Чорноморський біосферний заповідник. Незвідані місця Херсонської області

Суша займає лише 14 тисяч гектарів з 109 тисяч гектарів загальної площі заповідника
Фото: Марія Кабацій / НВ

Суша займає лише 14 тисяч гектарів з 109 тисяч гектарів загальної площі заповідника

Більшість з тих, хто в ностальгії за відпочинком в анексованому Криму або за старою звичкою приїжджає відпочивати в одне з найвідоміших курортних містечок Херсонської області - Залізний Порт, - навіть не здогадуються, яке вражаюче місце знаходиться прямо у них під носом.

Буквально в 15 хвилинах їзди від галасливої, заповненої людьми набережної маленького півторатисячного села, яке в успішні сезони здатне прихистити мільйон-другий відпочиваючих, починаються території Чорноморського біосферного заповідника, що охороняється ЮНЕСКО. Щоправда, природа ретельно захистила заповідні землі важкоздоланними ділянками, тому доїхати туди можна тільки на автомобілі підвищеної прохідності.

Проте поспіхом радіти власникам позашляховиків не варто - Чорноморський заповідник абсолютно закритий для відвідувань. Територію площею 109 тисяч гектарів, що робить її найбільшим морським заповідником Європи, охороняють 10 єгерських кордонів.


Егери защищают заповедные земли от пристального внимания браконьеров
Єгері захищають заповідні землі від пильної уваги браконьєрів


Директор заповідника Анатолій Юрченко каже, що адміністрація обмірковує створення умов для відвідування мандрівниками цієї ціннох ділянки Херсонської області, що має міжнародний статус. Але, додає він, для цього потрібні кошти, зміни в законодавство про заповідний фонд та найголовніше - вміння організувати візити так, щоб не нашкодити унікальному генофонду рослин і тварин.

А поки що доступ до заповідника обмежується відвідуванням еколого-освітнього центру в "офісі" заповідника в місті Гола Пристань (вхідний квиток обійдеться від 4 до 10 грн), де можна побачити представників флори і фауни, що населяють землі резервату. Крім того, сюди для досліджень і спостережень за різними представниками світу природи приїжджають вчені.


В заповеднике зарегистрировано более 300 видов птиц
У заповіднику зареєстровано понад 300 видів птахів


Тому сьогодні заповідні території доводиться рятувати не від туристів, а від браконьєрів, головним об'єктом уваги яких є чорноморська креветка і кефаль, а також від бажаючих роздобути заповітні гектари в охоронній зоні.

Юрченко розповідає, що суша займає лише 14 тисяч гектарів із загальної площі заповідника, причому багато заповідних ділянок знаходяться на значній відстані один від друга, і дістатися до них складно. Приміром, унікальні ділянки лісів серед піщаних грунтів Кінбурнської коси - Волижин Ліс. Тут збереглися 300-літні дуби і мешкає понад 240 видів птахів, гніздяться лебідь-шипун і орлан-білохвіст. У 2013 році ця важкодоступна територія разом з ще двома ділянками на косі отримала статус національного надбання.

Ще одна важкодосяжна, але так само вражаюча своєю красою, різноманітністю та незайманою природою ділянка заповідника - острів Тендрівська коса. Саме на Тендру, яку раніше називали Ахіллів біг через легенди про те, що тут грецький герой влаштовував змагання, можна потрапити з Залізного Порту.



Однак більш мальовничим і цікавим є протилежний кінець 70-кілометрового острова Тендра. Там, за словами працівників заповідника, на місці руїн стародавнього храму Ахілла в 1827 році був зведений 30-метровий маяк. Сьогодні там живуть доглядачі маяка Славко та його син Максим, які стежать за його справністю, а також роботою ще чотирьох навігаційних знаків, складаючи щотижневі маршрути об'їзду контрольних точок і стежачи за справним функціонуванням усієї системи.

Ми прибули до маяка, приїхавши в село Очаківське, там змінивши звичайні авто на військову вантажівку, а проїхавши на ньому близько 40 хвилин по Ягорлицькому куту, який в радянський час був відведений під військовий полігон, приїхали до будинку єгеря і пересіли на водний транспорт. Близько години по чистій воді Тендрівської затоки - і ми досягли цілі.


30-метровый маяк был построен в 1827 году
30-метровий маяк був побудований в 1827 році


Віддалені від метушливого світу володіння Славка і Максима використовують енергію вітру й сонця - тут встановлені батареї та вітряки. Серед піщаного берега Тендри - маленьке скромне господарство сім'ї "маячників". Піднявшись на верхівку маяка і розглядаючи смужку суші, що йде аж за горизонт, питаю у Максима, чи не сумує він на Тендрі за спілкуванням, новими людьми. "Мама привезла мене сюди, коли мені був місяць. Я звик тут", - каже він. Його батько додає, що виїжджають "на велику землю" пару разів на рік - коли потрібно зробити ґрунтовні запаси продуктів.

Ми розпитуємо про маяк, а в декількох десятках метрів табунами ходять дикі коні й корови. Пляжі Тендри усіяні черепашками від рапанів і нагадують нереальні в своїй красі картинки з шпалерів для робочого столу комп'ютера. У цих практично незайманих людиною землях безліч комах, членистоногих, єгері настійно радять дивитися під ноги, щоб не наступити на змію.


В поисках пресной воды лошади иногда подходят совсем близко к людям. Фото: Алексей Гаврилюк
У пошуках прісної води коні іноді підходять зовсім близько до людей. Фото: Олексій Гаврилюк


Однак Тендрівська коса, де господарюють переважно тварини, діє на гостей заворожуюче й магнетично, своєю красою примушуючи забувати про можливу небезпеку. Напевно, саме тому на маленький клаптик острова біля маяка, який доступний для відвідувань, організовують міні-тури на пару-трійку днів. І ті, хто побачив Тендру одного разу, неодмінно хочуть повернутися сюди знову.



НВ

 

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Також на НВ style

Також на НВ style

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: