У ліжку з ворогом. Чому стосунки погано закінчуються і що із цим робити. Блог Михайла Лабковського

коментувати
У ліжку з ворогом. Чому стосунки погано закінчуються і що із цим робити. Блог Михайла Лабковського
https://pixabay.com

Чому стосунки незмінно закінчуються, залишаючи неприємний післясмак? Про це психолога запитують найчастіше. Подивимося, що ж відбувається насправді.


Що зі мною не так? Чому в стосунках у мене повний жах або повне зеро? Стільки разів зав'язувалося, з'являлася впевненість – ось воно! Зустрічі, дзвінки, зближення, секс і... все в порядку спадання – охолодження, роздратування, сварки, розлучення. Раз за разом. Що робити? Якщо схематично, то ось про що питають психолога найчастіше. Плюс-мінус діти, побої та розділ майна. Але суть питання одна – чому стосунки незмінно закінчуються, залишаючи неприємний післясмак?

Подивимося, що відбувається, знову-таки схематично – деталі кожен може додумати зі свого досвіду.

Акт перший. Початок стосунків

Зазвичай цей ідилічний період супроводжується закоханістю та якоюсь ейфорією. Триває все це місяці три і характеризується повною відсутністю критичного мислення щодо об'єкта. Закоханий бачить перед собою не реального партнера, а його ідеальний образ. Тобто будь-які прояви і вчинки, які раніше ви б узагалі не помітили чи, може, помітили б і поморщились, тут здаються чудесним попаданням у те, що вам потрібно. О, як багато вона може випити і навіть не сп'яніти, О, як безстрашно він сякається на людях!

Або, наприклад, агресія, неспокійні реакції, напруженість. Припустімо, ваше нове захоплення конфліктує з офіціантом у кафе, лається по телефону з власною матір'ю, час від часу робить вам зауваження і часто запитує «ти куди?». Зазвичай усе це вас насторожує. А тут раптом накриває здогад: Так ось він який – справжній чоловік! Просто мачо. І фантазію вже не зупинити, вона малює батальні сцени і шепоче: Такий за мене пащу порве! У реальності він її і правда порве, тільки не за вас, а вам. За те, що борщ холодний, а котлета пригоріла.

Або, наприклад, ви – хлопець, а ваша дівчина вп'яте спізнюється на побачення. Причому запізнюється години на дві. А коли ви вдвох сидите на канапі, вона може підірватися, вийти в іншу кімнату і годину там говорити по телефону. При цьому на людях веде себе зухвало, фарбується – яскраво, а напахується так, що у вас очі сльозяться.

І ось від моменту, коли вона починає з кимось листуватися, ховаючи телефон під стіл, ваша закоханість досягає апогею. Поєднання кольору її помади, тіней, рум'ян і запаху парфумів із задушливими нотками жасмину посилає вам тільки один сигнал – принцеса! Ні, королева!

Через три місяці ви починаєте питати себе – чим це вона так зайнята, що не може не спізнюватися? Підозрюєте, що ви в неї не один, помічаєте, що з косметикою вона перебільшує, та ще й постійно говорить «ложит» і «звОнит»...

Або, можливо, у вас накопичився надлишковий ресурс енергії, ніжності, любові та терпіння до людей. У вас давно не було стосунків, і ви щасливі вже від того, що стосунки хоча б просто є. І коли вони стають не дуже приємними (партнер грубо відповідає, погано відгукується про ваших друзів або родичів, примушує до того, чого вам категорично не хочеться робити, неприємно шокує, ігнорує ваші прохання...) – ви намагаєтеся цього не помічати.

Здорова поведінка впевнених у собі людей – прямолінійно говорити про те, що подобається і що не подобається

Акт другий. Перші труднощі

Деяким, коли щось у партнері їх не влаштовує, приходить в голову дивна материнська ідея – ми це виправимо, над цим треба трохи попрацювати, у моїх дбайливих руках хлопця буде не впізнати. Хоча вони не мами своїм хлопцям. Особливо смішно, коли в подібному впевнені наречені п'яниць. Зі мною він пити не буде – не сумніваються вони. І незабаром самі починають бухати.

Чоловіки – рятувальники й вихователі теж зустрічаються. І це теж історія не про щастя у стосунках.

Чи почалися проблеми в ліжку, а це серйозний симптом. Хоча всі, хто приходить до психолога з приводу стосунків, говорять, що секс – це не головне. Загалом, уявили, так? Пішли перші конфлікти, перші секс-примирення, спроби маніпулювати, бажання наполягти на своєму...

І які ж думки лізуть вам у голову в цей період? А наприклад, такі: стосунки – це робота, чого в житті не буває, люди притираються один до одного, всі ми живі люди, життя складається з компромісів й інші нісенітниці. Впізнаєте себе?

Але проходить ще якийсь час, і ви раптом відчуваєте, що все дістало, що ви живете не своїм життям, все відбувається не так, як ви хочете. Ви, нарешті, помічаєте, що тільки й робите, що намагаєтеся пристосуватися до партнера й уникнути гострих кутів при взаємодії з ним. А тим часом вас щільно накрило невдоволення собою, життям, сім'єю та своєю роллю в стосунках.

Пам'ятаєте, як сказала Валерія Новодворська? Компроміс вас наздожене.

Акт третій. Розрив

Ситуація у стосунках сильно ускладнюється тим, що багато хто спочатку тримає емоції в собі, довго накопичує невдоволення, щоб потім голосно вибухнути. І не уявляє, як можна жити по-іншому.

Вибух обов'язково відбувається, і тут починається: вивалювання всіх претензій оптом, пригадування, що місяць тому сталося те, що вам відразу не сподобалося, злопам'ятні деталі, несамовиті подробиці, особисті образи.

Після чого потоком ідуть вже зовсім інші емоції та інші думки: ми чужі люди і де були мої очі або мені немає про що з нею розмовляти, жах, що у неї в голові: хутро, підбори і гудзики. З'являється почуття самотності, відчуття, що у світі немає жодної близької вам людини.

Ще одна типова ситуація – це як дружина – не те щоб випадково, але таки дізнається, що вона в чоловіка не одна і нас у нього навіть не двоє. Її реакція: Я йому вірила як собі, Це зрада, яку я пробачити не можу.

Але коли починаєш розмовляти з такою обдуреною дружиною як із пацієнтом, швидко з'ясовується, що зраді передували сімейні сварки, конфлікти, тижневі бойкоти. Що заняття сексом відбувалися на тлі її почуття образи й приниження і не частіше ніж двічі на місяць, ніякого тепла й душевності в спілкуванні, про прелюдії забула після медового місяця, а що шкарпетки не знімає – вам пореготати, а мені нюхати, від подружніх обов'язків давно намагаюся "відкосити", і голова – не єдиний орган, який служить виправданням відмови тощо.

З точки зору психолога, у такій обстановці – зрада закономірна. А дружина каже: Я все розумію, але така зрада!

Або чоловік, який звик публічно принижувати свою дружину, виявляється в шоці від звістки, що вона вже три роки спить із його кращим другом. Хоча дивуватися тут нічому. На відміну від чоловіка, який у кризі просто шукає з ким би втішитися, жінка своєю зрадою каже: Ти мене образив, а це моя помста.

Хай там як – люди, які ще недавно палко кохали один одного, передзвонювалися по п'ять разів на день, цілувалися частіше, ніж розмовляли, стають чужими – це ще в кращому випадку. А в гіршому – перетворюються на ворогів.

Передостанній акт. Страх розставання

Звичайно, можна згадати, що від любові до ненависті один крок. Але я впевнений, що в основі історії, коли ось ви щойно один одного кохали, а потім бац! – і все скінчилося, в основі цієї історії лежить страх.

Адже не буває, щоб стосунки зіпсувалися різко, в один момент. Не бу-ва-є. Цьому завжди передують дрібні натяки й сутички, великі проколи й конфлікти. А нерозуміння, здивування і багато іншого накопичуються.

І якби не вічний страх ускладнень, страх, що стосунки закінчаться, всього цього могло б не статися. Тому що, відчувши невдоволення вперше, ви б просто сказали людині: мені це не подобається. І попередили, що якщо це повториться ще раз – стосунки закінчені.

Якщо це говориться в момент, коли ви один одного любите – є великий шанс, що ви один до одного прислухаєтесь. І саме з любові і бажання зробити приємне (і не робити неприємного) ви самі і ваш партнер щось змінять у своїй поведінці.

Говорити мені це не подобається краще лише один раз. Якщо нічого не змінюється – дійсно виходити зі стосунків з упевненістю, що це (був) не ваш чоловік чи не ваша жінка.

А якщо змінюється – далі жити щасливо.

Я вже говорив багато разів, що в пари є шанс тільки в тому випадку, якщо чоловік піднімає за собою кришку унітазу просто тому, що дружина попросила його, а він її дуже любить і не хоче засмучувати. А не тому, що він зціпивши зуби вирішив протриматися в шлюбі й елементарно боїться скандалів у будинку. Або якщо жінка слухає, як чоловік чавкає, ненавидить це, але терпить, бо без мужчини залишатися їй якось перед подругами незручно. І перед сусідами. І перед мамою, звичайно. Нездорова це мотивація. Закінчується неминуче і погано.

Ще раз: здорова поведінка впевнених у собі людей – це прямолінійно і відкрито говорити про те, що подобається і що не подобається в поведінці партнера. І до речі, не тільки партнера, але зараз не про це.

Акт останній. Розставання

Коли ви боїтеся розставання і тільки й робите, що намагаєтеся уникнути, замовчуєте проблеми, запихаєте собі в глотку зауваження та прохання і міркуєте за принципом аби не було війни – це все сильно помітно. І як не парадоксально – у результаті саме це і стає причиною розриву. Ваш партнер зчитує ваш страх і любить вас менше.

Ви демонструєте поведінку жертви, ведете себе, як кролик, який завмер на задніх лапках перед пащею удава. Ваш страх неминуче провокує партнера на зневагу і, можливо, агресію. Це закладено в людині на рівні інстинкту. Знаєте, як із собакою – поки ви її боїтеся, вона вас не поважає. А яке кохання, стосунки, сім'я без поваги?

Закохуються в особистість, люблять індивідуальність, поважають за впевненість і незалежність. І якщо все це перестає проявлятися – на чому будуть триматися стосунки? На звичці? Як довго?

Інструкція (те саме, тільки коротко)

1. Закохуйтеся на здоров'я. Раціональні доводи та критичне мислення на етапі закоханості не працюють.

2. Коли з очей спаде пелена, просто перестаньте боятися все зіпсувати. Залишайтеся собою.

3. Кажіть, що вам не подобається.

4. Не бійтеся розлучатися, якщо ви сказали, а вас не почули.

5. Не бійтеся залишитися на самоті. Не бійтеся, що такого кохання більше не трапиться. Якщо будете особистістю – вільною і незалежною – ще зустрінете свою людину. А будете боятися – втратите того, кого вже зустріли й покохали.

І застереження спеціально для тих, хто залишається в шлюбі виключно заради дітей. Якщо ваш партнер по шлюбу – хороший батько чи матір, він залишиться таким і після розлучення. Ваші з ним стосунки ніяк не стосуються його стосунків із дітьми – вони залишаться гарними в будь-якому випадку.

А якщо батьківські почуття залежать від того, чи у шлюбі він і чи миготять діти перед очима з ранку до вечора, то тим більше, триматися за такого не варто. Жити в стані конфлікту, байдужості або навіть взаємної ненависті заради підтримки видимості «повної сім'ї» – це помилка, пастка, де страждає і подружжя, і більше всіх – самі діти, заради яких начебто все і затівалося.

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Вперше опубліковано на сайті Сноб

Більше на цю та інші теми Михайло Лабковський розповість на публічній зустрічі-консультації 29 жовтня в Києві

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Також на НВ style

Також на НВ style

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: