8 грудня 2016, четвер

Навіщо дівчата носять макіяж, - британська журналістка

Ріаннон Люсі Косслетт: Макіяж може бути маскою або зброєю. Він є частиною релігійних і культурних ритуалів
Фото: www.theguardian.com

Ріаннон Люсі Косслетт: Макіяж може бути маскою або зброєю. Він є частиною релігійних і культурних ритуалів

Макіяж став настільки загальноприйнятий, що поява на публіці без нього сама по собі перетворилася в демонстрацію своєї позиції

«Протягом всієї історії жінки і дівчата експериментували з косметикою – від підведення очей сажею у давніх єгиптянок до свинцевих білил, якими користувалися при дворі Єлизавети, - пише журналістка Ріаннон Люсі Кослетт у своїй колонці для Guardian. – Римський драматург Плавт навіть стверджував, що жінка без макіяжу – все одно що їжа без солі. Шекспірівський Гамлет теж звертав на це увагу, хоч і грубо, заявляючи Офелії: Як ви любите перефарбовуватися! Бог дав вам одне обличчя, ви ж малюєте інше. Ваша хода - то бовтанка, то інохідь. Ви сюсюкаєте та даєте прізвиська божим створінням, а свою безпутність видаєте за наївність».

Отже, що ж таке макіяж – необхідна приправа, маніпуляція безпутниць, або ж щось інше? Автор переконана, що, запитавши кількох жінок, ви отримаєте міріад різноманітних відповідей. «Хтось скаже, що макіяж дає впевненість, що вони не відчувають себе «закінченою» без косметики; інші люблять експериментувати, вважаючи це способом самовираження», - перераховує автор.

«Деякі жінки і дівчата користуються косметикою для себе, інші ж наносять макіяж заради інших або ж вважають, що з'являтися на людях без нього неприпустимо. Він може бути маскою, може бути зброєю. Він є частиною релігійних та культурних ритуалів, може означати належність до субкультури», - говорить Косслетт.

Нам з самого дитинства нав'язується міф про те, що природної краси недостатньо

За її словами, макіяж став настільки загальноприйнятий, що поява на публіці без нього сама по собі перетворилася в демонстрацію своєї позиції.

Автор зазначає, що для феміністок відповідь на питання «чому дівчата користуються косметикою», проста: патріархальне суспільство. Звичайно, дівчатам з ранніх років вселяють, що одна з їх основних функцій – бути привабливими для чоловіків. До журналів для маленьких дівчаток додаються блиски для губ і лаки для нігтів, батьки купують донькам дивні лялькові голови, на яких можна практикуватися.

«Еволюційні психологи говорять про зв'язок макіяжу з сексуальністю: правильний тон обличчя говорить про репродуктивне здоров'я, а червоні губи та рум'яні щоки – сигнал про збудження, так що ваша червона помада може натякати сусідові в барі, що ви не відмовитеся від ночі пристрасті», - пояснює Косслетт.

Косметичні компанії, зазначає автор, вміло користуються комплексами жінок, вирощенними роками спостережень за образами ідеальної краси в медіа, щоб продавати свої товари, працюючи за принципом «Можливо, вона народилася з ідеальною шкірою, але, швидше за все, ні, так що купіть ось цей тональний крем». В нас раз за разом вбивають повідомлення про те, що макіяж допоможе нам приховати всі недоліки. Багато жінок щорічно витрачають на косметику сотні фунтів, і ще більше часу - на турботу про свою зовнішність. У своїй книзі «Міф краси» Наомі Вулф стверджує, що індустрія краси існує, щоб контролювати покоління жінок і спрямовувати процес емансипації. Зародіть у нас занепокоєння, переконайте нас постійно прагнути до фізичної досконалості, і ви не дозволите нам розвиватися.

«Нам з самого дитинства нав'язується міф про те, що природної краси недостатньо. Я вперше почала користуватися косметикою в ранньому підлітковому віці, тому що вважала свої веснянки потворними. Моя мама, рудоволоса жінка, яка ніколи не виходила з дому, не приклеївши перед цим накладні вії, не говорила мені про необхідність користуватися косметикою, поки, затурбувавшись через крем, яким я намагалася відбілити веснянки, не порадила мені потрібний тональний крем (а потім десять років делікатно показувала мені, як прибирати помаранчеві плями під підборіддям). Тоді, замазуючи веснянки, я відчувала себе краще, впевненіше, привабливіше, вважала, що більше підходжу під типаж дівчат, які подобаються хлопцям. Минуло чимало часу, перш ніж я зрозуміла, що у веснянках немає нічого жахливого», - згадує Косслетт.

Вона розповідає, що, коли вам нав'язується один-єдиний ідеал краси, цілком природно, що ви намагаєтеся «вписатися». Але, як часто і буває зі стереотипами жіночності, ви часто опиняєтесь між молотом та ковадлом. Дослідження регулярно підкреслюють, що чоловікам більше подобаються жінки з макіяжем. При цьому нам радять прагнути до ідеалу штучної природної краси, закріпленого в словах Кельвіна Кляйна: «Найкраще виглядати природно, але для цього потрібен макіяж».

«Звичайно, як напевно визнав би навіть згаданий вище Плавт, занадто багато солі – теж погано. Нещодавні дослідження показали, що надмірний макіяж, навпаки, не приваблює чоловіків», - говорить Косслетт.

«Можливо, ми самі собі опиняємося найлютішим ворогом, вважаючи, що світ хоче нас бачити в якомусь певному образі, тоді як насправді ми хороші такими, якими ми є. Так чому ж жінки носять макіяж? Я б сказала, що тому причиною щіпка патріархії, трохи сексу, крихта веселощів і жирний шар невпевненості в собі», - підсумовує автор.

Повну версію колонки Ріаннон Люсі Косслетт читайте на сайті Guardian

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: