В будь-яких складних темах і ситуаціях ми намагаємося зрозуміти, що про це вже знає дитина, яка у неї сформувалась внутрішня картинка. Що саме вона розуміє. Що вона запам’ятала і що для неї стало найважливішим.
Важливо, щоб вона не просто розділила з нами досвід, не лише почувалася долученою до важливих подій, а щоб формувала розуміння. Звісно, у формі, доступній для її віку. Це стосується і протестів, і теми сексу, і теми смерті, і теми війни.
Я питала нашу 11-річну доньку, що, на її думку, відбувається біля театру Франка. Що вона розуміє, чи хоче, щоб я щось прояснила. І ми разом читали, що таке НАБУ і САП.
Мені важливо, щоб її участь у майбутньому в подіях і акціях — а я впевнена, що вони будуть — не була «за компанію» чи «заради селфі на згадку». Я хочу, щоб вона звикала ставити запитання — собі та іншим.
Вона намагалась підхоплювати вигуки, в яких була лайка. Я їй одразу сказала, що саме тут це дозволена мова протесту. В побуті у нас з донькою її немає. Але вона точно є у її майже підлітковому житті. І я не маю ілюзій, що вона не знає цих слів чи ніколи їх не використовує.
Я хочу поділитися роздумами про лайку.
Найпростіший спосіб знецінити щось дійсно важливе — знецінити форму, в якій воно виражається.
У стані наднапруги, відчутті несправедливості, загрози, болю ми потребуємо вираження, відреагування. Лайка — це сигнал, що напруга, біль і гнів уже не вміщаються в «цивілізовані» прийнятні форми.
Лайка — це можливість для дітей проявити супротив і силу
Ми знаємо, що використання лайки в екстремальних ситуаціях спричиняє викид ендорфінів і працює як тимчасове знеболення. З іншого боку, «сильна емоція», яка не встигає або не може бути відрефлексованою, не знаходить іншого шляху, може прориватися в «сильному слові».
Можливо, якщо звичка до усвідомлення емоцій і станів, звичка «паузи між стимулом і реакцією» не формується, лайка стає звичкою.
Культура спілкування онлайн взагалі не багатослівна. Створення мемів, картинок, коротких фраз, за якими метафора, образ, що не потребують пояснення — це ж сучасний формат комунікації.
Меми, які містять сленг або лайку, викликають сильнішу емоційну реакцію (більше лайків) і, можливо, формують спільне емоційне поле. Формат протестних плакатів — це меми, що вийшли за межі екрана.
Лайка — це можливість для дітей проявити супротив і силу. Це доступна дія. «Пасивна дія», яка не потребує дозволу. І, можливо, це те, що «я можу тримати у своїх руках».
У протестній культурі лайка може означати: «Ми говоримо чесно, прямо, навіть грубо — ми не прикриваємось красивими словами. Ми говоримо в лоб, як є. І очікуємо від вас прямої комунікації та дій».
Коли поруч смерть і постійна загроза, зникає сенс багатьох умовностей. Мова, як і життя, стає максимально прямою.
І є ще серйозне: ті, хто працює з дітьми, відзначають, що і в молодших, і в старших дітей розвиток мовлення потребує особливої уваги. Словниковий запас, зв’язне мовлення, здатність до рефлексії, вміння пояснити свої потреби — для багатьох дітей це зона розвитку.
Онлайн, довготривалий стрес (який точно впливає на мовленнєві центри), неможливість вільно спілкуватись поза школою, відсутність досвіду рефлексії, втома й виснаження дорослих, яким часто «не до розмов» — усе це може спрощувати мову дітей або не давати їй розвиватися.
Але це зовсім інша, окрема тема. Вона не про протести, не про зрілість, яка саме зараз проявляється, і не про силу.
Сил нам усім!
Текст публікується з дозволу авторки
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
Більше блогів тут