8 грудня 2016, четвер

Портніков: Путіна чекає непростий вибір

Портніков: Путіна чекає непростий вибір
У президента РФ були дві головні цілі - домогтися хоча б часткової відміни санкцій і зберегти регіон в якості зони дестабілізації України. Але обирати доведеться щось одне

Чи справді через півтора з лишком роки після підписання Мінських угод сторонам вдасться досягти справжнього перемир'я - нехай і в трьох "пілотних зонах"? Нагадаю, що, згідно з угодами, повне припинення вогню мало відбутися вже 15 лютого 2015 року на усій лінії зіткнення, а потім повинно було пройти відведення всіх важких озброєнь. Але стріляють, як відомо, і досі, - пише журналіст Віталій Портников у колонці для newsru.ua.

Якщо Кремль обере війну - отже, він обере продовження режиму санкцій

По тому, як буде розвиватися ситуація, ми зможемо зрозуміти, якими є пріоритети Володимира Путіна. Як відомо, у російського президента в Донбасі були дві головні цілі - домогтися хоча б часткової відміни санкцій і зберегти регіон в якості зони дестабілізації України. Але з досвіду продовження режиму санкцій Путіну зрозуміло, що обирати доведеться щось одне.

Простіше кажучи, якщо йому потрібна відміна санкцій, він постарається забезпечити дане перемир'я на тривалий термін. А якщо для нього важливіше дестабілізація ситуації в Україні, він це перемир'я зірве буквально через кілька днів.

Нашу країну влаштовує будь-який путінський вибір. Звичайно, з людської точки зору краще було б, щоб російський президент дотримувався перемир'я - тоді перестали б гинути наші воїни і мучитися наші громадяни, що живуть фактично на лінії фронту. Але при цьому потрібно розуміти, що наші західні партнери почнуть тиснути вже на нас для виконання політичної частини Мінська. А для України - тим більше з огляду на неготовність представників бойовиків до конструктивного діалогу про вибори - це практично непосильне завдання. Таким чином, все буде рухатися до замороженого конфлікту. Війна закінчиться, санкції проти Росії можуть послабити, "народні республіки" стануть Придністров'ям і відмежуються від України імпровізованим "державним кордоном", але по суті будуть жебрацьким продовженням зубожілої Росії. Але на розвиток нашої країни конфлікт буде чинити все менше впливу. До того ж путінський режим не врятує ніяке скасування санкцій. Рано чи пізно нафтові ціни прикінчать його - і ось тоді ми без бою повернемо собі і Донбас, і Крим і почнемо здійснення санації та перехідного періоду для подальшої інтеграції територій в Українську державу.

Якщо Путін вобере війну - а це теж можливо, з огляду на неадекватну поведінку правителя в сирійському конфлікті - отже, він обере продовження режиму санкції. Таким чином, процес деградації російської економіки буде прискорений, можливість демонтажу путінського режиму під вантажем внутрішніх проблем стане реалістичніше - що також в наших інтересах. Однак конфлікт не стане замороженим, він буде тривати у вигляді уповільнених обстрілів і провокацій. Ніхто не буде вимагати нас виконувати Мінськ - але зрозуміло, що ми будемо втрачати гроші і можливість інвестування. Терміни реінтеграції не будуть такими протяжними, однак конфлікт буде запекліше і складніше, а робота з населенням окупованих територій після їх повернення ускладнена довгим часом життя громадян в умовах безперервного військового конфлікту.

Повну версію колонки Віталія Портникова читайте на сайті newsru.ua

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: