10 грудня 2016, субота

Між олігархами і революцією. Чим ризикує Україна, - американський експерт

Адріан Каратницький: Громадянське суспільство поглинена максималістськими ідеями

Адріан Каратницький: Громадянське суспільство поглинена максималістськими ідеями

Влада змушена балансувати між необхідністю боротися з корупцією і збереженням коаліції

«Тепер, коли російська агресія в Донбасі перейшла у заморожений конфлікт, перед президентом Порошенком постає новий виклик. Він повинен відповісти на запит суспільства про боротьбу з корупцією, при цьому забезпечивши, що така кампанія не призведе до дестабілізації і не призведе до падіння його уряду технократів і реформаторів», - пише колишній президент Freedom House Адріан Каратницький у колонці для Wall Street Journal.

Він розповідає, що більшу частину своєї 25-річної історії Україна страждала від масштабної корупції, що і призвело до Помаранчевої революції, а згодом – до Євромайдану і повалення авторитарного режиму Віктора Януковича.

Україні потрібна варіація польської «революції, яка себе обмежує»

За словами Каратницького, основним приводом для невдоволення суспільства було те, що приватизація, податкові преференції і довгострокова оренда державних активів здійснювалися на користь окремих привілейованих осіб. Але пряма атака на ці привілеї означала б зіткнення з могутніми лобістськими угрупованнями всередині парламенту, включно з членами крихкої парламентської більшості. Також є й інша проблема: необхідно уникнути колапсу промислових і фінансових імперій, що похитнулися внаслідок різкого економічного спаду.

«З іншого боку, гнів суспільства зростає. Громадянське суспільство, захоплене роллю, яку воно відіграло в поваленні Януковича і, разом з бійцями-добровольцями, у протидії військовому наступу Росії в Донбасі, поглинене максималістською ідеєю доьрого керівництва», - пояснює Каратницький.

Він згадує й інші дестабілізуючі фактори: праворадикальні групи, популізм і політичне насильство.

Каратницький розповідає, що активізація зусиль у боротьбі з корупцією – насамперед обов'язок президента Порошенка і прем'єра Яценюка. Але, на його думку, громадянському суспільству теж потрібно бути більш прагматичним. Якщо вимагати, щоб всі корупційні практики були знищені одним махом, нічого доброго з цього не вийде. Автор вважає, що потрібно враховувати труднощі, з якими стикається влада, особливо в питанні збереження парламентської більшості.

«Порошенко і уряд вже кинули виклик багатьом сферам олігархічних привілеїв, особливо рішенням про встановлення єдиної ринкової ціни на нафту і газ. Таким чином вони завдали прямого удару по інтересах важливих союзників партій, що входять до правлячої коаліції», - нагадує автор.

Він також наводить приклад того, що після атаки на мільярдера Ігоря Коломойського і знищення прогалини в законодавстві, яка дозволяла олігарху контролювати державну нафтову компанію, будучи міноритарним акціонером, більше дванадцяти депутатів, пов'язаних з Коломойським, пішли з коаліції в опозицію, як і Радикальна партія, яка зв'язок з олігархом заперечує, попри чутки. Коломойський у відповідь подав до суду в Лондоні, щоб витребувати з України нібито наявні борги за газ, який він постачав. Також він створив власну політичну силу і закріпив союз з радикальною «Свободою».

Каратницький пояснює, що в такій ситуації потреба балансувати між необхідністю розібратися з олігархами і зберегти більшість у парламенті зрозуміла. Автора засмучує, що активісти, як і багато реформаторів у парламенті, цього часто не розуміють, оскільки за роки життя в Україні звикли до агресивного стилю опонування, що в даному разі може стати серйозною загрозою.

«Україні потрібна варіація польської «революції, яка себе обмежує». Слоган, створений у 1980-му році польським лідером дисидентів Яцеком Куронем, був пов'язаний з тим, що Солідарності потрібно було вибрати еволюційний шлях замість того, щоб підживлювати спрагу суспільства до максималістських революційних дій. Ця політика дозволила Польщі знайти шлях національного примирення і стала паливом для перетворення країни в одну з найбільш динамічних економік Східної Європи».

«Для такого врегулювання потрібні декілька компонентів. Уряд і президент повинні прискорити антикорупційні процеси. Бізнеси повинні відмовитися від найгірших своїх привілеїв, включаючи субсидії на ГТС і оренду державних активів. Суспільство має дати зрозуміти, що його мета – реформування ринкової системи, а не знищення ключових економічних гравців. Також громадянське суспільство має відректися від тих, хто ставить під сумнів легітимність демократичного керівництва країни і закликає до революції», - підсумовує Каратницький.

Повну версію колонки Адріана Каратницького читайте на сайті Wall Street Journal

Коментарі

1000

Правила коментування
Показати більше коментарів

Останні новини

ТОП-3 блога

Читайте на НВ style

Ми рекомендуємо ТОП-10

Погода
Погода в Киеве

влажность:

давление:

ветер: