Мрія маленької людини і великий страх. Гучна прем'єра неполітичної вистави Як не стати порохом

коментувати
Мрія маленької людини і великий страх. Гучна прем'єра неполітичної вистави Як не стати порохом
http://www.zoloti-vorota.kiev.ua

П'єса розповідає про один день сім'ї, який міг би стати переломним. Але виявляється, що герої не хочуть змінювати своє життя на інше, хай навіть краще.


О, моя думка, відтепер ти повинна

Кривавою бути, або гріш тобі ціна

(Шекспір, «Гамлет»)

Театр «Золоті Ворота» в останній день вересня порадував глядачів першою та довгоочікуваною прем'єрою цього сезону - виставою «Як не стати порохом» молодого режисера з Івано-Франківська Ореста Пастуха.

На сцені, на перший погляд, зазвичай-рядова, гарна (читай, щаслива) родина: на мотузках сушиться білизна, діти, насилу прокидаючись, збираються в школу, дружина цілує чоловіка перед тим, як він піде на роботу, а на старому кріслі сидить дід, посміхаючись і спостерігаючи за подіями. Дуже скоро розумієш, що щастя – це ілюзія. Поруч з будинком екологічно небезпечний кар'єр, батько сімейства ходить на четверту за рахунком та нецікаву роботу, сподіваючись хоч трохи розплатитися з боргами, дружина втомилася від безгрошів'я і домашньої рутини. Діти живуть своїм життям і зовсім не зрозумілі батьками, яких тисне безробіття і зневіра. А усміхнений дід - це тінь давно померлої людини, яка розгублено блукає домівкою, тінь старого, який не зумів прожити те життя, яке хотів.

П'єса «Прах» угорського драматурга, письменника, перекладача Дьєрдя Шпіро розповідає про один день сім'ї, який міг би стати переломним, важливим, щасливим. Чоловік живе мрією виграти мільйон і потай від дружини купує лотерейні квитки. Дружина не вірить у чудеса, знає, що за все потрібно платити і вчить дітей жити «правильно». Чоловік повертається з роботи раніше звичайного з особливої причини – він виграв величезну суму. Цей день міг би стати новою точкою відліку жаданого ситого життя, але майбутнє розсипається прахом – герої не можуть прийняти багатство, що звалилося на них, не хочуть змінювати своє життя на інше, хай навіть краще.

Історія насправді про неможливість бути щасливим, про страх бути багатим, про боязнь змін.

Дмитро Олійник грає чоловіка-мрійника, дорослу дитину, яка вірить у диво. Герой Олійника - підкаблучник, маленька людина з великим серцем. Він щиро любить дружину, захищає і виправдовує дітей і ... боїться бути щасливим. Одна з багатьох причин подивитися виставу «Як не стати порохом» – гра цього талановитого і яскравого актора. Мені здається, він – один з кращих театральних акторів України, і це не тільки моя думка: минулого року Олійник отримав свою першу Пектораль, став лауреатом міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії», і весь минулий сезон отримував заслужену похвалу від театральних критиків.

У виставі також зайняті не менш талановиті актори – Інна Скорина-Калаба та Андрій Поліщук. Художній керівник, режисери, актори, вся творча група не тільки вірять, що справжнє мистецтво змінює людей, а змінюють нас, глядачів - кожним спектаклем, кожною сльозинкою, гучним сміхом, усмішками глядачів і тривалими роздумами після перегляду.

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Також на НВ style

Також на НВ style

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: