Східні казки. Азія стає новим культурним центром світу

коментувати
Східні казки. Азія стає новим культурним центром світу

Ділова і грошова Азія стає новим культурним центром світу: тутешні багатії відкривають музеї сучасного мистецтва, залучаючи зоряних архітекторів і скуповуючи шедеври.

У 1989 році, коли багаторічна громадянська війна роз'їдала Ліван зсередини, студент юридичного факультету Тоні Саламі відкрив у Бейруті свій перший бутік. Чверть століття потому поблизу кордонів Лівану зростає Ісламська держава, а біженці з сусідньої Сирії становлять чверть населення країни. Тим не менш Саламі, тепер вже великий бізнесмен і король рітейлу, побудував у ліванській столиці перший у світі гігантський торгово-галерейний комплекс.

В кінці жовтня перші відвідувачі зайшли всередину його Aishti Foundation — споруди загальною площею 35 тис. кв. м, де під одним дахом знаходяться магазини брендового одягу та сучасні виставкові простори. Поки у 80 розташованих тут бутиках продають речі будинків моди рівня Marc Jacobs, Alexander McQueen або Gucci, в сусідніх залах виставляють роботи кращих західних і азіатських художників останнього десятиліття. Велика їх частина — з колекції Саламі.

Експерти визнають — нічого подібного раніше не створювали ніде в світі. Витративши $100 млн на будівництво будівлі авторства британського архітектора Девіда Аджайе, Саламі став першим колекціонером, який зважився сміливо поєднати приємне з корисним.

Хоча в прагненні здивувати світ Саламі не самотній. Багатії Азії, володіючи значними фінансовими ресурсами і значними зборами творів мистецтва, все частіше будують власні галереї. Першим музейний бум пережив Китай. За останні 15 років кількість виставкових просторів там зросла в півтора рази — з 2 тис. до 3,5 тис. Тепер до змагання підключився Близький Схід.

Поки меценати Піднебесної інвестують насамперед у китайський арт, їх колеги з арабського світу роблять ставку на мікс актуального західного і східного мистецтва. А ще на дорогі архітектурні проекти авторства кращих зодчих світу. Серед них наймодніші архітектори, володарі найпрестижнішої Прітцкерівської премії Заха Хадід і Френк Гері.

Згідно з даними профільного видання ARTnews, яке щорічно складає авторитетний рейтинг 200 найбільших колекціонерів світу, кожен десятий учасник списку сьогодні мешкає в Азії, кожен четвертий — в Європі. При цьому протягом останніх десяти років кількість покупців прекрасного, які мають азіатську прописку, неухильно зростала. У той час як європейці зменшують обороти, втративши за цей час півтора десятка місць у рейтингу.

Луври арабського світу

З недавнього часу дві заможні сусідки по Аравійському півострову — ОАЕ і Катар — розгорнули серйозну гонку озброєнь. Правда, фронт у них загальний — культурний. І результатами битви нафтових титанів стануть не воронки від снарядів, а нові музеї.

Тактика Еміратів проста і будується на залученні гучних імен. Вісім років тому уряду країни вдалося підписати договір з Фондом Гуггенхайма, одним з найбільших у світі гравців у сфері сучасного мистецтва. Тоді було вирішено побудувати філію — Музей Гуггенхайма в Абу-Дабі, політичному і економічному центрі країни.

За реалізацію проекту взявся канадець Френк Гері. На совісті цього володаря Прітцкерівської премії, названої архітектурним Нобелем, безліч культових споруд сучасності на зразок Музею Гуггенхайма в іспанському Більбао або "танцюючого будинку" в Празі. Стилістика Гері впізнавана — він прагне до деконструкції звичних форм.

Для Абу-Дабі архітектор зводить унікальну конструкцію, яка ніби складається з гігантських блоків і тунелів. Всередині технологічної будівлі передбачені окремі порожні павільйони. В майбутньому художники створюватимуть твори спеціально для них.

Новий Гуггенхайм стане найбільшим серед філій і буде демонструвати мистецтво, створене після 1960‑х. Втім, амбіції ОАЕ на цьому не закінчуються. Музей стане частиною кластеру культурних інституцій, на створення якого уряд країни виділив $ 27 млрд. Комплекс розміститься на острові Саадіят і об'єднає відразу п'ять музеїв.

Крім дітища Гері, на березі Перської затоки вже зводять Центр виконавських мистецтв за проектом британки Захі Хадід, а ще Морський музей і Національний музей шейха Зайда.

На грудень 2015‑го заплановано відкриття музею, який буде називатися просто і зрозуміло — Лувр Абу-Дабі. Тільки щоб роздобути один з головних європейських музейних брендів, Емірати виклали $500 млн. Ще $700 млн коштував шейхам договір на право запозичувати твори з французьких музеїв терміном на 30 років. І $100 млн, витрачені на проект будівлі від іншого володаря премії Прітцкера Жана Нувеля, виглядають у порівнянні з цими величезними сумами досить скромно.

Катарці обрали інший підхід. Поки Емірати збирають арабське мистецтво, а західне позичають в Європі, чиновники з Дохи інвестують в гучні та перевірені часом імена. За даними західних ЗМІ, на твори майстрів рівня постімпресіоніста Поля Сезанна і абстрактного експресіоніста Марка Ротко катарські еліти вже витратили понад $1 млрд.

Нечувані за вартістю шедеври вимагають гідних стін, тому Катар, у 2011‑му визнаний найбільшим покупцем сучасного мистецтва у світі, також залучений в будівництво музеїв. П'ять років тому тут відкрився Арабський музей сучасного мистецтва, де представлені 6 тис. праць, створених після 1840 року. На наступний рік заплановано відкриття Національного музею Катару.

Розвиваючи культурну інфраструктуру, нафтові держави планують залучати у свої міста все більше туристів. І навіть почали розширювати аеропорти. Якщо сьогодні Абу-Дабі приймає 12,5 млн авіапасажирів на рік, то до 2017 року ця цифра зросте майже вдвічі.

Втім, цільовою аудиторією нових музеїв творці бачать не тільки туристів, але й місцевих любителів прекрасного. При цьому майбутніх завсідників планують виховувати самостійно.

“Потрібно, щоб виросло одне або два покоління, перш ніж музеї на кшталт Гуггенхайма в Абу-Дабі стануть звичною частиною повсякденного життя,— міркує куратор фонду Сандхини Поддар.— Адже тут не тільки розваги та видовища, а й також мистецтво, освіта і краса, які будуть засвоєні лише з часом".


СТАРТОВАЯ ПЛОЩАДКА: 25 октября в Бейруте состоялось открытие Aishti Foundation, первого в мире торгово-галерейного комплекса, в который ливанский миллионер Тони Саламе вложил $100 млн
СТАРТОВИЙ МАЙДАНЧИК: 25 жовтня в Бейруті відбулося відкриття Aishti Foundation, першого в світі торгово-галерейного комплексу, в який ліванський мільйонер Тоні Саламі вклав $100 млн


І китайці теж

У червні 2014‑го в китайській столиці відкрився Музей сучасного мистецтва Міншенг. В країні, де щорічно з'являється до 450 нових галерей, привернути увагу до такої події складно. Тим не менш новому виставковому майданчику це вдалося, адже він став найбільшим в КНР приватним музеєм сучасного арту.

Міншенг отримав свою назву від однойменного банку, який називають головним недержавним гравцем у фінансовій системі Китаю і який протягом останніх років інтенсивно збирає власну колекцію. Пекінський музей — вже третій в мережі і виставляє виключно вітчизняних майстрів. Приміром, у першій виставці музею були представлені майже 200 творів 159 китайських художників.

Підвищений інтерес китайців до свого мистецтва сприяє високій конкуренції на ринку. А властива жителям Піднебесної гігантоманія не дає спокійно спочивати на лаврах минулих досягнень. До пекінського Міншенга статус найбільшого приватного музею Китаю носив шанхайський West Long Bund, якому восени виповнився лише рік. Його заснував мільярдер Лю Ицянь разом з дружиною Ван Вей.

Свій перший музей пара, яка щорічно витрачає на придбання творів мистецтва щонайменше $150 млн, відкрила ще в 2012‑му.

На відміну від арабських шейхів, китайські підприємці та корпорації воліють не тільки купувати вітчизняний арт, а також замовляти архітектурні рішення в місцевих бюро.

Музейний бум Піднебесної став логічним продовженням підвищеного інтересу до мистецтва, пояснюють фахівці. За останні півтора десятиліття кількість мільйонерів зросла в 25 разів. Багатії швидко навчилися інвестувати в арт — більше третини обсягу світових аукціонних продажів припадає сьогодні на Китай.

Втім, далеко не всі китайці, які розбагатіли за останні роки, поповнили клуб аматорів мистецтва. Необхідність в нових виставкових просторах музейна ентузіастка Вей пояснює просто: “У багатих домогосподарок є гроші, але вони не знають, куди їх витрачати, крім шопінгу. Я хочу прищепити їм смак".

Азіатами, будь вони китайці або громадяни ОАЕ, які демонструють публіці свої унікальні колекції на вражаючих виставкових майданчиках, рухає честолюбство, стверджують фахівці. А також бажання перетворити свої міста не тільки на грошові, а й на культурні центри світу.

Цього року ліванець Саламі вперше потрапив у престижний рейтинг ARTnews. Картини і скульптури 48‑річний філантроп збирає з того часу, як зайнявся бізнесом, і сьогодні його колекція налічує 2 тис. творів сучасного мистецтва. Виставками в його Aishti Foundation займається італієць Массіміліано Джоні, який у 2013‑му відповідав за головний проект авторитетної бієнале сучасного мистецтва у Венеції.

“Ми робимо мистецтво демократичним, прибираємо перешкоди,— пояснює Саламі, чому вирішив відкрити своє зібрання широкої громадськості.— Це свого роду данина суспільству".

Матеріал опублікований в НВ №42 від 13 листопада 2015 року

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Також на НВ style

Також на НВ style

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: