5 літературних новинок Книжкового Арсеналу. Блог письменника

коментувати
Ілюстрація до книги Дона Делілло
womo.ua

Ілюстрація до книги Дона Делілло "Зеро К"; Byro N Eggenschwiler

Книжковий Арсенал черговий раз представить майже весь спектр сучасної літератури – від «прикладного», науково-популярного жанру до суто художніх бестселерів з вітчизняного та зарубіжного ринку.

Утім, завжди залишаться книжки, що непідвладні будь-якому сезонному ажіотажу ярмаркового зразка. Саме на них, на мою думку, варто звернути свою увагу, відвідавши один з найважливіших культурних заходів року.

Дон Делілло. Зеро К. – Х.: Фабула, 2017

У своєму новому романі відомий адепт постмодернізму в літературі загадав ще одну загадку читачеві, змусивши в черговий раз замислитися над вічними питаннями життя і смерті. І виходячи з того, що смерті, як такої, в його концепції майбутнього не існує, відповідь у фіналі виявилась ще більш несподіваною.

За сюжетом, генна та біологічна інженерія у світі досягла таких висот, що хворих на рак чи СНІД за великі гроші заморожують в спеціальних капсулах, щоби позбавити страждань, відродивши до життя вже тоді, коли медицина навчитися лікувати їх недуги. Утім, не був би цей роман міжнародним бестселером, якби, крім фантастичної концепту, в ньому не був присутній «моральний» інгредієнт — проблема безсмертя.

Здоровий чоловік героїні хоче вирушити з разом нею у «заморожене» небуття, впавши в анабіоз. Син чоловіка, у якого народилася дитина, категорично проти. «Кожен хоче володіти кінцем світу», — лунає рефреном гасло кріогенного безсмертя. Чи не є це визнанням неспроможності влаштувати власне життя? Технології майбутнього, таким чином, виступають проти «живого» існування в сучасному світі.

Ісабель Альєнде. Японський коханець. – Л.: Видавництво Анетти Антоненко, 2017

Історія кохання, розказана у цьому міжнародному бестселері, перекладеному 37 мовами і розпроданому в кількості 67 мільйонів примірників, відсилає нас у минуле. У Польщі 1939 року, захопленій Німеччиною, починається шлях героїні... у майбутнє.

За сюжетом, перед початком Другої світової війни юну дівчину відправляють до родичів в Сан-Франциско, де вона закохується в сина японського садівника. Незабаром закоханих розлучають трагічні події Перл-Харбора, родину коханого відправляють до табору для інтернованих. Історія кохання переміщена в контекст світової історії, формуючи не альтернативний, а, швидше, авторський погляд на феномен пам'яті.

Далі дія відбувається в будинку престарілих у Сан-Франциско, де молода дівчина стає повіреною 81-річної героїні, допомагаючи навести лад в особистому архіві і спогадах. Власне, все, що вона почула, та про що написала популярна чилійська романістка – це трагічна історія життя і кохання, така ж бурхлива, як все ХХ століття. Шлях її героїні чимось нагадує долю авторки «Японського коханця». «Протягом усього життя я була чужоземкою, - згадує письменниця. - Була дочкою дипломатів, потім політичною біженкою, зараз — іммігранткою. Я не належу жодному місцю, тому можу про це говорити, це мій власний досвід».

Марина Гримич. Падре Балтазар на прізвисько Тойво. - К.: Нора-Друк, 2017

Карколомна пригода, що сталася з героєм цього феєричному роману, загалом має цілком історичне підґрунтя. Недаремно в далекому дитинстві його рідна баба Юстина  «розповідала, що половина галицьких емігрантів виїхала до Канади, а друга половина - до Бразилії». Всі тутешні персонажі – його земляки по «Старому краю» (так у Канаді і зрідка в Бразилії називали батьківщину, з якої приїхали вони чи їхні предки).

Опинившись серед земляків з галицькою говіркою, колишній золотошукач з Аляски стає старозавітним панотцем в бразильських джунглях, де постала колонія іммігрантів з назвою Нова Австрія. Подальші пригоди самозванця, на пару із таким самим авантюристом, засновником колонії Габріелем (з села Дуліби, що у Східній Галичині), розвивається, наче вестерн, написаний Іваном Котляревським – з гумором, пародією, а також величезною симпатією до свої героїв, змушених волею долі удавати з себе богів, пророків і вождів.

«Отця Балтазара з великими почестями вели до Нової Австрії, - уточнює авторка. - «З великими почестями» - це значить, що він плентався, покульгуючи і тримаючись за пошкоджений бік, а його супроводжувала процесія фармарів з кривими шаблюками і дерев’яними граблями за спинами, а попереду бігли, галасуючи «Отець, отець приїхали зі Старого краю!», босі діти». Туземці у даному випадку – нащадки українських першопрохідців, а пригоди в романі - не що інше, як альтернативна історія заселення і розбудови ними Дикого Заходу бразильського зразка.

Роберт Чалдині. Переконання: революційний метод впливу. – Х.: Клуб Сімейного Дозвілля

Мета цієї чарівної в усіх сенсах книжки – досягти результату миттєво. Причому як в бізнесі, так і в житті, чи пак, на любовному, скажімо, фронті. Як саме? Спочатку її  автор, почесний професор психології і маркетингу Університету штату Аризони, а також президент міжнародної консалтингової фірми, що надає послуги в сфері стратегічного планування, доволі переконливо показує, що саме роблять умілі комунікатори перед тим, як донести повідомлення, аби воно було сприйняте.

Виявляється, головне - точний вибір моменту. Попередні покоління розумників-хитрунів спочатку вживали попереджувальних заходів. Так, проголошуючи цінність завчасного планування, стародавній китайський військовий стратег Сунь-Цзи заявляв: «Перемоги в  кожній битві досягають ще до її початку». Ну а Дейл Карнегі переконував нас: «Можна завести більше друзів за два місяці, виявляючи до них невдаваний інтерес, ніж за два роки, намагаючись зацікавити їх своєю персоною».

Усі ці поради мудрі, але в  них є один недолік — вони потребують днів, тижнів або й місяців попередньої діяльності. Наразі ж нас цікавить миттєвий успіх. І його приклади в цій книжці наведені. Пропонуючи свій товар, який коштує тисячу доларів, бізнесмену варто нагадати, що він «не може просити за нього мільйон», і успіх буде забезпечений, а угода між партнерами — підписана. Те саме, здається, в житті. Ви можете місяцями ґречно умовляти свою обраницю, наприклад, прийти на вашу презентацію (вечірку, яхту), але варто згадати чарівне слово «шлюб» («гроші», «презент»), і ви зрозумієте, що дарма тупцяли весь цей час на місці – можна було діяти одразу.

Патрік Модіано. Щоб не загубитися в місті. – К.: Видавництво Жупанського, 2017

Автор цього роману, який удостоївся в 2014 році Нобелівської премії, не раз казав, що йому здається, ніби він пише одну й ту саму книгу. І дійсно, незважаючи на відмінності в сюжетах, всі романи і повісті французького письменника і сценариста присвячені пам'яті, спогадам і безпам'ятству. І якщо раніше він зізнавався, що «одержимий минулим» (а саме – «ганебною епохою окупації»), то в новому романі культового автора мова від самого початку йде про своєрідний прототип письменника, з яким пам'ять грається в дивні ігри.

За сюжетом, автору кількох романів, який мешкає в паризькій квартирі, дуже подобається його життя відлюдника. Але все летить шкереберть, і колишньому спокою приходить кінець, коли загадковий молодик повертає нашому героєві його власний записник з адресами. Телефон одного персонажа з минулого, якого не пригадує власник, дуже цікавить благодійника, який повернув записник, але не пам'ять. Спогади про нього, а також про жінку, яка була чи то при передачі записника, чи то в минулому бідного безпам’ятного героя, з цієї хвилини турбують і героя, і читача. Які саме з них реальні, а які — навіяні розповідями і романами, прочитаними в юності.

Зниклий незнайомець, який з’являється духом у життя письменника, молода жінка, що залишилася, і з якою він намагається згадати минуле – все це вибудовує захоплюючу романну конструкцію-лабіринт. Пройти його до кінця під силу справжнім любителям ігор з пам'яттю.

Більше блогів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Також на НВ style

Також на НВ style

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: