19 серпня 2017, субота

Американська трагедія. Головний редактор The New Yorker – про те, чим загрожує обрання Трампа

коментувати
Девід Ремнік: Відчай – не вихід. Боротися з авторитаризмом, викривати брехню, боротися в ім'я американських ідеалів – все, що нам залишається

Девід Ремнік: Відчай – не вихід. Боротися з авторитаризмом, викривати брехню, боротися в ім'я американських ідеалів – все, що нам залишається

«Результат виборів – трагедія для американської держави, трагедія для Конституції і тріумф сил, які виступають за авторитаризм, мізогінію та расизм», – пише головний редактор The New Yorker Девід Ремнік у своїй колонці

«20 січня 2017 ми попрощаємося з першим нашим президентом-афроамериканцем – людиною чесною, гідною і щедрою – і спостерігати за інавгурацією блазня, котрий використовував підтримку сил ксенофобії і «білої сили». Неможливо реагувати на те, що трапилося, інакше, крім як з огидою і занепокоєнням», – зізнається Ремнік.

Трамп – вульгарно невимушений, неосвічений лідер, який вселить страх у серця вразливих, слабких і, в першу чергу, інших

Він перераховує лиха, які чекають на Америку: все більш реакціонерський Верховний суд; праворадикальний Конгрес; президент, який неодноразово демонстрував свою зневагу до жінок, меншин, прав людини і наукових фактів, не кажучи вже про правила пристойності.

«Трамп – вульгарно невимушений, неосвічений лідер, який не тільки обвалить ринки, але і вселить страх у серця вразливих, слабких і, в першу чергу, інших, ображених Трампом. Афроамериканців. Латиноамериканців. Жінок. Євреїв і мусульман», – перераховує Ремнік.

Він упевнений, що ці вибори й роки, які за ними послідують – випробування для американських інституцій.

«Трамп увесь цей час здавався спотвореною карикатурою на кожну гнилу рису правих радикалів. Те, що він переміг, те, що він виграв ці вибори – удар під дих; це подія, яка, ймовірно, кине країну в період економічної, політичної і соціальної нестабільності, яку ми і уявити собі не можемо», - каже Ремнік.

Він упевнений: те, що більшість виборців вирішили жити в трампівському світі зарозумілості, ненависті, брехні та нерозсудливості, презирства до демократичних норм – факт, який неминуче приведе до національного занепаду і страждань.

«Найближчими днями коментатори спробують нормалізувати те, що трапилося. Вони спробують втішити глядачів і читачів словами про «внутрішню мудрість» і «вроджену порядність» американського народу. Вони спробують применшити масштабність продемонстрованого націоналізму, жорстоке рішення обрати чоловіка, який літає на оздобленому золотом літаку, але апелював до популістських ідей «крові і ґрунту», – попереджає автор. Він додає, що спробують применшити і заяву ФБР про відкриття розслідування у зв'язку з листами Гілларі – розслідуванні, для якого згодом не знайшлося достатніх підстав.

«У Гілларі Клінтон були недоліки, але вона була витривалим, розумним і компетентним лідером. Їй не вдалося подолати образ негідною довіри і елітистської. Частково – через її інстинкт до підозрілості, вироблений за роки одного скандалу за іншим. І все ж її визнали менш гідною довіри, аніж Трампа – людини, яка обманювала своїх покупців, інвесторів і підрядників; порожньої та клінічно егоїстичної людини», – пише Ремнік.

«Упродовж восьми років нашим президентом був Барак Обама. Занадто часто ми намагалися применшувати расизм і невдоволення, що вирувало під кіберповерхнею. Але тепер інформаційна ганьба луснула. У Facebook статті традиційних, надійних медіа виглядають так само, як і матеріали з праворадикальної преси, яка обожнює теорії змови. Спікери неприпустимого знаходять доступ до великих аудиторій. Саме це – поряд з мізогіністською риторикою – і знищило Клінтон», – вважає автор.

«В течение восьми лет нашим президентом был Барак Обама. Слишком часто мы старались приуменьшать расизм и недовольство, бурлившее под киберповерхностью. Но теперь информационный позор лопнул. В Facebook статьи традиционных, надежных медиа выглядят так же, как и материалы из праворадикальной прессы, обожающей теории заговора. Спикеры недопустимого находят доступ к большим аудиториям. Именно это – наряду с мизогинситской риторикой – и уничтожило Клинтон», – считает автор.

«Відчай – не вихід. Боротися з авторитаризмом, викривати брехню, боротися в ім'я американських ідеалів – все, що нам залишається», – підсумовує Ремнік.

Повну версію колонки Девіда Ремніка читайте на сайті The New Yorker

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: