24 травня 2017, середа

Сімейний психолог розповів, як знайти свій сенс життя і стати щасливим

Михайло Лабковський: Якщо емоції пригнічені або дискредитовані, починаються умоглядні пошуки сенсів, які рано чи пізно закінчуються розчаруванням

Михайло Лабковський: Якщо емоції пригнічені або дискредитовані, починаються умоглядні пошуки сенсів, які рано чи пізно закінчуються розчаруванням

Чому люди придумують собі смисли заздалегідь, а коли вони перестають працювати або виявляються помилковими, впадають у розпач

(...) Питання про сенс буття виникають не від великого розуму і зрілості, а саме тому, що людині все якось не живеться. Заважають якісь установки, комплекси, особливості психіки. Здорові, психічно благополучні люди не ставлять перед собою ні таких питань, ні раціональних цілей. І вже тим більше не намагаються реалізувати їх будь-якою ціною. Вони насолоджуються емоційною стороною життя! Просто живуть, - пише сімейний психолог Михайло Лабковський у колонці сайту Сноб.ру.

Мета життя – в тому, щоб отримувати від нього задоволення. Життєвий орієнтир – самореалізація

За сенс відповідає раціональна частина мозку (і нас самих), а за психічне благополуччя і щастя – емоційна. Якщо емоції пригнічені або дискредитовані, починаються умоглядні пошуки смислів, які рано чи пізно закінчуються розчаруванням, кризою, якщо не трагедією.

А рушниця, яка вистрілює в зрілому віці, заряджається знову-таки в дитинстві. Які успіхи батьки з задоволенням фіксують і заохочують? У хлопчиків: добре навчання і фізичну силу. У дівчаток: добре навчання і фізичну красу. Вважається, що можна на цьому побудувати життя. І ще багато чого прямо з дитинства зав'язано на слові «треба».

Що кажуть дітям, коли вони в старших класах? «Ти повинен добре вчитися»; «Ми з батьком кістьми ляжемо, щоб ти вступив», «Добра освіта відкриває перспективи». Начебто будь-яка освіта – добра. Як ніби вона може щось гарантувати. Ви знаєте, що за статистикою люди з «доброю» освітою найчастіше стають найманими працівниками?

Так, а дівчаткам у вуха часто дзижчать, що виходити заміж треба вчасно, а то потім можуть не взяти. По-моєму, не можна, та й просто небезпечно вселяти дітям, що шлюб – це найкраще, що може трапитися з ними в житті. Найкраще – це щастя. А щастя – це максимальна особистісна реалізація: в коханні, дружбі, сім'ї, в дітях, професії – у всьому, в чому людина талановита і чого хоче спробувати.

А що насправді? Придумають собі сенси заздалегідь (вберуть з молоком матері), а коли вони перестають працювати або виявляються помилковими, впадають у розпач. В такий момент важливо зрозуміти, що немає ніякого абстрактного сенсу життя. Що сенс життя – в самому житті. Мета життя – в тому, щоб отримувати від нього задоволення. Життєвий орієнтир – самореалізація.

До речі, ті самі психічно благополучні люди (вони серед нас – це не інопланетяни) не ведуть з дітьми бесіди про те, якими людьми ті мають зрости. І не розповідають, що не обдурити очікування батьків – їхнє головне завдання на найближче життя.

Іноді нездатність отримувати від життя задоволення і як наслідок безперервні пошуки сенсу життя пов'язані з нерозвиненістю емоційної сфери. Це може бути спадковою і набутою особливістю психіки. Людині здається, ось зараз зміню роботу, або розлучусь, або переїду, і нарешті все буде добре. Але зовнішні зміни відбуваються, а всередині їй краще не стає. Тому що щастя дуже мало залежить від зовнішніх обставин. Все в нас самих, це правда. Віктор Франкл не те що не зламався, але і взагалі психологічно не змінився в концтаборі.

Інший варіант – нестабільна психіка. Коли людина метушиться, все чогось шукає і не може зупинитись на чомусь, знайти спокій. (Якщо стабільна, людині щось подобається дуже довго). І знову річ не у відсутності сенсу і мети, а в тому, що і те, і те дуже часто змінюється. Відбувається нескінченне перебирання робіт, дружин, квартир, партнерів... А всього-на-всього - треба полюбити те, що є. Себе і своє життя. І тоді розвиток, зростання, позитивні зміни відбуваються природно і плавно.

І емоційна недорозвиненість, і психологічна нестабільність цілком виліковні. Головне - точно знати, що життя має бути в радість.

(...) Бажання, щоб тебе любили, керує світом. Навіть не з народження, а з зачаття важливо, щоб мати, яка тебе носить, хоча би хотіла тебе народити. Тому що маленька дитина хоче, щоб батьки їй фізично належали... Як важливо, щоб любов відчував підліток, сьогодні вже казали – життєво важливо! Власне, вся ця боротьба за успіх, популярність, красу, всі ці неймовірні зусилля, пластичні операції, інстаграми, збір лайків – все це пошуки любові... Незадоволеність життям і є відсутність любові. Людина відчуває, що її не люблять. Вона не розуміє, що відбувається і думає, що зробити, щоб мене любили? Ви ж уже знаєте, що? Почати з того, що самого себе полюбити!

Повну версію колонки Михайла Лабковського читайте на сайті Сноб.ру

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: