Образа, погані оцінки та батьки. Як допомогти дитині впоратися з її страхами, – поради сімейного психолога

коментувати
Образа, погані оцінки та батьки. Як допомогти дитині впоратися з її страхами, – поради сімейного психолога
Фото: Pixabay

Погана оцінка? Образа? Дізнавшись, що конкретно турбує дитину, можна знайти "точковий" спосіб трансформації.

1. Тривога – це закапсульоване збудження, яке не може знайти можливості "гармонійної" розрядки.

2. Тривога пов'язана зі страхом майбутнього.

3. Буває подієвою (перед іспитом, наприклад), буває рисою особистості (про таку людину ми говоримо - тривожна). Тривога успадковується і транслюється (про це трохи пізніше). Тривожність може бути наслідком психологічної травми, може бути проявом депресії (у цьому випадку важливий супровід психотерапевта). Може бути результатом проектування попереднього досвіду невдачі на майбутні події. Може "маскуватися" під агресивність.

4. Тривога може супроводжуватися порушенням сну (безсоння, сонливість), нудотою, розладом травлення, запамороченням, шлунковими болями, прискореним серцебиттям. Якщо є соматичні прояви, важливо звертатися до педіатра/терапевта і до психолога/психотерапевта. Лікарі знайшли цікавий взаємозв'язок тривоги і окислення організму, а також зв'язок тривожності з дисбалансом в роботі підшлункової залози.

5. У будь-якому нашому проживанні-емоції-почуття завжди є "сила" і "слабкість". Нам не потрібно повністю "позбавлятися" від будь-якої нашої якості або емоції, важливо "калібрувати" її всередині себе. "Сила тривоги" в тому, що вона дозволяє багато чого передбачити, перевірити, чи добре підготуватися, прийти трохи наперед, підготувати різні варіанти рішень. "Слабкість тривоги" - в тому, що вона позбавляє сил, заважає діяти, заважає бути природним, нав'язує один (негативний) варіант розвитку подій, звужує багатоваріантний світ до одного варіанту.

6. Знаючи, що тривога пов'язана зі страхом перед майбутніми подіями, нам важливо конкретизувати - зрозуміти, дитина тривожиться про те:

Важливо дати право на помилку, розповідати про свої помилки, показувати, як можна бути смішним і живим

- Що не знайде друзів;

- Отримає погану оцінку;

- Накричить вчитель;

- Хтось образить;

- Що розчарує батьків;

- Щось трапиться з батьками, поки вона у школі;

- Не встигне на урок;

- Не здасть нормативів з фізкультури в школі;

- Не встигне в туалет;

Глобально - проживає страх майбутнього.

Є цікавий різновид шкільної тривожності - математична тривожність. Насправді, вона є продовженням страху зробити помилку - страху перед неправильною відповіддю. В гуманітарних дисциплінах є багатоваріантність. У початкових класах школи дітей привчають ще, на жаль, до того, що варіант рішення і відповіді може бути тільки один.

Дізнавшись, що конкретно дитину турбує, ми можемо знайти "точковий" спосіб трансформації. З молодшими школярами ми можемо "грати в школу" - іграшка або малюнок "проговориться" про те, що турбує дитину. Старшим дітям ми можемо поставити питання: "що може статися найгіршого?".

- Тривога потребує інформації. Чим більше інформації, тим більше відчуття стабільності. Тривожним дітям потрібно пояснювати правила, розповідати про послідовність дій. Відповідати на питання - а що буде тепер? А тепер? А потім?

- Тривожним дітям (і дорослим) важливо навчитися фіксувати увагу на тому, що вже виходить і виходило (їх фокус уваги на майбутньому, а не на досвіді сьогодення). важливо нагадувати: пам'ятаєш, ти вже з цим справлявся. Важливо робити журнали успіху, важливо використовувати "метод зеленої ручки" - підкреслюючи те, що виходить, наша підсвідомість може впоратися з тим, що вважає складним, якщо "ресурсних -опорних" спогадів і знань про себе в два рази більше.

- Важливо дати право на помилку, розповідати про свої помилки, показувати, як можна бути смішним і живим.

- Зняти з себе і дитини вимоги про ідеальність. Перфекціонізм - провокатор тривожності.

Тривожність дітей часто провокується гіперконтролем, перфекціонізмом і тривожністю самих батьків - "ти маленький, світ небезпечний, скрізь зрада-зрадонька, нікому довіряти не можна, будь краще за всіх, потрібно все робити ідеально, помилятися не можна".
Нашим дітям важливо знати, що світ різний. І вони різні. І ми вчимо їх одночасно довіряти, відчувати свою силу, і дотримуватися обережності і вибірковості. Важливо, щоб наші діти чули - я вірю в твої сили, подбай про себе, ти в безпеці;
важливо давати посильні доручення і завдання. Важливо, щоб дитина бачила, як ми справляємося зі складнощами, як ми конфронтуємо, як ми радіємо життю і самі граємо і розслабляємося.

- Тривожна людина часто не в контакті зі своїм тілом. Важливо фіксувати увагу на стопах ніг. Чим стійкіші розташовані стопи, тим фіксованіше увага. Корисний масаж ніг, стрибки на батуті, ходьба босоніж.

- Важливо спостерігати за диханням.

- Можна на початку навчального дня або перед контрольною робити маленькі візуалізації - уявити себе в безпечному затишному просторі, ноги в цьому уявному просторі стоять на траві чи на землі. Спина спирається на дерево або стіну будинку (в реальності вони можуть спиратися на спинку стільця), зробити кілька вдихів-видихів.

- Дуже корисно в руках тримати штуковину з матеріалу, який можна стискати і м'яти (тривожні діти і так в руках весь час щось крутять).

- Корисно малювати на каменях, робити колажі з каменів і черепашок, грати з піском (пісочна терапія, пісочна анімація), грати, малювати, робити поробки з круп (особливо кукурудзяної - жовтої).

- В арт-терапії колір роботи з тривожністю - жовтий, малювати здорово крейдою. Поступово пропонуючи малюнки та експерименти з аквареллю (акварель непередбачувана, як і життя), використовувати глину, пластилін - матеріали, які можна проконтролювати.

- Можна грати з дитиною в акторів - читати відомі всім дитячі віршики-чотиривірші з різними інтонаціями.

- Можна скористатися методом Гаррі Поттера - страшного вчителя уявити з бантиками або смішними шпильками на голові.

- Наше завдання - вивести дитину зі стану "звуженої свідомості". Я часто використовую гру "на щастя, на жаль". Ми вибираємо бажану дію. Наприклад, зібралися на вихідних в похід. Хтось з гравців говорить фразу - на жаль, пішов дощ. Наступний учасник - пропонує варіант - на щастя, ми встигли розбити намет. Наступний - на жаль, не було інтернету; ще один - на щастя, ми розповідали історії та співали пісні. Таким ігровим способом ми розширюємо поведінковий репертуар дитини, привчаємо дитину до того, що з будь-якої ситуації може бути вихід.

- Важливо тривогу закапсульованого внутрішнього стану вивести "на поверхню" - перевести в рухи - біг, танець, присідання.

Дитині легше впоратися з тривогою, спираючись на силу і розслаблену довіру батьків.

За тривогою можна знайти усвідомлення своїх сил, довіру собі і світові. Бажання розвиватися і досліджувати. І радість.

Радість дітям і дорослим.

Текст публікується з дозволу автора.

Оригінал

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Також на НВ style

Також на НВ style

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: