10 грудня 2016, субота

Самообман Заходу. Чому потрібно забути про ідею домовитися з Путіним

коментувати
Пол Родерік Грегорі: Звичайні росіяни можуть опинитися під загрозою через терористичну загрозу, але самому Путіну і теракти не страшні

Пол Родерік Грегорі: Звичайні росіяни можуть опинитися під загрозою через терористичну загрозу, але самому Путіну і теракти не страшні

Цілі Заходу і РФ в Сирії настільки різняться, що про співпрацю не може йти і мови

«Багато хто сприйняв вторгнення Володимира Путіна в Сирію як момент для «повернення в сім'ю». Конфлікт Росії з ІДІЛ, на думку цих коментаторів, об'єднав її інтереси з інтересами Заходу. Навіть те, що Туреччина збила російський бомбардувальник, схоже, не охолодило цього оптимізму», - пише американський економіст і аналітик Пол Пан Грегорі в колонці для Japan Times.

Автор розповідає, що на нещодавній прес-конференції президент США Барак Обама дійсно запропонував Путіну приєднатися до коаліції проти ІДІЛ, а французький президент Франсуа Олланд пояснив свій нещодавній візит до Москви спробою сформувати широку міжнародну коаліцію проти терористичного угрупування.

Російський режим цікавлять лише власне виживання і використання страху людей в своїх цілях

«На перший погляд здається, що Росія – цілком логічний союзник проти ісламістських терористів. Країна пережила жахливі атаки, включаючи вибух бомби на борту літака над Синайським півостровом, через який загинуло 224 людини, майже всі – росіяни. У Росії живе 20 мільйонів мусульман, майже всі з них – суніти; за офіційними даними, близько 7 000 людей з колишніх радянських республік і Росії приєдналися до ІДІЛ», - перераховує Грегорі.

Він зазначає, що при більш близькому розгляді стає зрозуміло, що ідея про антитерористичний союз з Росією – самообман, оскільки мета Путіна в Сирії – зовсім не перемога над ІДІЛ. Путін втрутився, щоб врятувати режим свого союзника, Башара Асада. Російський президент може робити вигляд, що готовий кинути Асада, але насправді він ніколи цього не зробить: покинути Асада напризволяще було б проявом слабкості, а для Путіна це неприйнятно.

«Звичайні росіяни можуть опинитися під загрозою через терористичну загрозу, але самому Путіну і його союзникам вони не страшні. Росія дійсно пережила низку терористичних атак, включаючи криваву бійню в Беслані в 2004 році, в якій загинуло 334 людини, більшість з них – школярі. Майже кожного разу відповідь на ці напади була жорсткою, невмілою і призводила до великих втрат серед мирного населення. Але режим Путіна кожен раз поставав неушкодженим. Терористичні атаки на початку 2000-х зміцнили позицію росіян щодо Чечні і дали Путіну громадську підтримку для зачищення Грозного», - розповідає Грегорі.

Він вважає, що впевненість Путіна в питанні тероризму відображає дизайн російської системи безпеки: РФ витрачає на внутрішню безпеку набагато більше коштів, ніж на державну оборону. Опонентам режиму заважають брати участь у виборах, обмежують їх право на протест, їх тягають по судах. У громадян немає ніякого захисту від прослуховування.

«В кожному суспільстві повинен бути баланс між правами людини і національною безпекою. Путін зайняв одну крайню точку цієї осі координат, тоді як США і Європа – протилежну», - стверджує Григорій.

«Російські люди, можливо, перелякані терактами. Але російський режим цікавлять в першу чергу власне виживання і використання страху людей у своїх цілях. А співпраця з Заходом для перемоги над ІДІЛ не служить жодній з цих цілей», - підсумовує автор.

Повну версію колонки Пола Родеріка Грегорі читайте на сайті Japan Times

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: