5 грудня 2016, понеділок

Brexit. Як у Великобританії перемогли «ватніки», - точка зору

Ілько Лемко: Світ, виявляється, набагато складніший, аніж усілякі ідеальні моделі

Ілько Лемко: Світ, виявляється, набагато складніший, аніж усілякі ідеальні моделі

Процес старіння розвинутих і благополучних націй зіграв злий демографічний жарт – старі перемогли, молоді програли

Найгеніальніший представник світової філософії «здорового глузду» (або «хлопського розуму») німець Артур Шопенгауер вважав, що найхарактернішою ознакою молодого покоління є «прагнення до щастя», а старшого – «страх перед нещастям». Дві третини британців у віці 18-25 років у своєму прагненні до щастя виявилися євроромантиками, така ж кількість старших людей – євроскептиками. Процес старіння розвинутих і благополучних націй зіграв тут злий демографічний жарт – старі перемогли, молоді програли, - пише публіцист і письменник Ілько Лемко для Zbruc.eu.  

«Rule, Britannia!» Томсона (Britons never shall be slaves. – Британці ніколи не будуть рабами) перемогла з відривом менше двох відсотків «Ode an die Freude» Шиллера, Бетховена (і не забудьмо тут Річі Блекмора) (Seid umschlungen, Millionen! – Обійміться, мільйони!) Патріотичний гімн переміг гімн масонський, адже теперішній гімн ЄС Шиллер написав для дрезденської масонської ложі. От де нагода покепкувати з загниваючої «масонско-жидовской» Гейропи. Жириновський недарма дуже тішився з приводу перемоги «британського пролетаріату» над жирними котами світового капіталу.

Окрім вікового демографічного чинника, окрім вакханалії геронтократії, прихильниками Брекзіту виявилися ще (ну хто би міг сумніватися!) – громадяни менш освічені, представники менш інтелектуальних професій, люди з низькими доходами. Тут значна частка й тих, хто ностальгує за старими добрими імперськими часами, коли над Британією «ніколи не заходило сонце». Упізнали, хто це? Та ж наші рідні ватнікі, хто ж іще!? Старі, бідні, неосвічені, з потужною тугою за СРСР, ті, хто постійно голосували за КПУ, ПР, Рускій блок, а тепер за Опоблок, Кернеса і Вілкула-сеньйора. Голосували проти НАТО, ЄС, за Росію  і т.д. і т.п., цей пакет «цінностей» занадто відомий. Про наших побратимів-ватніків з РФ мова, зрозуміло, зайва. Отож, тепер можна на весь світ гучно заявити, що «От тайги до Британских морей» – «наші ватнікі всєх сільнєй!»   

Прагнення молодих британців «жити правдою й добром», «цілуватись, мов брати», «сповнити радістю серця», «вклонитися перед мудрістю Творця» etc. розбилося об математичну перевагу у два відсотки тих, «хто весь вік черствів душею» (це все той самий Шиллер). Молодь завжди й усюди була і є людяною, доброю, жертовною, з полум’яним бажанням обійняти увесь світ. Лев Толстой у повісті «Дитинство» згадує про таємних змовницьких «мурашиних братів» – дітей, які мріяли зробити усіх людей щасливими, щоб не було у світі хвороб, насильства і війн. Усе це навіює параноїдальну думку про те, що якби всі у світі були молодими, і не було старості (і, зрозуміло, старих дурнів, які все псують), світ направду був би ідеальним. Регулювальник радіоапаратури заводу «Електрон» Місько Орел, з яким я разом працював у восьмому цеху, не раз замріяно-філософськи проголошував: «Якби була моя воля, а би-м всіх людей після сорока років вішав би, вони б у мене висіли на деревах, як грушки». На щастя, такий радикальний захід здійснити неможливо, отож доведеться молодим і світлим душам зважати на старі і черстві, до того ж малоосвічені і бідні. Світ, виявляється, набагато складніший, аніж усілякі ідеальні моделі, які хтось колись намагався втілити, згадаймо хоча б комунізм.

Тепер можна на весь світ гучно заявити, що «От тайги до Британских морей» – «наші ватнікі всєх сільнєй!»

(...) Питання жертовності у сучасному світі – одне з найконтроверсійніших. Бідна жебруща Греція отримала від багатого ЄС за останні роки вже 320 мільярдів (!) євро, ясно, що ані копієчки не віддасть – все прогуляли. Але їй ще пообіцяли 70 мільярдів. Якщо країні з населенням 11 мільйонів ЄС дає такі гроші, то Україна, в разі вступу до Євроунії, зі своїм населенням у чотири рази більшим, за логікою повинна отримати 1 трильйон 280 мільярдів євро. Ясно, що якби таке сталося, нещасна Європа ані копієчки назад  би не отримала. Чи готові країни ЄС на таку перспективу?.. Отож бо й воно… 

(…) Вже майже половина південного Лондона – араби, на чорних і не чорних роботах – поляки, чехи і румуни, на вулицях – повно сирійських жебраків. Що далі?..

(…) Наразі страх перед нещастям переміг прагнення до щастя, старі, бідні і неосвічені європейці перемогли молодих, освічених і багатих. Тепер Європа своє віковічне прагнення до щастя повинна поєднувати також і з дозованим страхом перед нещастям. Вона завжди була міцним і передовим колгоспом, бо поняття спільної Європи, де «немає більше ані французів, ані німців, ані англійців, ані іспанців, а є лише європейці», сформулювали ще два з половиною століття тому Вольтер і Руссо. Як каже Еклезіаст, є час обійматися і час уникати обіймів. Зараз настав час уникати обіймів, але, безумовно, прийде час на повернення Шиллерівського гасла «Обійміться, мільйони!» Бо такий історичний шлях Європи.    

Повну версію колонки Ілька Лемка читайте на сайті Zbruc.eu

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: