Оплот мирного життя. Нотатки з мальовничої Швейцарії

коментувати
Оплот мирного життя. Нотатки з мальовничої Швейцарії

Годинникарі Швейцарії, знамениті на весь світ, не втрачають нагоди нагадати про своє існування: куди не глянеш в цій країні, на очі трапляться вуличні годинники, позначені найгучнішими брендами годинникових компаній.

Українка Тетяна Єфремова подорожувала Швейцарією

У сучасному світі з його війнами і конфліктами Швейцарія здається дивним оплотом мирного життя. Тут уживаються громадяни з різними національними і культурними традиціями. Вони розмовляють різними мовами і пишаються бути швейцарцями — німецькими, французькими чи італійськими.

Швейцарія приголомшливо красива. Де б ви не були, очі постійно милуються — озером на тлі гір, лебедями, які плавають біля берега, десятками метрів буйно квітучих клумб, невеликими акуратними будинками, сучасними інсталяціями.

Ще одна особливість міських пейзажів — вуличні годинники, що часто трапляються. Всі вони зроблені відомими швейцарськими годинникарями, про що свідчать написи на циферблаті. Така ось корисна зовнішня реклама.

Жителі країни личать умиротворенню, що панує в природі. Тут не почути різких автомобільних гудків, перехожих, які кричать по телефону, та іронічних продавців. Кожен поважає себе і оточення. Швейцарці, з якими мене звели туристичні турботи, говорили доброю англіською і не поспішаючи відповідали на мої запитання.

Ще, на відміну від більшості європейських країн, тут рідко зустрінеш неєвропейців.

Особливої уваги заслуговує залізничне сполучення і взагалі транспорт. В країні розгалужена мережа залізниць. Дивлячись на довгоногі віадуки та гірські тунелі, дивуєшся, як взагалі таке можна було побудувати. При цьому вся система працює як ті самі швейцарські годинники.

Все практично і дуже зручно — при відкритті дверей вагона випадає сходинка, щоб не переступати через щілину; всі ручки і кнопки знаходяться саме там, де ними найзручніше користуватися. А якщо ви втомилися і хочете відпочити — ласкаво просимо до вагону тиші.

Одним з відкриттів моєї подорожі стало існування швейцарського вина. Його непопулярність у світі пояснюється тим, що все вироблене в країні вино в ній же і випивається. Тож якщо хочете скуштувати швейцарське вино, їдьте на його батьківщину.

Їжа в ресторанах легка і смачна. Якщо захочете замовити рибу, то, найімовірніше, вам порадять ту, яку зовсім нещодавно виловили з найближчого озера. А продукти заведено закуповувати на фермах по сусідству.

Місцеві музеї фантастично інтерактивні. Ніщо не сховане за склом — заходь, бери, фотографуйся. Наприклад, в Музеї Чарлі Чапліна відтворені декорації кіностудії часів німого кіно з восковими фігурами героїв з фільмів великого коміка. Тільки й залишається, що приєднатися до зйомки. А в Музеї Олімпійських ігор мені довелося пройти десятихвилинний аудіотренінг з глибокого розслаблення. Судячи по наповненості музеїв у вихідні дні, це популярний спосіб сімейного дозвілля.

Швейцарія, хоч і є членом Європейського союзу, зберегла свою грошову одиницю — швейцарський франк. В будь-якому місці можна розплачуватися євро, але решту вам дадуть у франках. Хоча бувають винятки: в аеропорту на моє прохання решту мені повернули в євро.

Загалом же до кінця подорожі цією країною переконуєшся в тому, що швейцарська якість присутня тут у всьому — привезений з поїздки магнітик насилу вдається відірвати від холодильника, а машинка для сина в кольорах швейцарського прапора — як те золоте яйце, яке били-били, але так і не розбили.

Матеріал опублікований в НВ №21 від 10 червня 2016 року

Читайте більше про найяскравіші подорожі в серії матеріалів Моя країна

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Також на НВ style

Також на НВ style

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: