ми навіть працюємо фактично на лінії зіткнення, єдині з державних банків і взагалі банківських установ.

Валерий Калныш: Как это устроено, как это работает?

Андрій Пишний: Це непроста вправа. По-перше, ті відділення, які зараз обслуговують українців уздовж лінії зіткнення - це мобільні відділення, побудовані на базі КРАЗів, це надпотужна броня, це супутниковий зв'язок, найвищі стандарти безпеки; це два робочих місця, але це і повнофункціональне відділення, яке приїхало в Бахмутку, розгорнулось і через 10 хвилин приймає людей. Знаєте, що мене потішило? Коли я подивився статистику, люди депозити несуть у ці відділення, депозити несуть! Це говорить про те, що… Ви говорите, немає надії і немає відновленої довіри - є! Я дивлюся, відкривають картки, несуть депозити, здійснюють платежі, перекази, повнофункціональне відділення. І ми єдині, хто працює вздовж лінії зіткнення. ДО цих відділень є ще три, які працюють у гуманітарно-логістичних центрах, в тому числі у Волновасі, на базі МАФів. Це також пересувна конструкція, але вона не сама їздить як КРАЗ. Приїжджає краник, якщо треба її знімає і потрібно до чотирьох годин для того, щоби поставити її на нове місце і запустити. Там навіть є броньована особлива кімната на випадок, якщо почнеться обстріл, куди могли би сховатися наші працівники і відвідувачі цього відділення.

Валерий Калныш: Были ли какие-то попытки нападений?

Андрій Пишний: Не було, тьху-тьху-тьху. Давайте постукаємо по дереву, не було, дякувати Богу. Але це дуже складний процес узгодженої дії, маршрутів між іще донедавна антитерористичним центром, луганською та донецькою військовими адміністраціями та Ощадним банком. Ці маршрути узгоджуються, логістика повністю вибудовується, безпека забезпечується.

Валерий Калныш: Я очень рад, что глава одного из ведущих банков страны…

Андрій Пишний: Ведущего, извините, потому что это действительно так.

Валерий Калныш: Хорошо, ведущего, ведущего.

Андрій Пишний: Мы буквально на прошлой неделе третий раз получили премию Ведущий банк Украины.

Валерий Калныш: Хорошо, пусть так. И все-таки, пышет оптимизмом, извините за каламбур. Я имею в виду, что вы радостный. Но мне почему-то кажется, что это некий аванс…

Андрій Пишний: Не в тренде, да?

Валерий Калныш: Это некий аванс, что вы думаете о происходящем гораздо лучше, чем оно того заслуживает. Экономическая ситуация, мне кажется, несколько хуже, чем вы думаете о ней. Или я ошибаюсь?

Андрій Пишний: Вы думаете, я плохо проинформирован?

Валерий Калныш: Да нет, почему, я более чем уверен, что вы проинформированы лучше, чем я. Но когда ты читаешь ту же запись по поводу искусственного курса доллара, искусственного курса гривни…

Андрій Пишний: Це неправда, насправді. Курс на сьогодні формується ринком і це та політика, на яку перейшов Національний банк…

Валерий Калныш: Слушайте, но когда-то рынок взял и придумал, что он должен стоить 23 гривни.

Андрій Пишний: А чому не 22,50?

Валерий Калныш: Хорошо, почему не 9?

Андрій Пишний: Тому що є ринок, є попит і пропозиція. Це на сьогодні функція Національного банку, це дуже складна матерія. І те, що зараз відбувається з точки зору валютного регулювання, на моє переконання, це інфляційне таргетування, на яке Національний банк… Це матерії, які, можливо, складні для розуміння, але повірте мені як фахівцю своєї справи, я не лише цим працюю, я фактично цим живу. Вони все роблять правильно з цієї точки зору. Можливо, є якісь інші моменти, за які було би варто покритикувати і це також правильно, тому що помилятися можуть усі. Ми знаходилися в дуже непростій, складній ситуації і вона ще дотепер, ви праві в тому, що має відповідні тривожні тенденції. Але зараз немає штучного курсу, є ринок. На сьогодні немає кризи довіри до банківської системи, є приток депозитів, є економічне зростання. Я читаю звіти, щомісяця Національний банк проводить опитування кредитних інспекторів і кредитних працівників банків, це ті, хто працює безпосередньо, умовно кажучи, на лінії банківського фронту з реальним сектором економіки. Вони всі в оптимізмі. І з точки зору тих обсягів, які може споживати українська економіка як кредитний ресурс, і з точки зору якості позичальників. І я це бачу. Тому мене дуже хвилює тренд на песимізм.

Валерий Калныш: Откуда он берется? Почему идет этот тренд на пессимизм?

Андрій Пишний: Ми звикли до цього, на жаль, звикли. А треба не на цих речах. Не подобається політика - беріть, ідіть в політику і робіть її. Не подобається працювати по найму - будуйте своє. Насправді, досить. Якщо критика, критикуйте по суті. Не можна бути універсальним експертом.

Валерий Калныш: Спасибо большое!

Андрій Пишний: Будь ласка.

 


Читайте срочные новости и самые интересные истории в Viber и Telegram Нового Времени.

Комментарии

1000

Правила комментирования
Показать больше комментариев

Последние новости

ТОП-3 блога

Фото

ВИДЕО

Читайте на НВ style

Підсумки тижня ТОП-10

опрос

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: