26 вересня 2017, вівторок

Зло в мережі. Наталія Геворкян – про російський Facebook і запеклі суперечки росіян

Наталія Геворкян: у Соцмережі ситуації загвинчування гайок виявилися вільним простором
Фото: rferl.org

Наталія Геворкян: у Соцмережі ситуації загвинчування гайок виявилися вільним простором

Російська журналістка Наталія Геворкян у колонці для Радіо Свобода розмірковує про роль соцмереж в російському суспільстві та причини запеклих суперечок онлайн

«Вони розходяться кожен у свій кут, як боксери на рингу, а потім раптом рвуть в центр і кидаються один на одного, не дотримуючись дистанції, правил та іншої вже не важливої в момент сутички нісенітниці. (...) Потім всі знову розповзаються по кутах до наступного приводу зчепитися "в срачі", як це називається мовою російського Facebook», – описує будні російськомовного сегменту популярної соцмережі автор.

Арена на якийсь час порожніє, зал затихає, умиротворено зосередившись на котиках, шаблішечці, морських пейзажах, відмові від куріння та щоденниках улюблених чадах. Але ніхто не розслабляється. Приводом зчепитися може стати що завгодно і в будь-який момент: чийсь пост, якась подія, телепрограма, замітка, фільм, спектакль, виставка, персона. (...)

Соцмережі в ситуації загвинчування гайок виявилися вільним простором, важливим для людей, чиї стилістичні й не тільки розбіжності з владою позбавили їх інших майданчиків, продовжує Геворкян. І тут досить часто проходять мітинги, на проведення яких не треба просити дозволу.

Так ми повернулися до колективного, вважає колумністка. Ми ходимо на одні й ті ж вистави, на одні й ті ж тусовки, в одні й ті ж бари-ресторани, захоплюємося одними і тими ж книгами, дивимося одні й ті ж фільми, читаємо одні й ті ж замітки, оцінюємо, лаємо, захоплюємося і взагалі живемо груповим життям. Так, своєї групи, але від цього не менш груповим. І ми зазнаємо її впливу, навіть якщо намагаємося мінімізувати його.

Буття в мережі стало для значної кількості людей частиною життя

Буття в мережі стало для значної кількості людей частиною життя. І хочеться, щоб хоча б це віртуальне життя було комфортне, тому що реальне для досить багатьох не дуже затишне. Але побудувати стіну, що відокремлює реальне життя від мережевого, неможливо, тому перше із завидною регулярністю вторгається в друге, зокрема з вічним питанням про людину чи тварину тремтячу. (...)

Ми знаємо, що є зло, і знаємо, що є зло, і знаємо історію, і начебто все розуміємо, але живемо тут і зараз. Вибір для когось виявляється неможливим, для інших (які теж всі розуміють) – прагматично не потрібним. Історія з інтелектуалами, які підписалися за "Крымнаш", і подальша реакція розуміння з боку суспільства дорозмили грань між "соромно" і "не соромно".

Російський "Фейсбук" став літописом зокрема й наших моральних мук, спроб зрозуміти межі власної толерантності. (...) І найімовірніше, це стає універсальним явищем, не тільки російським, у міру того як розширюється простір політичного дискомфорту в реальному житті, підсумовує журналістка. (...)

Повну версію колонки Наталії Геворкян читайте на Радіо Свобода

Більше поглядів тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: