29 березня 2017, середа
Даний матеріал опублікований на nv.ua в рамках офіційної партнерської угоди з BBC Україна

Огляд ЗМІ: Росія замітає сліди на Донбасі?

коментувати
Місце, де вбили бойовика Гіві

Місце, де вбили бойовика Гіві

Західна преса пише про можливі мотиви вбивства Гіві, аналізує готовність Естонії залишатися на "лінії фронту" між НАТО та Росією та розпитує румунів про їхнє роздратування через корупцію.

Чому вбили Гіві?

Загадкові смерті бойовиків у самопроголошених "республіках" Донбасу можуть бути пов'язані з намаганнями Росії "замести сліди" на сході України. Таку думку висловлює газета Irish Times у статті про вбивство ватажка угрупування "Сомалі" Михайла Толстих, відомого як Гіві.

Ця картина вже стала звичною для телебачення - пожежники поливають водою обвуглені уламки автомобіля, офісу або ліфту, а рештки ватажка бойовиків виносять на ношах, пише видання.

Заяви про те, що за вбивство відповідальні українські "ескадрони смерті", викликали у газети підозру. На думку видання, навіть один випадок такого замаху був би малоймовірним, зважаючи на охорону ватажків масштабу Гіві. У тому, що українські агенти регулярно вбивають польових командирів, видання сумнівається.

"Деякі з вбитих воєначальників виступали проти затверджених Москвою лідерів сепаратистів Олександра Захарченка та Ігоря Плотницького, а також відкидали ймовірні плани Росії завершити конфлікт", - констатує Irish Times.

Естонія зберігає спокій?

Естонія не боїться бути на "лінії фронту" між НАТО та Росією. Про це в інтерв'ю британській Financial Times заявила президент країни Керсті Кальюлайд.

Як нагадує газета, багатьох естонців занепокоїла перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США. Там побоюються, що країну залишать без допомоги у разі конфлікту з Росією.

Подібні дискусії посилились після заяви одного із провідних прибічників пана Трампа, республіканця Н'юта Гінгріча, який назвав Естонію "передмістям Санкт-Петербурга".


Reuters
Кальюлайд не настільки пряма та відверта, як її попередник Тоомас Гендрік Ільвес

"Ми вважаємо себе не споживачами безпеки, а рівними союзниками. Це переконує мене в тому, що боятися не варто. І ми не боїмося", - повідомила пані Кальюлайд виданню.

При цьому президент попросила не вважати її "ненависником Росії" та наголосила, що у Європі важко знайти лідера, який не хотів би добрих відносин з Москвою. "Але є й інша сторона: вона непередбачувана та не виконує своїх обов'язків", - заявила пані Кальюлайд.

Financial Times зауважує, що президент Кальюлайд не настільки пряма та відверта, як її попередник Тоомас Гендрік Ільвес, і не робить гучних заяв про пана Трампа - очевидно, саме тому, що визнає значну роль, яку відіграють США у безпеці Естонії.

Відповідь євроскептикам?

Якщо Емануель Макрон переможе на президентських виборах у Франції, Євросоюз отримає шанс на спасіння, вважає британська Guardian.

Згідно з соціологічними даними, екс-міністр економіки має непогані шанси перемогти у другому турі ультраправого кандидата Марін Ле Пен.

Видання визнає, що після референдуму про "брекзит" та виборів у США до результатів соцопитувань варто ставитися з обережністю. Але зауважує, що перемога "центриста-ліберала", який виступає проти відновлення кордонів з іншими країнами ЄС, стане "подією континентального масштабу".

"Макрон завдячує своїми сильними позиціями власній зухвалості та помилкам інших. Йому лише 39, його ніколи не обирали на жодну політичну посаду та за ним немає потужної партійної машини - і все це свідчить на його користь", - коментує газета.

До того ж, зауважує видання, можлива перемога пана Макрона стане відповіддю тим, хто прогнозував "ефект-доміно" в Євросоюзі після "брекзиту", а також скептикам, які пророкують розпад ЄС. Але поки що незрозуміло, чи зможе він забезпечити своїй політиці стабільну підтримку від суспільства протягом президентства, зауважує Guardian.

Корупція як культура

Чому румуни так активно протестують проти корупції? Американська New York Times поспілкувалася із лікарями, студентами та академіками і дійшла висновку, що вони просто втомилися від того, наскільки глибоко корупція проникла в їхній менталітет.

"Вони говорили про постійне, щоденне хабарництво в лікарнях, школах та держустановах. Деякі почуваються безсилими і кажуть, що корупція стала глибокою культурною проблемою", - аналізує газета відповіді своїх співрозмовників.

Наприклад, молодий лікар із Бухареста розповів, що чимало його колег беруть хабарі у пацієнтів та навіть відмовляють у допомозі тим, хто не може заплатити. А пенсіонерка на ім'я Крістіна розповіла, як змушена була заплатити 5 000 євро за лікування свого чоловіка. Гроші пішли не тільки на ліки, але й на руки лікарям, медсестрам та санітарам.

А от фахівець з комунікацій на ім'я Лучан розповів газеті історію свого дитинства, коли кожна сім'я тримала вдома блок цигарок та пляшку віскі - на випадок, якщо знадобиться потрапити до лікаря або перейти у кращу школу.

"Румунія зробила величезний крок уперед за останні роки. З'явилося нове покоління, яке більше не тримає у шафах подарунки для хабарників. Але все це може бути зруйновано протягом наступних десяти днів", - цитує його New York Times.

Огляд підготувала Яна Люшневська, Служба моніторингу BBC


ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Хто виграв "легзит": ноги Мей і Стерджен в центрі суперечки про сексизм
ЗМІ: що далі для Путіна?
Масові мітинги в Росії: гра почалася

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Інопреса ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: