Сволота нового світового порядку. Рецензія на філософську драму Дитинство лідера

Небездоганний, але шалено красивий фільм. Естетам дивитися обов'язково

Небездоганний, але шалено красивий фільм. Естетам дивитися обов'язково

В прокат виходить Дитинство лідера – візуально бездоганний фільм про природу деспотії і про те, якою страшною може бути ціна батьківських помилок у вихованні дітей.

1918 рік. Кінець І Світової війни. В покинутому маєтку у французькій глибинці тимчасово оселяється американська сім'я. Чоловік – військовий радник американського президента, який бере участь у підготовці Версальських мирних угод, майже весь час відсутній. Його дружина красуня не може знайти собі місця у французькій глушині, а їх син Прескотт поневіряється між відвідуваннями сільської церкви та уроками з миловидною французькою вчителькою.

У хлопчика зовсім нестерпний характер. Позбавлений уваги з боку батьків, він все більше відбивається від рук. Бунтує проти засад як сім'ї, так і всього суспільства. Намацує межі дозволеного і поступово переступає через них.

Прескотт спочатку пустує у церкві, потім вступає у важкий конфлікт з матір'ю, а потім і з батьком. Щоразу отримуючи від дорослих серйозну відсіч, він все більше перетворюється на невгамовного нігіліста. Чим жорсткішими і навіть жорстокими стають заходи, які вживають проти нього батьки, тим більше хлопчик злітає з котушок.

Поки його батько та інші серйозні дядьки з сумними обличчями вирішують, яким бути світу після війни, хлопчик формує в собі особистість того типу, який здатний за роки потому привести світ до нової світової війни...

----------------------------------

Хіт торішнього Венеціанського фестивалю дістався України із запізненням на рік. Але краще пізніше, ніж ніколи.

Брейді Корбет – режисер-дебютант, та й актор не найвідоміший. Тим більше вражає, наскільки майстерно знятий цей дивовижний фільм, який з моменту прем'єри у Венеції не дає в спокою критикам.

Деякі стверджують, що Дитинство лідера – це шедевр, яких за останні роки було знято всього декілька. Інші з піною на вустах доводять, що фільм вторинний. І вказують як оригінал гучну Білу стрічку Міхаеля Ханеке.

По своєму мають рацію і ті, й інші.

Спадщина Ханеке присутнія. Корбет, який знімався у австрійця в Забавних іграх (2007), дуже добре навчився створювати напруження у деяких, на перший погляд досить статичних сценах. Перетворюючи при цьому затягнутість в інтенсивність, як би парадоксально це не звучало.

Корбет вміло працює з візуальним рядом. Контрасти між світлими і темними сценами, затяжні паузи в розвитку подій розповідають про внутрішній світі героїв більше, ніж діалоги.

Шанувальники фільму, набравшись сміливості, порівнюють Корбета з Терренсом Маліком, раннім Ларсом фон Трієром або навіть, помилуй Боже, з Андрієм Тарковським. Часом звучать порівняння зі Стенлі Кубриком.

Втім, для того, щоб ці порівняння стали дійсно вагомими, Корбету поки не вистачає майстерності в роботі зі сценарієм.

Сюжет рихлуватий. Дія розбита на три розділи та завершується епілогом. Втім, розбивка потрібна лише для краси.

Дія послідовна і лінійна. Єдиний "фінт" сценарій робить лише в самому кінці, і це виглядає тим більш несподівано і нелогічно, враховуючи стилістику фільму в цілому.

Основна ідея фільму – про те, що коріння тиранії у ранньому дитинстві, коли дитина вчиться знаходити межі дозволеного – вельми суперечлива. Що саме стає каталізатором для розвитку в дитині "якостей", які придадуться майбутньому диктатору – спадковість або проблеми з вихованням – питання філософське.

Режисер намагається дати досить прості відповіді на досить складні запитання. Це невдячне заняття. Вже хоча б тому, що глядач не завжди готовий повірити в те, що лежить на поверхні. А Корбет часом – особливо у фіналі – б’є прямо в лоб. Не залишаючи місця для фантазії і двозначних тлумачень.

Фінал з нацистською алегорією навіть не схожий на кінцівку фільму. Виникає відчуття, що режисер просто додав наприкінці пояснювалку для тупих. Ось, мовляв, дивіться, яку сволоту ви можете виховати, якщо буде так ставитися до своїх дітей. Без фіналу і справді було б краще.

Втім, це не в силах зіпсувати яскраве враження від фільму. Він красивий і своєрідний, залишає післясмак і змушує задуматися багато про що.

Вердикт НВ:

Небездоганний, але шалено красивий фільм. Естетам дивитися обов'язково. А любителям простих і зрозумілих сюжетів краще сходити на щось інше.

------------------------

Дитинство лідера
The Childhood of a Leader
2015
Драма
Режисер: Брейді Корбет
У ролях: Береніс Бежо, Роберт Паттінсон, Том Світ, Ліам Каннінгем, Стейсі Мартін

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Також на НВ style

Також на НВ style

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: