10 грудня 2016, субота

Кухонний сексизм. Як у ресторанах знущаються над жінками, - канадський ресторатор

коментувати
Джен Ог: Коли я дізналася про прояви сексизму на моїх кухнях, я почала діяти

Джен Ог: Коли я дізналася про прояви сексизму на моїх кухнях, я почала діяти

Дивує не сам факт домагань – це поширений факт на професійних кухнях. Дивує, що хтось, нарешті, зважився заговорити про це

«У червні Кейт Бернгем, шеф-кондитер у популярному ресторані Weslodge в Торонто, подала позов проти трьох кухарів-чоловіків, заявивши, що вони мордували її словесно і фізично. Вона описала, як колега просунув руку між її ніг і схопив її на очах співробітників», - розповідає ресторатор Джен Агг у своїй колонці для NY Times.

«Дивує не сам факт домагань. Дивує, що хтось, нарешті, зважився заговорити про це», - зазначає Агг.

Вона розповідає, що ситуація, яка склалася, спричинила гостру, але необхідну дискусію у провідних кухнях Канади, США і по всьому світу. Темою було те, як сексизм заважає жінкам досягати успіху в даній сфері і що потрібно зробити, щоб змінити ситуацію.

Створений громадськістю образ ідеального шеф-кухаря - агресивний, різкий, і головне - чоловік

«Висококласні кухні тривалий час вважалися чоловічим царством, де учні поклоняються брутальним, але нібито геніальним чоловікам, найбільш яскравим прикладом яких є ведучий знаменитої «Пекельної кухні» Гордон Рамзі», - говорить Агг.

«Рамзі однаковою мірою ображає як чоловіків, так і жінок, принаймні, на телебаченні. Але він уособлює собою створений громадськістю образ ідеального шеф-кухаря: агресивний, різкий, і, головне, чоловік», - підкреслює автор.

Вона вважає, що така поведінка впливає на людей, які до неї схильні. В умовах крайнього стресу кухарі-чоловіки зганяють свою злість на небагатьох жінок, що насмілилися проникнути в їхнє царство.

«Я ніколи не була шеф-кухарем, але я майже 20 років володію і керую ресторанами, і те, що мені доводиться бачити, як у своїх ресторанах, так і в чужих, шокує. Це не просто сексизм. Мова йде про домагання і напади», - пояснює Агг.

Ресторатор розповідає, що жінок ляскають щипцями, смикають за бретельки бюстгальтерів, постійно хапають – жінки швидко вчаться присідати, оскільки нахилятися просто небезпечно. «Одна моя знайома, яка працювала кухарем в одному відомому ресторані Торонто, розповідала мені жахливі історії про шеф-кухаря, який клав її обід у металеву миску на підлозі кухні, тому що «саме так належить їсти собакам», - обурюється автор.

«Багато моїх знайомих, які працюють у ресторанному бізнесі, ніяк не відреагували на історію Кейт Бернгем – не тому, що не співчувають їй, а тому, що чули подібне вже не раз. Їй знадобилася неймовірна мужність, щоб заявити про те, що відбувається, публічно, але ще складніше було витримати сексистську атаку в соцмережах (з тих пір вона пішла з ресторанного бізнесу). Тепер інші працівники сфери повинні заявити про себе», - вважає Агг.

«Коли я дізналася про прояви сексизму на моїх кухнях, я почала діяти і, думаю, мені вдалося донести до співробітників свою позицію. Але проблема не в окремих особах. Справа в культурі. Нам потрібна публічність, більше людей повинні розповісти свої історії. Якщо ми не будемо миритися з тим, що відбувається, то створимо новий ресторанний бізнес, в якому кухонний мачизм буде здаватися пережитком минулого, як він того і заслуговує», - каже ресторатор.

Повну версію колонки Джен Агг читайте на сайті NY Times

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: