8 грудня 2016, четвер

УПА, Бандера та Волинь. Як Путін сіє розбрат між українцями та поляками, - Юрій Андрухович

Юрій Андрухович: Путін зненацька усвідомив масштаби польсько-українського порозуміння та взаємних симпатій
ukrlib.com.ua

Юрій Андрухович: Путін зненацька усвідомив масштаби польсько-українського порозуміння та взаємних симпатій

В польському суспільстві протягом останнього десятиліття форсовано зростав "запит на Волинську різанину"

«Про те, що зміна влади в Польщі принесе нам істотне погіршення українсько-польських стосунків, я попереджував ще понад 13 місяців тому, пишучи, що «до влади в Польщі приходить політикум, який заради її, влади, збереження буде змушений підсичувати власний "залізний електорат" нагнітанням певних історичних сюжетів. І ви знаєте, які сюжети я маю тут на увазі» - пише в колонці для Zbruc.eu поет і письменник Юрій Андрухович.

Йдеться про сюжети з косами, вилами та  іншим сільськогосподарським реманентом, застосовуваним зокрема й на Волині.

Що тут причина, а що наслідок? Різке псування наших стосунків з поляками стало можливим через політику керівної партії? Напевно. Але корінь проблеми, відзначає автор, значно глибше: прихід до влади саме такої партії став можливим через те, що в польському суспільстві протягом останнього десятиліття форсовано зростав, умовно кажучи, «запит на Волинську різанину.

Протягом усіх 90-х років тема «Волинської різанини» якщо й виникала, то хіба в якихось дуже марґінальних середовищах, розповідає колумніст. Натомість у, сказати б, мейнстримі про УПА, ОУН, Бандеру і т. ін. говорилося значно спокійніше й об'єктивніше, без ярликів та нетерпимості.

Для початку варто перестати ховатися від Волинської теми

За спостереженнями автора, активна присутність «Волинської різанини» в польських виданнях, медіях, передусім інтернеті, а відтак і в масовій свідомості поляків починається десь після 2005 року. Кількома роками раніше в масовому обігу з'являється горезвісний фейк із замордованими дітьми.

Його вже давно розвінчано, передусім у тій же Польщі, але тут, здається, той випадок, коли «осад усе одно залишився». Брехню розвінчано, але вона продовжує діяти.

2004 року в Україні відбулася Помаранчева революція. Участь у ній поляків, їхня підтримка київського Майдану були просто безпрецедентними, підкреслює Андрухович. На Майдані біло-червоні польські прапори за кількістю поступалися хіба лише помаранчевим та синьо-жовтим. Саме з тих днів і ночей походить одна з найуспішніших кричалок того часу «Ukraina bez Putina!».

Путін цю кричалку почув. Одним із уроків, які він з болем та стражданнями виніс із Помаранчевої революції, став той, що він зненацька усвідомив масштаби польсько-українського порозуміння та взаємних симпатій.

«Немає жодних підстав сумніватися в тому, що з 2005 року почалася систематична й дедалі активніша робота путінських виконавців, свідомих і несвідомих, щодо відновлення ненависті у своїх правах», - зазначає колумніст. Над Польщею попрацювали, багато й ефективно. І не реагувати на це вже не можна. Справу запущено, й буде вельми непросто.

Для початку варто би перестати ховатися від Волинської теми і з відкритим заборолом дізнаватися правду, пояснювати, арґументувати й коментувати. «Є цілий ряд запитань, на які, приміром, я хотів би почути відповіді від істориків», - завершує автор.

Повну версію колонки Юрія Андруховича читайте на Zbruc.eu

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: