Складні стосунки з алкоголем, особливості національних ласощів і незаймана чистота природи. Нотатки з Гельсінкі

коментувати
Складні стосунки з алкоголем, особливості національних ласощів і незаймана чистота природи. Нотатки з Гельсінкі
© Jonathan/Flickr

Звичайна фінська суворість до алкоголю зникає лише один раз на рік — на День випускників і студентів, коли влада заплющує очі на публічне розпивання спиртного, а воно вже ллється рікою рікою.

Журналіст НВ Галина Корба подорожувала Фінляндією

Гельсінкі — це не те місце, де варто шукати унікальні пам'ятки архітектури. Хоча назвати його середньостатистичним європейським містом язик не повертається. Все тут пронизане особливим духом півночі, а рівень технологічності й комфорту життя куди вищий, ніж у більш популярних серед туристів країнах Західної Європи.

За даними Єльського університету в США, Фінляндія є країною з найкращою екологією в світі. Але незаймана чистота тутешньої природи ніяк не заважає впровадженню передових досягнень цивілізації. Особливо гостро розумієш це, сідаючи відразу по прильоту в місцевий приміський поїзд, що йде в Гельсінкі. Він від'їжджає з підземної платформи, немов перенесеної з фантастичних фільмів про майбутнє.

З вікон ідеально чистого вагона, який безшумно ковзає залізничним полотном, можна близько півгодини спостерігати передмістя Гельсінкі з мінімалістичним будинками у знаменитому скандинавському стилі й ідеальними фінськими дорогами.

В історичному центрі фінської столиці пейзаж зовсім інший. Масивною, неокласичною архітектурою місто дуже нагадує російську північну столицю — Санкт-Петербург. От тільки тут немає петербурзької химерності та імперської розкоші, якими правителі Росії намагалися справити враження на Захід.

З першого погляду очевидно, що Гельсінкі — місто для людей, на першому місці тут комфорт місцевих мешканців. Пікніки містяни влаштовують прямо на газоні в парку чи сквері. Улюбленим місцем збору молоді є високі щаблі головного храму міста — величного, білосніжного собору Святого Миколая.

1 травня тут відзначають національне свято — День студентів і випускників. Всі, хто отримав диплом про вищу чи професійну освіту, надягають білі шапки, схожі на безкозирки моряків, і висипають на вулиці міста святкувати. Разом з ними веселиться і решта людей, радіючи довгоочікуваній весні. З цієї нагоди влада навіть заплющує очі на розпивання спиртних напоїв посеред міста.

Зі спиртним у Фінляндії суворо. Алкоголь тут продається лише в спеціалізованих магазинах, в жорстко регламентовані години і тільки повнолітнім. Всі міцні напої тут неймовірно дорогі. Річ у тім, що спиртне у Фінляндії було визнано національною загрозою на державному рівні. У минулому сторіччі протягом 13 років навіть діяв сухий закон. Зараз влада обмежилася державною монополією на розповсюдження алкоголю і "звірячими" акцизами — від 37% до 60% залежно від міцності.

Вважається, що північні народи дуже погано переносять алкоголь і схильні до алкоголізму куди більше південних. Наприклад, для італійців і французів келих вина за вечерею — елемент національної культури, пляшку непоганого вина там можна купити всього за €5. Але у Фінляндії вина дешевше €10 просто немає, а міцний алкоголь навіть національного виробництва коштує приблизно втричі дорожче, ніж в Україні. Саме тому серед фінів поширений так званий алкогольний туризм до сусідніх Естонії чи Росії.

Незважаючи на складні стосунки з алкоголем, загалом у фінів справжній культ здорового способу життя. Особливо поширена тут культура пересування містом на велосипедах.

Хоча статус екостолиці світу Гельсінкі заслуговують не тільки завдяки просунутій велосипедній інфраструктурі. Воду тут можна пити прямо з‑під крана, а дикі звірі ходять посеред міста. Наприклад, на центральній площі ввечері цілком можна зустріти зайця, лисицю або борсука, а в річках і озерах у межах Гельсінкі водяться видри.

До тварин в країні ставляться з великою увагою і турботою. Олені — взагалі елемент національної культури і навіть кухні. Втім, на забій йдуть не дикі тварини, а лише ті олені, яких розводять спеціально для цих цілей.

Страви з оленини серед фінів не надто популярні, їх подають переважно в ресторанах для туристів. По-справжньому національні ласощі тут — різноманітні рибні страви. Один тільки оселедець тут готують безліччю способів. На початку жовтня у Гельсінкі навіть проводять спеціальний фестиваль оселедця.

Найкраще приїжджати в Гельсінкі влітку, коли в місто приходять білі ночі і сонце не ховається цілодобово, ніби компенсуючи вічні сутінки взимку. Тоді всі місцеві виходять на набережну — улюблене місце для розслаблених прогулянок і пробіжок.

Матеріал опублікований у НВ №20 від 3 червня 2016 року

Читайте більше про найяскравіші подорожі в серії матеріалів Моя країна

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Також на НВ style

Також на НВ style

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: