10 грудня 2016, субота

Росія та її головний страх. Американський журналіст – про те, як Путін став президентом

Девід Сеттер: Нещодавно призначений прем'єр Росії Володимир Путін ідеально зловив настрої людей, а саме їхню спрагу помсти
obzor.press

Девід Сеттер: Нещодавно призначений прем'єр Росії Володимир Путін ідеально зловив настрої людей, а саме їхню спрагу помсти

12 днів осені 1999-го, що змінили в Росії все

«Влітку 1999 року, коли епоха Єльцина добігала кінця, верхівка російської влади тремтіла не тільки за свою свободу, але і за життя», – пише американський журналіст, старший науковий співробітник Інституту Хадсона та науковий співробітник Університету Джонса Гопкінса Девід Сеттер у колонці для The American Interest.

У країні намітилися перші ознаки економічного підйому, але більшість громадян, як і раніше, жили в злиднях і місяцями чекали зарплату, продовжує автор. Оточення Єльцина, до якого населення сповнилося ненависті через причетність до пограбування країни, дедалі більше ізолювалося. На думку тих, у кого був доступ до кремлівського керівництва, перші особи єльцинської "сім'ї" - Тетяна Дяченко, дочка президента, Борис Березовський, найбагатша людина країни та її близький радник, а також Валентин Юмашев, член Ради безпеки і майбутній чоловік Дяченко, жили в страху жорстокої розплати. Росіяни своєю чергою були переконані, що вони ніколи не відмовляться від влади.

Але 12 днів осені (4-16 вересня) того ж року все змінили, зазначає колумніст. У ті дні один за іншим були підірвані чотири багатоквартирних будинки в Москві, Буйнакську і Волгодонську. Гаряча полеміка навколо корупції та приватизації, що не вщухала в Росії, раптом ніби випарувалася. Вісім років пострадянської історії Росії відійшли на другий план, поступившись місцем шокуючим знімкам тіл, витягнутих з-під уламків підірваних будинків.

Незадовго до передачі влади перші особи єльцинської "сім'ї" жили в страху

Нещодавно призначений прем'єр-міністр Росії Володимир Путін ідеально зловив настрої людей, а саме їхню спрагу помсти. 24 вересня він сказав: "Ми будемо переслідувати терористів скрізь. В аеропорту — в аеропорту. Ви вже мене вибачте, якщо в туалеті зловимо, ми в сортирі їх і замочимо, врешті. Все, питання закрите остаточно".

З'явилися повідомлення від офіційних осіб, що у вибухах простежується «чеченський слід». «Формулювання незвичайне – не доказ, а «слід», - підкреслює Сеттер. Чеченці заперечували свою причетність до вибухів. Ніяких доказів їхньої причетності до тих подій ніхто так і не надав. Але російські війська вже воювали з чеченськими бойовиками в Дагестані, а країна відчайдушно шукала винних. І якщо раніше росіяни були проти подальшого втягування країни в чеченську війну, пише журналіст, то після вибухів будинків їхня думка змінилася – тепер вони були готові до всього.

«Того фатального літа я спілкувався з одним із російських чиновників, близьким до верхівки влади, - розповідає колумніст. - Під час зустрічі він визнав, що Кремль усе більше боїться втратити владу. Навіть більше, є підстави вважати, що Москва стане місцем проведення великої провокації. За його словами, мова йшла про безпеку Єльцина та його сім'ї в разі передачі влади. Якщо не буде рішення по строках, "вони підірвуть половину Москви".

О 9:40 годин вечора 4 вересня пролунав вибух у Буйнакську, другому за величиною місті Дагестану. Вибух знищив п'ятиповерховий житловий будинок, де проживали сім'ї військовослужбовців 136-ї мотострілецької бригади.

Події в Буйнакську, хоча і були важливими, проте вони не були настільки приголомшливими, адже місто перебувало у зоні бойових дій. 9 вересня терористи вдарили знову, цього разу - по Москві. Незабаром після опівночі в підвалі дев'ятиповерхового житлового будинку № 19 по вулиці Гур'янова стався вибух, розповідає журналіст. 13 вересня, через чотири дні після вибуху на вулиці Гур'янова в Москві стався ще один вибух - на Каширському шосе, 6. Дев'ятиповерховий цегляний житловий будинок перетворився на купи щебеню.

Столицю Росії охопив страх. Кожен житловий будинок міста (а їх було 30 тис.) перевіряли на наявність вибухових речовин. Мешканцы організовували патрулі. У поліцію приходили тисячі повідомлень про підозрілу діяльність. 16 вересня терор поширився далі. Поки в Москві продовжували ховати загиблих, стався вибух у Волгодонську на півдні Росії.

«У грудні 1999 року в Росії відбулися парламентські вибори. Зростання громадської підтримки Путіна та нова війна у Чечні змінили політичний ландшафт країни», - продовжує автор. Партія «Єдність», створена за порадою Березовського і не мала іншої платформи, окрім підтримки Путіна, здобула вражаючий успіх. Якщо при Єльцині владний президент зіткнувся з опозиційним парламентом, то тепер пропутінські сили отримали міцну більшість у парламенті. Політичної бази для опозиції більше не було, зазначає Сеттер.

Напередодні Нового року Єльцин пішов у відставку, а Путін, якого ще кілька місяців тому майже ніхто не знав, став президентом, пройшовши відповідну церемонію в Кремлі. Новопризначений глава держави отримав ядерні коди і видав указ про надання Єльцину довічного імунітету від судового переслідування.

Переклад НВ

Повну версію колонки Девіда Сеттера читайте на The American Interest

Більше точок зору тут

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: