Чому у багатьох жінок немає чоловіків? – точка зору Маші Єфросиніної

коментувати
Чому у багатьох жінок немає чоловіків? – точка зору Маші Єфросиніної

Просто разюче багато сучасних жінок, які неймовірно розвинені інтелектуально, стежать за собою, готують, заробляють, змушені роками питати у всесвіту: «де ж він, той єдиний?».

Я давно хотіла написати свої роздуми на тему жіночої самотності, але все якось не формулювалося в голові цілісно. Та й смуток якийсь в цій темі непереборний. Я розуміла, що міркування не можуть вміститися в блозі, так як тягнуть на цілу книгу. Загалом, не знаходила, з якого боку до цього складного питання підібратися, але тут на допомогу прийшла майже анекдотична ситуація....

Сидимо ми, значить, з моєю приятелькою в ресторані, розташованому на території великого продуктового магазину, ведемо розмову про вічне — про чоловіків. Сидимо біля вікна — огляд того, що відбувається навколо — чудовий! І тут до приміщення входить щось! Я навіть на секунду подумала, що, може, помилилася дама дверима, може, на який кастинг поспішала — одягнена вона була так, що Сергій Звєрєв, порівняно з нею, просто інтелігентний нащадок Іва Сен Лорана: рожева плюшева горжетка йшла в комплекті з рожевою фатиновою пачкою, яка, мабуть, мала бути спідницею! Вся ця пишність блищала! Наряд вінчали стриптизерські яскраві туфлі, розмір каблука яких небезпечний для життя! Рис обличчя, як і віку леді ми не зрозуміли — все було щільно замасковано силіконом (клянусь, я не шовіністка — багато всього бачила, і навіть дуже вдалих, і навіть завидних метаморфоз з жіночими обличчями — але таке можуть людині зробити, пробачте, тільки з помсти.

Скажу чесно, зійшовшись на тому, що дивачок навколо повно, і слава Богу, ми з приятелькою тут же забули про «це миле непорозуміння», яке миттю розчинилось в ковбасному відділі магазину. І навряд чи б згадали, якби через півгодини в ресторан не увійшла компанія чоловіків! Імпозантних, добре одягнених, тих самих, що «дуже навіть»... А на зустріч їм, скромно так, на своїх ходулях цок-цок... наше знайоме диво в пір'ї, вірніше в пачці, несучи вже значний пакет з продуктами! І тут, о Боже, найпривабливіший з увійшовших маскулінів ніжно бере її за руку і каже: «Дівчина, ну що ж ви самі-то такий тягар тягнете? Давайте я вам допоможу пакет донести до машини!» І, дівчатка, доніс... А поки ми з подругою збирали свої щелепи з підлоги, він ще і телефончик її біля машини в свій-то апаратик записав! Зрозумівши, що в залі ресторану повисла тиша, я озирнулась і побачила, що майже за всіма столиками цю картину спостерігають молоді жінки, ... і у всіх в очах рівно одне питання: «Яяяяк?» Моя ж подруга, із зовнішністю італійської аристократки, і бездоганним смаком, тільки й вимовила: «Схоже, в цій країні я заміж точно не вийду! Може, в Норвегію поїхати?»

Серед моїх знайомих є самодостатні жінки, єдиним недоліком яких є хіба що їх бездоганність

Тут, власне, до мене і дійшло, чому я ніяк не наважусь зачепити тему самотніх жінок у нашому суспільстві: я не знаю відповідей на багато питань! Так-так, я про ту самотність кажу, коли чоловіка немає поруч, справжнього чоловіка! Чому просто разюче багато сучасних жінок, які неймовірно розвинені інтелектуально, володіють почуттям гумору, стежать за собою, чудово готують, самі заробляють, багато вміють і знають, змушені роками питати у всесвіту: «де ж він, той єдиний?»

Серед моїх знайомих теж є такі. Красиві, веселі, розумні, самодостатні, люблять життя і безкінечно розширюючі світогляд жінки, єдиним недоліком яких є хіба що їх бездоганність. Але у кожної в архіві одна, а то і кілька драматичних історій із серії «кинув», «не наважився на відносини», «зник без пояснення», «виявився слабким нікчемою» — тут, я впевнена, список ви й самі можете продовжити...

Хочу, щоб ви зрозуміли, що я не сиджу тут вся «така заміжня», "воздух сотрясаю" та чіпляю за живе — мені ця тема близька і я не з чуток знаю всі ці переживання. У моєму житті траплялися періоди абсолютної самотності і розгубленості. Такі періоди, що мені навіть здавалося, що це якийсь тривалий кошмарний сон... Близькі та улюблені мною жінки також в різні часи втрачали грунт під ногами від цієї непереборної самотності, коли всередині поселяється тільки відчай і відчуття власної непотрібності! І в голові лише одне: «Невже це назавжди?» Гірше цього можуть бути лише ситуації, коли жінки самотні, перебуваючи у шлюбі.

Багато історії моїх подруг досі є для мене нерозгаданою таємницею, де поведінка чоловіків настільки нелогічна і незрозуміла, що не вміщається ні в які межі навіть найлояльнішої свідомості!

Повторююсь, однозначних відповідей у мене немає! Але оскільки все, що стосується життя жінки на цьому світі, мені безкінечно цікаво, та я і сама досить проживаю... Я багато спостерігаю, читаю і думаю над тим, що з нами відбувається, безумовно, роблячи висновки. І багато з них для мене невтішні — я бачу, наскільки сильними і самостійними ми стали. Ми з потужністю титанів здатні вирішити практично будь-яку проблему, забираючи у чоловіків їх чоловіче — те саме їх знаряддя добувача, з яким вони, пам'ятаєте, «за мамонтом»? А потім дивуємося, що ж мужик-то такий слабкий, безхребетний і егоїстичний пішов? Або чому його тягне ось до таких от рожевих андроїдів з відсутністю і ноти інтелекту на обличчі? І чому їх так лякає бездоганність?... А що сказати тим жінкам, які представляють із себе «міс Досконалість» — освічені, прекрасні господині, матері, при цьому ще й кар'єру роблять — які раптом виявляють в телефоні чоловіка всі ці «котЕк, ти був прИкрасИн»? Жодна з нас ніколи не хоче опинитися на їхньому місці! Але це, мабуть, окрема тема!

Наприклад, моїм порятунком від самотності, у свій час, став страх! І зовсім не страх залишитися без чоловіка — просто для наявності він мені не цікавий! Мене налякала перспектива бути схожою на більшість зневірених жінок, які з видом оскаженілих хижачок починають втрачати свій вигляд (гідність, самоповагу і розум) при появі чоловічої особи в найближчому розгляді. Їх взагалі перестає що-небудь у житті цікавити, крім отримання чоловіка. Ще більше лякала мене ймовірність опинитися в тій жіночій реальності, де «всі мужики...але», де вони, мужики, у всьому винні і, взагалі, ми, жінки бідні нещасні!

Ось це вже точно не до мене! Я вирішила зайнятися собою і власною реальністю, єдиним джерелом життя якої не повинен бути чоловік, ну, або точно не він один! Я перестала його, того єдиного, постійно чекати і всюди шукати....

І він тут же не забарився з'явитися в моєму житті...Просто підійшов до мене на вулиці:)

А ще у мене є приголомшлива історія моєї неймовірної мами! Історія, яка змусила мене назавжди повірити в долю! І в те, що в 50 років можна знайти своє щастя і почати жити заново!

Але про це як-небудь іншим разом (у мами дозвіл потрібно запитати).

Текст публікується з дозволу автора

Оригінал

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Також на НВ style

Також на НВ style

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: