4 грудня 2016, неділя

Стратегічна помилка Кремля. Навіщо Путін провокував Ердогана, - російська журналістка

коментувати
Наталія Геворкян: Клубок заклятих союзників проти тероризму так і не встиг сформуватися і тепер навряд чи сформується

Наталія Геворкян: Клубок заклятих союзників проти тероризму так і не встиг сформуватися і тепер навряд чи сформується

Мати ще й турецький фронт на додаток до сирійського та українського – явний перебір для Росії

Я починала писати цю колонку, не знаючи, чи живі наші пілоти, що катапультувалися після того, як бомбардувальник Су-24 був збитий турецькими ВВС. І схоже, що цього точно не знав у той час ніхто. Президент Росії у своїй першій заяві після інциденту про них не говорив. Він лаяв Туреччину, говорив про тероризм, "Ісламську державу", нафти, НАТО, будь про що, але не про них. Що ж сталося? Вони не чули попереджень турецької сторони? Їм дали наказ наплювати на попередження і продовжувати виконувати завдання? – пише російська журналістка Наталія Геворкян у своїй колонці для Радіо Свобода.

Представники НАТО підтвердили інформацію турецької сторони: російський бомбардувальник вдерся в турецький повітряний простір і пілотів десять (буквально, це не фігура мови) разів попередили про наслідки. На екстреному засіданні Ради НАТО в Брюсселі генсек військового блоку Йенс Столтенберг заявив: "НАТО отримало інформацію від Туреччини та інших союзників, яка, за нашими оцінками, відповідає тому, про що нас поінформувала Анкара".

Росія каже, що літак не порушував кордон і летів у кілометрі від неї з сирійської сторони, турки стверджують, що він вторгся в їх повітряний простір, і дають дані своїх радарів по траєкторії польоту російського винищувача, які зафіксували, що він двічі кордон порушував.

В останні роки Росія з вражаючою наполегливістю порушувала повітряний і не тільки простір НАТО. Базується в Лондоні організація The European Leadership Network наводить приклади 39 таких порушень лише за кілька місяців 2014 року. Найбільше ця наполегливість нагадує перевірку натовців на вошивість: чи відреагують і як? Натовці піднімали в повітря винищувачі, заявляли протест, але стріляти по російським літакам нікому в голову не приходило. Можливо, направляючи бомбардувальник безпосередньо до турецького кордону, сподівалися, що цього разу, як і в попередні, обійдеться лоскотання нервів. Але це Туреччина, а не Європа, і це президент Ердоган, який цілком може своїми імпульсивними рішеннями скласти конкуренцію Путіну.

Тактична помилка російського командування – в черговий раз після попереджень турецької сторони (а вони мали місце) перевіряти стійкість нервової системи турецького президента і відправляти бомбардувальник, тим більше без прикриття, до турецького кордону. Стратегічна помилка Росії – втрутитися у внутрішні справи регіону з таким складним переплетенням інтересів, складними регіональними зв'язками, внутрішніми і зовнішніми іграми і гравцями. Подібний конфлікт був запрограмований. З моменту появи в Сирії російських літаків неодноразово виникало питання: що буде, якщо Росія зіткнеться з НАТО в небі над Сирією? Від цієї думки всім було не по собі. І ось це сталося.

Мати ще й турецький фронт на додаток до сирійського та української – явний перебір для Росії, що б не заявляли в запалі президент Путін і військові. "Російсько-турецькі війни, частина сто двадцять дев'ята", як невесело пожартував у фейсбуці Ілля Красильщик, – це не варіант. До того ж любителям повоювати раджу залізти в інтернет і поцікавитися, що таке турецька армія. Це цілком серйозно. Не кажучи про те, що за нею стоїть потужний військовий альянс.

Туреччину неможливо ігнорувати, які б амбіції ні долали Росію. Це серйозний регіональний гравець. Сумно, що до вчорашнього дня у Володимира Путіна була надія увійти в альянс із Заходом на Близькому Сході, це як мінімум знизило б ризики подібних сумних зіткнень. Але клубок заклятих союзників проти тероризму так і не встиг сформуватися і тепер навряд чи сформується. Реакція президента Путіна була поспішно-агресивною, він перекреслив не тільки стосунки зі своїм цілком надійним донедавна партнером, але і перспективи Росії на участь у коаліції.

Все це сталося саме в той момент, коли Володимир Путін худо-бідно відновив діалог з Обамою, перемовляється з Іраном і Йорданією, Олланд збирається до Путіна, Захід переглядає роль Росії на Близькому Сході, а Росія – майбутню роль Асада. Саме в цей момент відбувається інцидент між Росією і Туреччиною. Назвіть це випадковістю, якщо можете.

Мені заважають це зробити недавні прецеденти. На початку жовтня російський винищувач порушив повітряний простір Туреччини, що підтвердив тоді і головнокомандувач Повітряно-космічними силами Віктор Бондарєв. За його словами, причиною став "протиракетний маневр", який здійснював літак. 19 жовтня Туреччина підтвердила, що збила у своєму повітряному просторі російський дрон, від якого Росія відхрестилася. У зв'язку з порушенням повітряних кордонів Туреччини НАТО виступило з попередженням про те, що "готова захистити своїх союзників, в тому числі Туреччину". Нарешті 20 листопада Анкара висловила офіційний протест російському послу у зв'язку з бомбардуваннями територій, які контролюють сирійські туркмени – тюрки, яких традиційно підтримує турецька сторона.

Після всіх дипломатичних попереджень Анкари чи не варто було вести себе обережніше і не провокувати гарячого турецького хлопця? Поясніть мені, чому не можна було дати команду нашого літака розвернутися і повернутися на базу після п'ятого (не кажучи вже про десяте) попередження? Навіть якщо припустити, що пілот наблизився впритул і не перетинав кордону, але було попередження з турецької сторони – поверніть літак, розберіться з турками, прийміть рішення про подальші дії. Той, хто віддавав накази пілотам, не розумів, що таке повітряний кордон з країною НАТО? В ім'я чого ризикнули життям цих хлопців, про яких мовчить президент?

Чи не варто було вести себе обережніше і не провокувати гарячого турецького хлопця?

Все, що відбулося за останні добу між Росією і Туреччиною, – повний абсурд, що не піддається розумному поясненню, який вибиває грунт в тому числі з-під Путіна і ставить світ на межу великої війни. Комусь хочеться вірити, що у всьому винні турки. Але у цій історії як мінімум дві сторони. І в людському вимірі її ціна для нас, як вже стало відомо, два життя – російського льотчика і російського морпіхи (щойно стало відомо, що другий пілот Су-24 живий). Я не знаю, як пояснюватимуть загибель хлопців їх батькам, які, впевнена, поставлять всі ті ж питання, що і я.

Повну версію колонки Наталії Геворкян читайте на сайті Радіо Свобода

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: