22 серпня 2017, вівторок

Міжнародні волонтери GoCamp — хто вони?

коментувати
Міжнародні волонтери GoCamp — хто вони?

Протягом літа 600 іноземців зі 140 країн світу волонтерять в Україні. Вони – учасники проекту пришкільних мовних таборів GoCamp. У парі зі шкільним вчителем волонтери вчать іноземною мовою 59 тисяч дітей по всій країні тому, що зазвичай не вчать за партами протягом навчального року – лідерським навичкам, критичному мисленню, а також як бути гідним громадянином своєї країни та світу. В організаторів – команди громадської ініціативи GoGlobal, крім освітньої мети, є бажання показати жителям українських маленьких міст і сіл іншу культуру та традиції. Така культурна дипломатія діє і в зворотню сторону – іноземці, приїжджаючи до нас, долають свої стереотипи та у результаті стають потужними промоутерами України в світі..

Террі

Террі воював все своє життя – рейнджер армії США і танкер. Потім мав кантузію і ту справу полишив.

Террі кремезний байкер у татухах. У гаманці він носить фотки свого байка і коханої жінки з Донецька, з якою, хоч і розійшовся, та про її доньку досі дбає.

Террі знає, як варити борщ правильно і запросто розкаже вам свій рецепт – цього, як і ліпити вареники, навчила його якась «babUshka” в Одесі.

Незважаючи на свою зовнішню суровість, Террі неймовірний добряк і людина сердечна. Минулого року був в Києво-Печерській лаврі і, за його словами, до нього заговорили ангели. «Але не до моїх вух, а до мого серця», - каже Террі. Після цього він побачив оголошення на волонтерський проект GoCamp і вирішив, що це знак – треба їхати вчити дітей в Україні. На Фейсбук-сторінці проекту знайшов відео з реакцією дітей на Nirvana. Террі одразу згадав як 20 років назад він пародіював Кобейна, вислав нам фотку – молодий, у рваних джинсах і з довгим волоссям, яке він півгодини щоранку підкручував.

Террі волонтерить у Кельменцях. Розповідає там дітям про свою подорож Техасом і ті, хто ніколи не виїжджали за межі свого села, тепер знають, що світ насправді ближчий, ніж здається.

Террі – це про переконливість. Він один із тих людей, кому віриш і на війні, і в розмові про ангелів, і навіть хочеш приготувати борщ за його рецептом.

Бекс

Бекс прилетіла з Британії в «Бориспіль» о п’ятій ранку. Вона мала бути єдиною волонтеркою з усіх інших, хто прилетів тим рейсом. Але паралельно приземлились й двійко інших волонтерів, про які команда GoCamp не була попереджена. Водій, який знав, що йому треба забрати іноземку, здивувався, коли побачив не її одну, а й хлопця теж. Утім забрав їх двох до Києва. А Ребекка, навіть не здогадуючись, що водій щось наплутав, лишилась чекати в терміналі аеропорта. О десятій годині, коли вже прийшла координатор GoCamp, Бекс радісно її зустріла, навіть не обурившись довгому чеканню.

Вона працює в сфері благодійництва і вивчає Global Health. Якби людину можна було описати лише одним словом, то про Бекс «радість» було б найбільш вичерпним.

Бекс ніяк не могла запам’ятати назву міста, де вона мала волонтерити. Після відкриття проекту, вона мала аудіо запис на телефоні, де голова Київської облдержадміністрації Олександр Горган, їй каже: «Бекс, запам’ятай, ти їдеш у Хмільник. Хмільник!». Також молода британка і пан Горган обговорювали драм-н-бейс.

Бекс за час перебування не лише викладала свою мову школярам, а й вчила у них українську. Оскільки полюбила українські страви, то навчилась від своєї приймаючої мами готувати їх сама. Тепер варить борщ у Манчестері.

Рей

Рей – спеціаліст з онкологічного обладання.

Любить спорт. Як справжній техасець, Рей має велике ранчо.

Україною почав цікавитися з 2014 року, шукав скрізь інформацію і хотів приїхати, щоб подолати упередження. Завдяки проекту GoCamp у нього з’явилась можливість не лише познайомитися з Україною, а й зробити щось корисне, наприклад, навчити дітей англійській мові. «Чого я досягнув у житті, скільки в мене грошей в банку, який в мене будинок, яка машина – це все неважливо. Я, мабуть, ніякої світової проблеми вже не вирішу, не зроблю якийсь новий винахід, що полегшить всім життя. Але, якщо я надихну дітей в Україні, і вони це зроблять -  я недаремно прожив життя», - так він пояснює свою мотивацію.

Після трьох тижня волонтерства у Черкасах, Рей каже, що це був «the time of his life”.

Хен

Хен був першим іноземцем, якого побачили діти двох шкіл на Миколаївщині, в яких він волонтерив. Приїхав з Ізраїлю.

В останній свій день перебування в Україні став учасником КиївПрайду. До того, ж настільки активним, що потрапив у новини як жертва сутичок. Утім з Хеном все гаразд. Каже, поліція зреагувала вчасно.

Каже, що любить нашу країну і має багато друзів-українців, які надихнули його слідкувати за пост-майданними подіями. Мріє зробити щось значуще в галузі освіти для українського суспільства.  На Батьківщині Хен працює вчителем, а також гідом у Музеї літератури.

Сайба

Сайба руйнує всі стереотипи. Бачиш її в хіджабі і думаєш, що це дівчинка з Єгипту чи Туреччини. А вона, виявляється, з Великобританії. Думаєш, що працює десь у фешн, бо риси обличчя і макіяж ідеальні. А, виявляється, Сайба вивчала кримінологію і тепер працює поліцейською.

У свої 20 дівчина зважилась кинути навчання та прийти на стажування до поліції. Каже, схожих на неї там небагато. Офіційно до штабу її зарахували одразу після повернення додому. Якби не посвята, ще б залишилась в Україні. Тут їй дуже подобається, особливо те, що багато зелені. Каже, що ця частина Європи – зовсім інша.

Школярям села Гвіздівці Чернівецької області Сайба привезла багато ігор та освітніх ідей. «Мені подобається активна діяльність. Замість того, щоб просто навчати, я б хотіла більше гратися, подружитися з дітьми. Я не хочу бути звичайною вчителькою, а хочу, щоб вони прийняли мене за свою». Обіцяла дітям приїхати наступного року.

Ельтаг

Ельтаг з Туреччини, але живе під Києвом 13 років. Працює айтішником. Розмовляє українською так, що важко подумати, що він не тутешній.

Волонтерство вважає своїм покликанням. Допомагає дітям з обмеженими можливостями. Коли почалась війна, возив на фронт медикаменти та харчі.

GoCamp розцінює як можливість допомогти ще. Попри скрутне становище в державі, вірить у те, що Україну можна зробити кращою.

Вінод

Вінод працював помічником посла у посольстві США в Південній Африці. Після 40 років роботі в уряді та дипломатії, тепер на пенсії. У себе на Батьківщині він зірка. Робота з першими обличчями держави для чорношкірого тоді була рідкістю.

На його маленькому кнопковому телефоні багато фотографій з відомими людьми – зірками і політиками. На одній з них він весело посміхається разом з Бараком Обамою.

Постійний член журі конкурсу краси в себе на Батьківщині.

Вінод має багато міжнародних відзнак за волонтерство.

Каже, багато подій в Україні схожі на ті, які відбувалися в Південній Африці.

Лін

Лін – студентка з Пітсбурга. Вивчає екологію. Крім англійської, вільно володіє китайською та французькою.

На відмінну від решти вмотивованих волонтерів, Лін приїхала за компанію з подругою з Польщі. Утім, вже перебуваючи тут, зацікавилась культурою. Каже, що приємно вражена гостинністю та доброзичливістю українців, а ще – низькими цінами на послуги.

Тадаші

Тадаші з Японії займається науковими дослідженнями, видає наукові праці. Навчався в Кембриджі.

Його земляк займається екобізнесом у Ківшоваті на Київщині. Віддає відсоток прибутку на потреби села. Тадаші ж допомагає жителям села доцільно витрачати кошти на вартісні речі. Організовує зустрічі для сельчан, де вони дискутують про нагальні потреби.

Тадаші багато подорожує, тож йому тут на місці потрібні англомовні менеджери.

Метті

Метті з Фінляндії – яскравий інтроверт. Під час тренінгів щодо методик роботи з дітьми його можна було знайти лише наодинці в нелюдних місцях. А от з дітьми в таборі легко знаходив спільну мову.

Метті працює в громадському секторі та цікавиться питаннями реформи освіти та глобалізації.

Захоплюється фолком і мріє побувати у всіх країнах Європи.

Сідоні

Сідоні з Камеруну в Європі вперше. У неї було багато стеретипів про Україну: що тут багато расистів і що їжа дуже погана. «Але нас смачно годували і всі навпаки – дуже приязні», - каже.

Сідоні – членкиня Африканського Союзу і займається правами людей. Волонтер за покликом серця.

Каже, що в Україні діти неймовірно відкриті та прагнуть навчатися.

Хені

Хені єгиптянин, який давно живе в Канаді. Власник меблевої кампанії.

У Канаді він прихожанин української православної церкви. Відвідує українські фестивалі.

Привіз школярам цілу валізу з подарунками. Натомість додому теж поїхав заповнений – діти з вдячністю подарували йому сувеніри. У Березному на Рівненщині, де волонтерив, став учасником районного семінару вчителів англійської мови та був офіційно представлений в районній держадміністрації. На відмінну від інших волонтерів, не подорожував Україною, аби більше часу провести з місцевими жителями, особливо своєю приймаючою сім’єю та дітьми.

 

Текст: Тетяна Кириленко

Фото: Нік Федірко, Positive Pictures Production

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

GoGlobal ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: