Маленькие решения. Почему мы топчемся на одном месте

15 мая, 14:25
2286
Этот материал сейчас доступен только на украинском языке

Вчера рассматривался проект закона, в некотором смысле довольно типичный для украинских политиков

Може здатися, що він не такий уже й принциповий. Та саме такі ‘’малопринципові рішення’’ формують систему, що значною мірою пояснює негаразди, в яких ми топчемося вже не одне десятиліття. Бо не вибудовуються єдині для всіх правила, а визначаються винятки з них.

Отже, основні норми законопроекту:

Встановлюються доплати до цін на сільськогосподарську продукцію з певного регіону, що продається державі (очевидно, в нашій країні ще не всі знають, що вже давно не держава купує продукцію, а суб’єкти господарювання; а коли купують державні органи – то за процедурою публічних закупівель, за вже врегульованими правилами).

Якщо згадати чинну норму про обов’язок держави забезпечувати поставки продукції в певні регіони, то маємо і для першого, і для другого випадку терміново відновити держплан та держпостач (для тих, хто вже нічого не знає про держплан та держпостач: це фундаментальні опорні органи комуністичного устрою економічного життя з їх невід'ємними атрибутами – вічними чергами та порожніми прилавками магазинів).

А що будують такими законами українські політики?

Мешканці певного регіону сплачують за електроенергію 50% ціни (скільки систем підтримки громадян має бути? Бо є ще субсидії. Та декому цього замало. Бо субсидії залежать від доходів, а знижку отримають усі. Можна купити в такому регіоні будинок, зареєструватись там і оплачувати електроенергію за заниженими цінами, незалежно від доходів).

У певних регіонах забороняється скорочення мережі, наприклад, медичних закладів чи територіальних органів міністерств (а як бути з приватним медичним пунктом, який відповідно до схваленого закону про медичну реформу можна відкрити у власному будинку чи квартирі? Ні-ні! Все одно не дозволимо закрити пункт, який перестали відвідувати пацієнти. На зло всім будемо продовжувати й надалі утримувати його. А як бути з територіальними органами міністерств, які теж заборонено ліквідувати? Саме міністерство ліквідували, але руки геть від спроб ліквідувати територіальні органи уже мертвої структури).

Тарифні ставки бюджетних працівників у певних регіонах встановлюються на 50% вищими, ніж у інших (чому б міністерствам не почути цю прекрасну новацію і не перенести свої органи в ці регіони, відразу хорошу прибавку до зарплати можна отримати. Не уявляю, правда, як пояснити логіку подібного рішення вчителю сусіднього села, розташованого лише за три кілометри, але за інших рівних умов там заробіток вчителя на 50% менший).

Кошти на медицину в певні регіони виділяються за підвищеним нормативом (але згідно з медичною реформою припиняється виділення коштів, бо оплачуватимуться медичні послуги, тобто кошти надаються тому медичному закладу, де її захотів отримати пацієнт).

Пенсія в певних регіонах встановлюється на 40% вище, а обласна рада може додати ще 50% (не стаж і заробіток вирішують долю пенсіонера, а місце проживання. За подібною логікою найвищу пенсію мають отримувати київські пенсіонери, бо тут найвищі ціни, а тому і більші витрати пенсіонерів. Та якщо продовжувати йти такою логікою, то тоді треба у кожному населеному пункті встановити свою пенсійну систему).

Мешканці певного регіону мають право позаконкурсного (квотного) вступу до вишів (шкодую, що цю норму не доповнили вимогою лікування ініціаторів подібних новацій не у тих лікарів, які продемонстрували найкращі показники знань, а тільки у тих, хто став навчатися поза конкурсом).

На жаль, подібні законопроекти з демонстрацією проявів неймовірної любові до виборців легко проходять через парламент. І навіть попри те, що сьогодні, з якогось дива, схвалення закону вдалося стримати (його відправили на доопрацювання), це не дуже радує. З досвіду знаю: це не означає, що закон з подібними нормами не буде прийнято.

Не знаю, чи варто ставити питання: а що будують такими законами українські політики? І чи будують взагалі?

Текст опубліковано з дозволу автора

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени

Диалоги о бизнесе

23 мая, в Киеве, известные предприниматели Сергей Тигипко, Пётр Чернышов, Игорь Смелянский и Дмитрий Шимкив станут спикерами лекции НВ «Диалоги о бизнесе: как преуспеть в эпоху перемен».

Записаться на лекцию

Стань автором

Если Вы хотите вести свой блог на сайте Новое время, напишите, пожалуйста, письмо по адресу:

nv-opinion@nv.ua

Выбор редакции

Политика

Вчера, 18:13

img
Раду распускают, премьер уходит. Что вообще происходит в украинской политике — максимально кратко
События

Вчера, 21:20

img
Неправильные книги. Как цензура и пропаганда раскололи СССР на протестное меньшинство и послушное большинство
Политика

Вчера, 20:11

img
Инициатива Зеленского. Возможно ли выдавать украинское гражданство всем желающим