17 грудня 2017, неділя

Що робити з путінськими "шаленими боєголовками", – американські експерти

коментувати
Що робити з путінськими
"РФ пов'язала ядерну безпеку з більш широким питанням відносин між нею і Вашингтоном і не буде розглядати її як окрему тему", – пишуть віце-президент Центру Вілсона Роберт Литвак і директор Інституту Кеннана Метью Роянськи у колонці для Newsweek.

"Посилаючись на "ворожі дії США проти Росії" президент Володимир Путін нещодавно призупинив знаменну угоду про утилізацію 34 тонн збройового плутонію. Це продовження низхідного тренду, розпочатого в 2012 році з рішення Росії призупинити Програму спільного зменшення загрози, яка два десятиліття була заставою того, що пострадянські "шалені боєголовки" не потраплять до рук терористів", – розповідають автори.

У Росії впевнені, що Америка хоче розширити вплив на території, які РФ вважає своєю "буферною зоною"

Вони підкреслюють, що розпад співпраці між США і Росією викликає й інші питання: наприклад, чи буде Кремль, який зазнає фінансових труднощів, продовжувати фінансувати модернізацію систем безпеки на ядерних об'єктах.

Це побоювання, що залишилося з часів Холодної війни – індекс безпеки фонду "Ініціатива щодо зниження ядерної загрози" назвав Росію найгіршою з безпеки серед країн, що володіють збройовими ядерними матеріалами.

"Росія розуміє ризики потрапляння в руки терористичної групи достатньої кількості матеріалів для спорудження рудиментарного ядерного пристрою або брудної бомби. Зрештою, РФ сама переживала теракти з кількістю жертв, порівнянною з атаками 11 вересня, Бостонським марафоном і нападами в Сан-Бернардіно", – нагадують Литвак і Роянськи.

Але проблема, за їхніми словами, полягає в тому, що росіяни вважають США навіть більшою загрозою своїй безпеці та геополітичним інтересам, ніж терористів.

Почалося все з української кризи. Якщо США вважають проблемою те, що Росія силою відібрала у сусідньої країни шматок території і продовжує дестабілізувати Україну, не кажучи вже про те, що самі дії РФ підривають фундаментальні принципи міжнародного права, то в Росії впевнені, що Америка просто хоче розширити вплив на території, які РФ вважає своєю стратегічною "буферною зоною".

"Кремль також боїться, що успішні демократичні реформи та західна інтеграція України можуть посіяти зерно революції всередині самої РФ. За обставин, коли майже кожен західний лідер висловив засудження діям Росії і Володимира Путіна особисто, російський страх західної стратегії зміни режиму може виявитися пророцтвом, яке саме збувається ", – попереджають експерти.

Вони відзначають, що Росія думає не про співпрацю з США, а про протистояння тому, що вона вважає західним планом, метою якого є послабити режим і позбавити влади Путіна. І тому американські ініціативи співпраці в ядерній сфері сприймаються у кращому разі як спроба відвернути увагу, а в гіршому – як підступний план США.

"Вашингтон, зрозуміло, може й далі продовжувати пропонувати Москві відновити співпрацю в ядерній сфері, - зазначають автори, - але сувора реальність в тому, що РФ пов'язала ядерну безпеку з ширшим питанням відносин між нею і Вашингтоном і не розглядатиме її як окрему тему", – підсумовують Литвак і Роянськи.

Полную версию колонки Роберта Литвака и Мэтью Роянски читайте на сайте Newsweek

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: