9 грудня 2016, п'ятниця

В'ятрович розповів, хто опиниться на лаві підсудних, коли Україна доб'ється міжнародного трибуналу над комунізмом

коментувати
Вдадимир В'ятрович: мова може йти і про міжнародний трибунал над комунізмом
Фото: Volodymyr Viatrovych\ Facebook

Вдадимир В'ятрович: мова може йти і про міжнародний трибунал над комунізмом

Директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович розповів НВ, хто опиниться на лаві підсудних, коли Україна доб'ється міжнародного трибуналу над комунізмом.

— Ви говорите про те, що перейменування і знесення пам'ятників радянського минулого - лише перший етап декомунізації. Яким буде другий?

- Я вважаю, що наступним етапом повинні стати якісь юридичні кроки. Мова може йти і про міжнародний трибунал над комунізмом. Ми працюємо над цим як на історичному, так і на юридичному рівні. Торік таку ідею вже озвучило міністерство юстиції Естонії. Наше відповідне міністерство підтримало ініціативу.

 А хто може опинитися на лаві підсудних у такому процесі? Адже минуло багато часу.

 Незважаючи на терміни, ще живі багато з причетних до тих злочинів, які здійснив комуністичний режим. Останні злочини цього режиму датуються останніми роками існування Радянського Союзу. В Україні останній політичний в'язень вийшов на волю в листопаді 1989 року. У січні 1991 року була спроба придушення демократичних свобод в Прибалтиці - згадайте Вільнюський телецентр, куди були введені танки. Тому ми можемо говорити про живих виконавців цих злочинів, виконавців злочинних наказів і тих, хто віддавав ці накази.

Але значення має інше. Навіть Нюрнберзький процес засудив не таку вже і велику кількість конкретних учасників злочинів. Важливим було засудити сам режим, створений нацистами. І вжити заходів, щоб таке не сталося в майбутньому. Важливо розуміти, що незважаючи на те, що комунізм був привнесений в Україну ззовні, дуже велика частина українців все-таки пішли на співпрацю з цією злочинною владою. І тому режим зміг так довго проіснувати в Україні та здійснити такі масштабні злочини. І це важлива тема для осмислення того, що комунізм є і нашої внутрішньої бідою.

 Часто саме повернення історичної пам'яті серйозно розділяє людей. Той же процес перейменувань проходить в Україні конфліктно.

 Незважаючи на те, що існують різні точки зору на Бандеру чи Мазепу, ці дискусії нас не стільки поділяють, скільки роблять сильнішими. Ми нарешті починаємо говорити, що було важливого в українській історії, що слід не тільки увічнювати, але і мати в якості прикладу поведінки в майбутньому. Тому я скоріше задоволений такими масштабними дискусіями.

Я переконаний: це один з позитивних наслідків декомунізації, українці поринули в свою історію і починають краще її розуміти. Крім того, ще одним позитивним моментом цих дискусій є те, що люди вчаться слухати один одного, вчаться формувати свою думку, об'єднуватися із собі подібними, відстоювати свої інтереси, впливати на владу. Це добра ознака того, що люди перетворюються в громадян.

Повне інтерв'ю з директором Українського інституту національної пам'яті Володимиром В'ятровичем читайте у свіжому номері журналу Новое Время №27 від 29 липня 2016 року.

НВ

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Фото

ВІДЕО

Читайте на НВ style

Політика ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: