Чому не треба боятися подорожувати разом з дитиною. Блог Григорія Решетника

Чому не треба боятися подорожувати разом з дитиною. Блог Григорія Решетника

На Великдень, уже традиційно, ми вирушили на Західну Україну, в рідне місто моєї дружини, Івано-Франківськ. Усією великою родиною ми ходили до церкви. А потім за великим столом зібралися близькі люди – батьки, дідусі й бабусі – та їли те, що освятили. Коли проводиш такі великі свята з рідними, почуття переповнюють. А після свят наша сімейна подорож продовжилася.

Планували її з огляду на відстані, адже вирішили поїхати відпочивати автомобілем. Головна задача була якнайшвидше перетнути кордон з Угорщиною. Нам пощастило, машин виявилося не так багато, а Іванко мило посміхався прикордонникам і махав їм услід рукою. Наявність дитини в машині навіть допомагала, і нас швидко відпускали на всіх пропускних пунктах.

Перша зупинка у нас була в Будапешті. Ми любителі оглянути всі визначні місця нових теренів. Побачили собор св. Стефана, Рибальський бастіон, Парламент, багато гуляли і насолоджувалися красою міста. За кілька днів вирушили до Відня, куди ми останнього разу приїжджали ще 3 роки тому. Тоді Іванко був ще в животику, а цього разу вже на власні очі побачив найстаріший у Європі зоопарк, палац Бельведер і картини Клімта. Це була лише частина численних віденських принад.

Виховуйте в дитині любов до подорожей з пелюшок

Все почалося, коли йому виповнився лише місяць. Спочатку був тур Україною – разом ми побували у Львові та Одесі, у 3 місяці полетіли на Кіпр, на півроку – до Рима, у 9 місяців - на о. Самуї в Таїланд. Загалом за 3 роки свого життя син побував більш ніж у 10 країнах. Тому сказати, що ми боялися брати його в подорож зараз, не можу. Ми вважаємо, що дитина – не перешкода в поїздках, а навпаки. Нами доведено і на синові перевірено: наявність дитини в поїздках не завдає незручностей. Дитина щаслива, батьки спокійні.

Спочатку ми планували летіти на літаку. Але потім вирішили, що машиною все ж буде цікавіше – можна нікуди не поспішати, зупинятися, де буде бажання, заїжджати в ті місця, куди без авто не добратися, і просто радіти всьому навколо.

Іванко – справжній чоловік. Стійко витримував дорогу. Коли навіть ми вже втомлювалися, він тримався молодцем і не плакав. У той момент, коли ми проходили кордон, він не просився вилізти з автокрісла, а чекав, коли прикордонники нас відпустять. Син був щасливий, що ми всі разом, обіймав нас, цілував і постійно тримав за руки, з вічною посмішкою на обличчі гуляв у незнайомих місцях, спілкувався з перехожими та милувався красою нових місць. У цій поїздці ми зрозуміли, що Іван проявляє величезний інтерес до всього нового, отже, наш хлопчик уже виріс.

Ми планували свій маршрут так, щоб міста залишилися надовго в пам'яті сина. Приємно, що в європейських столицях можна безпечно кататися вулицями на велосипеді навіть маленькій дитині. Іванко об'їздив на своєму біговелі центральну частину Будапешта та Відня, катався на старовинній каруселі та ходив до зоопарку. У таких містах батьки не переймаються тим, як провести час з дітьми, бо варіантів дозвілля тут є нереальна кількість.

Чому не варто боятися подорожувати з дитиною на машині та про що важливо пам'ятати

Подорож машиною нічим не відрізняється від подорожі літаком. Є свої плюси: можна зупинятися, де душа запрагне, брати ту кількість валіз, яка поміститься в машину, і доплачувати за це не доведеться. Головне правило, про яке повинні пам'ятати батьки: маршрут має бути продуманий до деталей, а готелі заздалегідь заброньовані, бо можливості шукати, де б зупинитися, не буде. Обов'язково брати з собою коляску – якою б дорослою, на вашу думку, дитина не була, довго ходити вона не зможе. А оскільки на день ми проходили іноді й до 20 км, то коляска була порятунком. Завдяки їй ми побачили музей Клімта у Відні, Парламент у Будапешті, собор св. Стефана. Це ще і прекрасна можливість батькам побути удвох, поки дитина спить.

Також у наш ТОП найважливіших речей для автоподорожі входять аптечка та іграшки. В аптеці без рецепта лікаря так просто ти нічого не купиш, тому все своє завжди возимо з собою. Ну, а іграшок наш син взяв дійсно багато, і не дарма – всю дорогу йому було не нудно.

Ми часто живемо забобонами, що в подорожах з дітьми є певні складнощі, та вигадуємо собі проблеми ще до того, як навіть подумаємо про подібну поїздку. Але я, як тато, можу сказати, що нам варто брати приклад з іноземців, які подорожують з трьома дітьми одночасно і виглядають щасливими. Поїздки з родиною надзвичайно корисні – дійсно заряджають, розвивають і зближують усіх членів сім'ї.



Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Також на НВ style

Також на НВ style

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: