Дітлахи, секс та рок-н-рол. Рецензія на філософську сімейну драму Капітан Фантастік

Дітлахи, секс та рок-н-рол. Рецензія на філософську сімейну драму Капітан Фантастік

У прокат виходить справжній шедевр американського незалежного кіно. Капітан Фантастік починається як трилер, а потім перетворюється на комедію з елементами сімейної драми. Знято красиво і з розумом.

Геніальний Вігго Мортенсен грає батька сімейства, чиї ідеали дозволили йому виховати в лісовій глушині неординарне, але абсолютно неготові до життя в реальному світі потомство.

Всі його діти (а їх шестеро), починаючи з молодшенької доньки і закінчуючи старшим статним юнаком, непогано розбираються в філософії і квантовій механіці, відмінно володіють навичками виживання в лісі і прийомами ножового бою.

Філософія батька сімейства зіткнеться з серйозними випробуваннями після смерті дружини і конфлікту з її багатими родичами, які не хочуть шанувати останню волю дочки-буддистки. Ще б пак, адже вона заповіла спалити себе ... і спустити її прах в публічний туалет.


Капитан Фантастик - одна из лучших ролей в и без того яркой карьере Вигго Мортенсена
Капітан Фантастік - одна з найкращих ролей в і без того яскравій кар’єрі Вігго Мортенсена


Вирушивши доводити право покійної дружини на церемонію, яку вона вважала гідною, сім'я аутсайдерів-філософів зіткнеться зі світом звичайних людей. І кожній стороні протилежна здасться збіговиськом дурнуватих дикунів.



Метт Росс, для якого Капітан Фантастіик став другим повнометражним фільмом (після цілком собі непоганої картини 28 спалень), не намагався стати другим Антоніоні. І слава Богу.

Фільму, до речі, поставленому Россом за власним сценарієм, можна дорікнути деякою поверховістю і навіть наївністю. А часом ребра підтексту випирають так сильно, що здається екран просто трісне і до глядачів вийде сам режисер з повчальною промовою.

Про бунтарів і конформістів. Про відповідальність батьків за своїх дітей. Про справжню любов. Про те, що рок-н-рол крутіше попси. Про те, коли і як пояснювати дітям, чим (і навіщо) займаються вночі чоловік і жінка. І про те, що хіпі не дарма кепкують з християн.

Але фільм від цього не дуже страждає. Навпаки, з'являється відчуття легкості. Будь ця притча великоваговою і багаторівневою, аудиторія фільму скоротилася б у багато разів.


Капитан Фантастик иронично поднимает тему противостояния бунтарей и обывателей - жизнь на природе противоставляется обществу потребления
Капітан Фантастік іронічно піднімає стару тему бунтарів та обивателів, протиставляє життя на природі суспільству споживання


Діалоги прекрасні. Глядачі, у яких є діти, відчують до глибини душі сцену, в якій батько пояснює 8-річній доньці, що таке «статевий акт» і що таке «згвалтування». І сцену, де він допитує старшу дочку на тему трактування прочитаної нею Лоліти Набокова.

Теми сексу, до речі, Росс ледь торкається. Але робить це з тонким гумором.

Приємному враженню сприяє прекрасна операторська робота Стефана Фонтена (Іржа і кістка, Пророк, Моє серце битися перестало). Місцями фільм просто гарний. Вражають уяву епічні ліси американської глибинки. Майстерно знята музична сцена ближче до фіналу.



Часом камера відверто милується незамутненими дитячипи обличчями. Часом вміло вихоплює глибокі почуття дорослих. Іноді впускає таку дозу денного світла, що здається, ніби хтось назавжди скасував всі ночі на Землі.

Але й у нічних сценах камера примудряється вихоплювати найдрібніші деталі, які роблять образи героїв ще більш об'ємними.

Хороші акторські роботи у дітей. Яскраві, добре опрацьовані персонажі з симпатичними личками і непідробними стражданнями.

Ну і нарешті в фільмі є Вігго Мортенсен.

У нього за плечима – Виправдана жорстокість, Порок на експорт, Капітан Алатрісте, Дорога, Небезпечний метод і безліч інших прекрасних ролей.


Начавшись как притча о бунтарстве Капитан Фантастик заканчивается как драма об ответственности родителей за своих детей
Розпочавшись як притча про бунтарство Капітан Фантастік закінчується як драма про відповідальність батьків за своїх дітей


Тепер в переліку його найкращих акторських робіт гідне місце посяде Капітан Фантастік.

Мортенсен створює цілісний і об'ємний образ безліччю дрібних штрихів. Погляд, хода, легкий нахил голови. Тут і не пахне «акторством» – Мортенсен немов живе цією роллю.

Словом, дивитися одне задоволення – і в комедійних і в драматичних моментах.

Капітан Фантастік – досить рідкісне в сучасному серйозному кіно явище. Уже хоча б тому, що при всій серйозності проблем, про які розмірковує режисер, фільм примудряється закінчитися на дуже оптимістичній ноті.

Деяким здасться, що кінцівка надто мелодраматична. Режисер приготував для них в кінцівці дитячий кавер на класичну Sweet Child O 'Mine передчасно покійної групи Guns N' Roses. Це сильно. Дещо наївно, але дуже сильно.

Виходиш із залу, і хочеться жити. Для сучасного кіно – це рідкість.

Вердикт НВ: Смішне і сумне, але розумне і чарівне кіно. Геніальна роль Вігго Мортенсена. Дивитися обов'язково.

  • Капітан Фантастік (Captain Fantastic)
  • Режисер - Метт Росс
  • У ролях - Вігго Мортенсен, Джордж МакКей, Саманта Іслер, Стів Зан
  • США
  • 2016 год


Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Також на НВ style

Також на НВ style

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: