4 грудня 2016, неділя

Російський маневр. Як позначаться на РФ санкції проти Туреччини, - російський економіст

коментувати
Андрій Мовчан: найголовніше в цьому конфлікті – це кричуща нелогічність російських дій

Андрій Мовчан: найголовніше в цьому конфлікті – це кричуща нелогічність російських дій

«Економічними санкціями РФ тільки підтримає режим Ердогана і погіршить своє становище в регіоні та на міжнародних ринках», - пише російський економіст Андрій Мовчан у своїй колонці для Московського центру Карнегі

Указ президента про заходи щодо забезпечення національної безпеки дає уявлення про те, якою буде відповідь Росії на вкрай неоднозначні з точки зору міжнародних норм дії Туреччини, яка збила минулого тижня російський Су-24.

Відповідь Росії Туреччині спочатку не припускає конструктиву. Коли скривджена сторона хоче отримати компенсацію, вона дає кривдникові зберегти обличчя і свої жорсткі вимоги висловлює кулуарно. У Росії була можливість відкласти офіційні заяви, посилаючись на необхідність розслідування. Але чи то тому, що Москва не вміє вести переговори, чи то тому, що надії на конструктив з турецької сторони не було, цей шанс Росія проігнорувала.

Відключення Туреччині газу – взаємогостра зброя

Заходи проти Туреччини будуть носити виключно економічний характер, причому Росія тут не керується меркантильними міркуваннями – санкції і заборони вдарять по російському ринку, який сьогодні значно слабкіше навіть турецького з їх п'ятивідсотковим дефіцитом бюджету.

(...) Що ж втрачає Туреччина в результаті конфлікту з Москвою? Найголовніша проблема Туреччини в цій ситуації – збереження російських постачань газу. Сьогодні близько 60% потреби Туреччини в газі задовольняється за рахунок «Блакитного потоку» (газопроводу, що йде по дну Чорного моря) і трансбалканської поставки російського газу через Україну (приблизно навпіл). При цьому захід Туреччини повністю залежить від російського газу: потужності з прийому LNG абсолютно недостатні, сховища не вміщають більше 5% річного споживання газу.

Встановити ембарго на поставки через Україну буде вкрай складно, транзитні держави, звичайно, будуть в цій ситуації допомагати Туреччині, реекспортуючи газ, так що реальний дефіцит навряд чи складе більше 35-40%. Тим не менш Туреччина протягом довгого часу буде відчувати дефіцит газу, що вкрай негативно позначиться на економіці в короткостроковій перспективі – втрати можуть скласти 2-3% ВВП.

Але відключення Туреччині газу – взаємогостра зброя, Росія негайно втратить 10% свого торгового балансу. Тому навряд чи навіть від емоційного Кремля варто очікувати таких заходів. А Туреччину нинішня конфронтація, безумовно, примусить на диверсифікацію. Будуть побудовані нові LNG-потужності, нові сховища. Газопровід TANAP з Азербайджану, який вже в 2018 році повинен поставити в Туреччину газу більше, ніж «Блакитний потік», буде, швидше за все, ще розширений (проект його збільшення до 31 млрд куб. м - більше, ніж сукупні поставки з Росії в Туреччину, – вже розроблено).

Європейський досвід продовольчих антисанкцій показує, що заблоковані постачальники досить легко знаходять ринки збуту. Немає сумнівів, що турки зможуть реалізувати свої продукти на інших ринках і в тій же Росії – контрабандою, через Азербайджан, Білорусь і інших друзів Росії. Заплатять за подорожчання громадяни Росії, як це сталося з європейською їжею.

Втрата і так падаючого російського ринку будівництва посприяє зниженню цін на будівництво в самій Туреччині, що може ще підвищити попит, враховуючи низьку забезпеченість житлом та інфраструктурою, і позитивно позначиться на розвитку країни. Так що російська помста не виглядає для Туреччини більш болючою, ніж для Росії.

Але найголовніше в цьому конфлікті – це кричуща нелогічність російських дій. Тільки рік тому країни Заходу звинуватили Росію в підтримці терористів на сході України і в причетності до загибелі малайзійського літака. В результаті США і Європа ввели санкції відносно Росії, які дуже нагадують наші санкції по відношенню до Туреччини – такі ж економічні по суті, обережні, щоб не занадто зачепити власні інтереси, так і економіку Росії теж, не зачіпають ключового сектора економічної взаємодії – нафтогазової торгівлі.

У результаті рейтинг російського керівництва, як і ненависть до Заходу, в Росії сильно виросли, Кремль отримав відмінну можливість звалити економічні проблеми в країні на зовнішні фактори, а зовнішня політика Росії стала ще більш ворожою і войовничою. Через рік політики в Європі у кулуарах говорять про те, що санкції, звичайно, марні, навіть шкідливі, але вони «позначають принципову позицію», від якої європейці не можуть відступити.

Сьогодні Росія не тільки опинилася в тій же ситуації, що і Захід рік тому (симетрично звинувачує Туреччину в пособництві терористам біля її кордонів і знищенні літака), але і діє на подив тими ж, західними методами – введенням економічних санкцій. Росія, прямо як у прислів'ї про молодця проти овець, довго знущалася над безпорадністю Заходу, але, зіткнувшись з країною, яка поводиться «по-російськи», не знайшла більш ефективних методів впливу і теж «позначає позицію», знаючи, що вона тільки підтримає режим Ердогана (який, звичайно, повторить «російський маневр» і спише тепер внутрішні проблеми на зовнішній фактор) і погіршить наше положення в регіоні і на міжнародних ринках.

Читайте повну версію колонки Андрія Мовчана на сайті Московського центру Карнегі

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: