Кінець кінця світу. Рецензія на інтелектуальний трилер Інферно

З Інферно вийшло вельми слабка подоба Коду да Вінчі

З Інферно вийшло вельми слабка подоба Коду да Вінчі

У прокат виходить Інферно - третя екранізація романів Дена Брауна про професора Ленгдона. І знову Том Генкс бігає туристичними місцями Італії та рятує світ із симпатичною дівчиною в обіймах.

Професор Роберт Ленгдон прокидається в лікарні у Флоренції. Голова розколюється від поверхневого кульового поранення, а згадки про останні 48 годин його життя геть не лишилося.

Поруч чарівна лікарка, яка говорить пристойною англійською і навіть знає професора особисто, оскільки колись бувала на його лекції. Це обставина мала насторожити Ленгдона, але дивуватися нема коли. До лікарні вдирається одягнена в поліцейську форму кіллерша з виразом обличчя, що передвіщає Армагеддон.

Починається стрілянина, і лікарка рятує напівживого професора. Вона приводить його до себе додому, де у його піджаку виявляється таємничий предмет, який підкидає Ленгдону чергову інтелектуальну загадку.

Він має зрозуміти, що з ним трапилося за останні два дні, хто хоче його вбити і як все це пов'язано з недавно померлим мільярдером, який був одержимий ідеєю насильницького скорочення населення Землі з метою рятування людства від економічних негараздів та решти проблем...

--------------------

Ден Браун - це культурний феномен сучасності. Його книги, що мають вельми сумнівні художні переваги, відбивають важливий тренд у сучасному суспільстві - потяг до конспірології.

Люди перестали вірити в прості пояснення. Їм хочеться неодмінно переконатися в тому, що в усіх їхніх негараздах винні якісь масони, тамплієри, ілюмінати або інші незрозумілі дядьки, які воліють збиратися ночами в темних підвалах соборів, пити кров немовлят і спілкуватися з нащадками за допомогою дивних шифрів.

Сполучаючи цю ідеологію з динамічним сюжетом, простотою викладу і одноклітинними особистостями героїв, Браун зміг створити рецепт справжнього бестселера. Звідси - успіх його книг. Звідси ж - армія наслідувачів на світовому книжковому ринку.

Треба сказати, що Браун вже багато років тримає марку. Жодна його книга ще не змогла повторити успіх Коду да Вінчі, але загалом усі вони досить непогані. Зокрема й Інферно.

Ба більше, в цьому романі Браун вирішив скоригувати рецепт. Жодних ілюмінатів і масонів. Тільки збожеволілий, але дуже харизматичний мільярдер-біотехнолог, який повірив в ідею про те, що світові потрібна нова чума. Попередня ж привела в результаті до Ренесансу, міркував він, залучаючи до свого вчення армію послідовників.

Крім того, в роману Інферно досить похмуре й неоднозначне завершення. Це теж певним чином відрізняє його від попередніх книг про Ленгдона.

Та й фільм відрізняється від двох попередніх екранізацій (Код да Вінчі й Ангели і демони), які також були плодом спільної творчості режисера Рона Говарда і суперзірки Тома Генкса. Але відрізняється на гірше.

Це найслабший фільм цієї франшизи, після якого так і хочеться попросити більше Брауна не екранізувати.

Сюжет сильно спрощений порівняно з книгою. Ідея про мільярдера-терориста здається пафосно-надуманою навіть попри всі намагання достатньо непоганого актора Бена Фостера.

У романі Брауна ця лінія займає чимало місця, мотиви терориста і його послідовників детально пояснюються. У фільмі ж ні. Через що такий сюжетний хід здається маячнею.

Логіка тут приблизно на рівні російських чи арабських терористів з голлівудських бойовиків. Вони погані, бо… вони погані.

Сам Ленгдон втрачає весь свій шарм, щойно його інтелектуальні здібності опускаються з високої орбіти протистояння містичним лиходіям із середньовічним родоводом. В Інферно він протистоїть пересічним земним лиходіям.

Книга Інферно знову-таки, чисто за браунівським строєм, сповнена інтелектуальних загадок родом із Середньовіччя. У фільмі Інферно їх лише декілька. І акцент на них не зроблено. Настільки ж вдало Ленгдон міг би користуватися дедуктивним методом Шерлока, аналізуючи попіл сигар лиходіїв.

І той факт, що він бігає від убивць садами Флоренції та соборами Венеції, тут взагалі здається несуттєвим. Так само він міг ховатися в магазинах одягу торгового центру в Нью-Йорку.

Щодо решти складників - картинка, звук, акторські роботи - сказати нема чого. Це типовий сучасний голлівудський блокбастер. Генкс, як завжди, тримає марку. Бен Фостер теж непоганий. Фелісіті Джонс, звісно, не така ефектна, як попередні супутниці Ленгдона, але загалом нічогенька.

Сильно спростивши сюжет, режисер перетворив трилер Брауна на звичайний детектив середньої руки. Дивитися його, відверто кажучи, не дуже цікаво. А спроба спорудити в кінці типовий голлівудський хепі-енд взагалі прибирає з фільму залишки "браунщини".

Якби героя звали не Роберт Ленгдон, фільм нічого не втратив би.

Шкода, що чимало глядачів, орієнтуючись на деяких критиків, які, мабуть, не читали літературне першоджерело Інферно, поспішать вирішити, що Браун "злився". Провини письменника в тому, що фільм вийшов настільки посереднім, немає.

З огляду на фільм Інферно Рону Говарду більше взагалі не потрібен Ден Браун. Для такого кіно вигадувати сюжети нескладно. Чому б Говарду не зняти наступний фільм про Ленгдона, наприклад, в Україні?

Професора могли б запросити сюди фанати теорії про те, що Мазепа був шведським шпигуном, а скарби Полуботка насправді заховані в катакомбах Лаври. Для різноманітності - не Київської, а десь у Чернігові.

Допомагатиме Ленгдону чарівна студентка Києво-Могилянської академії, за сумісництвом ідейна терористка, яка бажає знищити західний світ, щоб знову запанувала Монгольська імперія, яка була лише певною інкарнацією Великої Русі.

А ганятиметься за професором генерал СБУ, насправді вірний ідеям порятунку світу від проклятих русофілів.

Маячня? Звісно.

Але чим це гірше, ніж кіношне Інферно? Нічим. І це сумно.

Утім, справедливості заради скажемо, що як кіно на вечір Інферно цілком згодиться. Якщо ви не читали і не плануєте читати книгу Брауна, то й поготів — ідіть дивитися без побоювань.

------------------------------------

Інферно

Inferno

2016 р.

США

Режисер: Рон Говард

У ролях: Том Генкс, Фелісіті Джонс, Бен Фостер

------------------------------------

Читайте також: Disney відпочиває. Рецензія на український мультфільм Микита Кожум'яка

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Також на НВ style

Також на НВ style

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: